Русский   English
ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

Ціна відіграє особливу роль в ринковій економіці. У ній, відбивається вся система ціноутворюючих факторів (інфляція, Попит, Пропозиція та ін.). Ціноутворення складний механізм кон'юнктури торгового ринку, його барометр. У чому полягають основні принципи ринкового ціноутворення? Це постійна орієнтація цін на купівельний попит, на зниження їх рівня в конкурентній боротьбі, що підсилює зв'язок цін з якістю продукції і можливістю післяпродажного сервісного обслуговування споживачів, маневрування цінами.

В сучасних умовах актуальність питань ціноутворення експортних та імпортних угод істотно зростає. Підвищення точності розрахунків цін в контрактах, сприятиме ефективності укладених угод. Від правильності встановлення цін багато в чому залежать рентабельність підприємств, його конкурентоспроможність, обсяг реалізації продукції та багато інших показників господарської діяльності.

1. Актуальність теми

Актуальність теми полягає в тому, що ціни є основою всіх економічних вимірювань, мають значний вплив на витрати і результати діяльності всіх господарюючих суб'єктів: і підприємницьких структур, і домашніх господарств, і народного господарства в цілому. Ціни визначають ефективність зовнішньоекономічної діяльності.

2. Мета і задачі дослідження

Метою дослідження є доопрацювання теоретичних і методологічних основ та формування методичних рекомендацій щодо оптимізації процесу ціноутворення на підприємствах.

Основні задачі дослідження:

  1. розкрити теоретичні аспекти понять ціна і ціноутворення.
  2. описати методи створення цін на товари.
  3. охарактеризувати підходи до ціноутворення.
  4. дати поняття і виділити види цінових стратегій.
  5. Провести аналіз цін на продукцію та цінової стратегії.

Об'єкт дослідження: процес формування ціни продукції.

Предмет дослідження: теоретичні основи та методико-прикладні підходи до ціноутворення на підприємстві.

3. Поняття і види цін

У звичайному розумінні ціна-це грошовий вираз вартості товару. Ціноутворення є найважливішим елементом діяльності будь-якої фірми. Ee значення визначається наступними факторами. Важливим є ставлення споживачів до ціни, так як роль нецінових факторів на прийняття рішення про покупку часто найменш істотна в порівнянні з впливом ціни [1]. Діючі в економіці ціни взаємопов'язані і утворюють динамічну систему, що складається з ряду взаємозалежних і взаємодіючих блоків [2]:

· оптові ціни;

· ціни на будівельну продукцію;

· закупівельні ціни (сільськогосподарські);

· роздрібні ціни;

· тарифи транспортам зв'язку.

Зміна цін в одному з цих основних блоків призводить до зміни цін в інших блоках. Ціни класифікують:

· Залежно від обслуговуваних ними галузей і сфер економіки.

· Залежно від території дії.

· Залежно від порядку відшкодування споживачем транспортних витрат з доставки вантажів.

· За ступенем свободи від впливу держави при їх визначенні.

· Залежно від ступеня новизни товару.

· За ознакою обслуговування зовнішньоторговельного обороту.

· За ознакою використання в обліку та статистиці.

Зазвичай товари споживчого призначення проходять три стадії руху товару:

· підприємство-оптова торгівля;

· оптова торгівля-роздрібна торгівля;

· роздрібна торгівля-споживачі.

Відповідно цим стадіям руху товарів виділяють три основних види цін:

· Оптова ціна (відпускна ціна) підприємства-ціна, з якої товар виходить з підприємства. Вона складається з собівартості продукції і містить прибуток підприємства.

· Оптова ціна промисловості (торгівлі) - це ціна, за якою оптові фірми продають товари підприємствам дрібнооптової та роздрібної торгівлі.

· Роздрібна ціна-це ціна, за якою товар приходить до кінцевого споживача.

Оптова ціна-це ціна, за якою реалізується і закуповується продукція підприємств у порядку оптового товарообігу. До методів розрахунку ціни з орієнтацією на конкуренцію відносяться:

· визначення ціни шляхом слідування за роздрібними цінами;

· слідування за цінами фірми-лідера;

· використання первинних, прийнятих на даному ринку цін;

· встановлення престижних цін;

· змагальний метод (аукціонний), застосовуваний на ринках.

Фірмі необхідно знати ціни і якість товарів своїх конкурентів. Вивчивши їх, фірма вирішує питання про власне ціноутворення: якщо її товар аналогічний товарам основного конкурента, то вона повинна призначити ціну, близьку до ціни товару-конкурента, щоб уникнути втрати збуту; якщо якість її товарів вище, ніж аналогічних товарів конкурентів, то доцільно і ціни призначати вище; якщо якість нижче, то і ціни повинні бути нижче, ніж у конкурентів.

Існує ряд методів встановлення вихідної ціни на товар:

  1. Витратний (до витрат виробництва додається фіксований відсоток прибутку).
  2. Агрегатний (ціна визначається підсумовуванням цін на окремі конструктивні елементи товару).
  3. З орієнтацією на попит.
  4. На основі аналізу беззбитковості виробництва і забезпечення цільового прибутку.
  5. З орієнтацією на конкуренцію.
  6. Асортиментне ціноутворення.

4. Підходи до ціноутворення

Будь-яка ціна, призначена фірмою, так чи інакше позначиться на рівні попиту на товар. Залежність між ціною і сформованим в результаті цього рівнем попиту представлена всім відомої кривої попиту[3]. Крива показує, яка кількість товару буде продано на ринку протягом певного періоду часу за різними цінами. У звичайній ситуації попит і ціна знаходяться в обернено пропорційній залежності (чим вище ціна, тим нижче попит). Однак у випадках з престижним товаром крива попиту може мати позитивний нахил (коли споживачі вважають високу ціну показником високої якості), але при встановленні занадто високої ціни обсяг продажів може знову знизитися.

З точки зору споживача, ціна продукту (або послуг) представляється нічим іншим, як інтерпретацією продавця, вираженої в грошовій формі. Нарешті, споживач розглядає ціну товару як прийнятну(рівну його власним уявленням про вартість товару в рублях або іншій валюті) або зазначає, що вона вище або нижче прийнятною. Якщо покупці вважають, що ціна занадто висока, то вони чинять опір покупці товару. Якщо ціна здається їм низькою, то покупка розглядається як вигідна (хоча низька ціна може змусити покупця засумніватися в якості товару).

Що ж важливо враховувати при формуванні цін? Якою має бути вихідна ціна товару, і як змінити первісну ціну, щоб отримати прибуток і збільшити частку реалізації своєї продукції на ринку? Використовуються різні підходи, які диктуються загальною стратегією.

Специфіка підходу до встановлення ціни на товар або послугу є і в ціновій політиці підприємства, в тому, що споживач твердо впевнений у своїй фірмі. Скажімо, підприємство торгує дешевою продукцією. Воно не буде різко підвищувати ціну на новий товар, а якщо і введе його на ринок, то ціна виявиться цілком прийнятною. Це стало можливим при регулюванні цін з боку держави. У країнах з розвиненою економікою держава прагне обмежити монопольно високі ціни і приймає різні антимонопольні закони.

Навпаки, на ринку паливно-сировинних товарів ціни більше залежать від циклічних, загальногосподарських і кон'юнктурних коливань, а також спекулятивних тенденцій. Тому підйоми і спади в економіці завжди супроводжуються чутливою ціновою реакцією видобувних галузей[5].

Чималою мірою ціна залежить і від фази життєвого циклу товару. Так, по машинам і обладнанню на етапі зародження життєвого циклу використовують зазвичай максимальну, але еластичну ціну.

5. Поняття і види цінових стратегій

Політика цін підприємства є основою для розробки його стратегії ціноутворення. Цінові стратегії є частиною загальної стратегії розвитку підприємства. Стратегія ціноутворення - це набір практичних факторів і методів, яких доцільно дотримуватися при встановленні ринкових цін на конкретні види продукції, що випускаються підприємством.

Основними видами цінових стратегій є[7]:

  1. Стратегія високих цін

    Мета даної стратегії-отримання надприбутку шляхом зняття вершків з тих покупців, для яких новий товар має велику цінність і які готові заплатити за придбаний виріб більше нормальної ринкової ціни. Це стосується товарів, які знаходяться на початковій стадії «життєвого циклу». Встановлюючи високі ціни, підприємство-виробник користується своєю тимчасовою монополією на товар. Цінова політика в період застосування високих цін-максимізувати прибуток до тих пір, поки ринок нових товарів не став об'єктом конкуренції. Стратегія високих цін використовується фірмою також з метою апробації свого товару, його ціни, поступового наближення до прийнятного рівня ціни[8].

  2. Стратегія середніх цін (нейтральне ціноутворення)

    Застосовується на всіх фазах життєвого циклу, крім занепаду, і найбільш типова для більшості фірм, які розглядають отримання прибутку як довгострокову політику.

  3. Стратегія низьких цін (стратегія цінового прориву)

    Стратегія може бути застосована на будь-якій фазі життєвого циклу. Особливо ефективна при високій еластичності попиту за ціною. Стратегія низьких цін має на меті отримання довготривалих, а не швидких прибутків.

  4. Стратегія цільових цін

    При даній стратегії як би не змінювалися ціни, обсяги продажів, маса прибутку повинна бути постійною, тобто прибуток є цільовою величиною. Застосовується в основному великими корпораціями.

  5. Стратегія пільгових цін

    Мета-збільшення обсягу продажів. Використовується в кінці життєвого циклу виробу і проявляється в застосуванні різних знижок.

  6. Стратегія пов'язаного, ціноутворення

    При використанні даної стратегії при встановленні ціни орієнтуються на так звану ціну споживання, рівну сумі ціни товару і витрат по його експлуатації.

  7. Стратегія слідування за лідером

    Суть цієї стратегії не передбачає встановлення ціни на нові вироби в суворій відповідності з рівнем цін провідної компанії на ринку. Враховується тільки політика цін лідера в галузі або на ринку. Ціна на новий виріб може відхилятися від ціни компанії-лідера, але в певних межах, які диктуються якісним і технічним перевагою. Чим менше відмінностей в нових виробах фірми в порівнянні з більшістю пропонованих на ринку продуктів, тим ближче рівень цін на нові товари до цін, що встановлюються Лідером галузі.

Час від часу фірми відчувають необхідність у зміні цін на свою продукцію. Зниження цін може відбутися з наступних причин: недовантаження виробничих потужностей, скорочення частки ринку під впливом сильної конкуренції, прагнення фірми домогтися домінуючого становища на ринку.

Підвищення цін відбувається внаслідок стійкої інфляції або наявності надмірного попиту. Реакція споживачів на зміну ціни повинна братися фірмами до уваги.

Висновки

Ціна впливає на характеристики товару, методи його просування і канали поширення, так само як і всі ці фактори впливають на ціну. Підприємство не просто встановлює єдину ціну, а скоріше створює цілу систему ціноутворення, яка охоплює ціни на різні товари їх асортимент. Структура ціноутворення змінюється одночасно з тим, як товар проходить свій життєвий цикл. Підприємство коригує ціни на товар, виходячи з витрат і попиту, враховуючи різні ситуації і потреби покупців.

В ході дослідження ми дали визначення ціни і цінової стратегії. Особливо виділили такі питання, як вплив конкуренції на визначення ціни. Сказати про цінову інформацію та її роль у прийнятті рішень щодо встановлення величини ціни. Коротко перерахували види витрат, що враховуються в ціноутворенні. Сказали про особливості обліку витрат при встановленні цін на інноваційні продукти. Вказали на роль держави в інноваційній діяльності та її підтримку при встановленні цін на інноваційні товари та послуги.

Таким чином, найбільш гнучкий і значущий інструмент комерційної політики підприємства-Ціна, рівень якої по-різному впливає на всі основні показники, що характеризують кількісні та якісні результати діяльності підприємства (прибуток, рентабельність, оборот, займану частку ринку, імідж і т.д.).

Правильна методика встановлення ціни, розумна цінова тактика, послідовна реалізація глибоко обґрунтованої цінової стратегії складають необхідні компоненти успішної діяльності будь-якого комерційного підприємства в жорстких умовах ринкових відносин.

При встановленні ціни визначальними факторами виступають: собівартість товару, що задовольняють фірми розміри прибутку, ціни конкурентів і ціни замінників, аналогів даного товару, стан платоспроможного попиту, вимоги органів управління та інших суспільних інститутів, унікальність певних якостей продукту.

Перелік посилань

  1. Алклычев А. Политика цен и воздействие на экономические процессы // Экономист, 2007, № 5.
  2. Афонин А. С. Ценообразование в бизнесе. - К.: МАУП, 2007.
  3. Васильева Н.Э., Козлова Л.И. Формирование цены в рыночных условиях.- Москва, АО «Бизнес–Школа «Интел-Синтез», 2007.
  4. Глухов А. Оценка конкурентоспособности товара и способы ее обеспечения//Маркетинг, 2008, №2.
  5. Грузинов В.Б., Грибов В.Д. Экономика предприятия: Учеб. пособие.- 2-е изд. Доп.-М.: Финансы и статистика, 2008.
  6. Ерухимович И.Л. Ценообразование: Учеб.-метод. пособие. – 2-е изд., стереотип. – К.: МАУП, 2008.
  7. Зайцев Н.А. Экономика предприятия: Учеб. пособие. - М.: ИНФРА-М, 2007.
  8. Керимов В.Э., Комарова Н.Н., Елифанов А.А.Директ-костинг и ценовая политика// Аудит и финансовый анализ, 2008, № 7.
  9. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности.- М.: Финансы и статистика, 2008.
  10. Липсиц И. В. Коммерческое ценообразование. – М.: БЕК, 2007.
  11. Плановое ценообразование: Учеб. для спец. Планирование народного хозяйства/ С.И.Лушин, М.В. Кокорев, В.В.Наумов и др.; Под ред. С.И. Лушина.-М.: Высш. шк., 2007.