Біографія
Особисте становлення
Місто Горлівка засноване в 1912 році (до 1954 року – селище міського типу Оленівські Кар'єри) у зв'язку з розвитком видобутку флюсового вапняку, доломіту для Петрівського та Макіївського металургійних заводів. Місто названо на честь Петра Семеновича Горлова, відомого геолога та ґрунтознавця, засновника російської школи ґрунтознавства.
Мої батьки: Коробкін Віталій Євгенович, 1967 року народження, за освітою – лікар-уролог вищої категорії, що працює в ЦМЛ; Коробкіна Ніна Леонідівна, 1973 року народження, за освітою – економіст, наразі має посаду головного спеціаліста управління фінансів у місті Докучаєвську. Мій молодший брат – Коробкін Вадим Віталійович, 2004 року народження, навчається у Докучаївській загальноосвітній школі №4.
У малому віці (до школи) ходив до Докучаївського дитячого садка.Золота рuбка
.
У 2004 році я пішов до Горлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4. У період навчання у школі викликали інтерес такі науки як математика та фізика. Також чималу роль під час навчання у школі відіграли спортивні секції, які я відвідував досить часто. Я відвідував такі секції як баскетбол та настільний теніс. Брав участь у кількох змаганнях з баскетболу. Тоді наша команда посіла перше місце у міських змаганнях. Також ще з дошкільного віку відвідував секцію бальних танців. Бальними танцями займався протягом 9 років та брав участь як у міських змаганнях, так і обласних. Декілька разів навіть виходило зайняти призові місця.
Професiйнее становлення
У 2013 році я закінчив навчання у школі та настав час для вступу до університету. Здавши ЗНО, я подав документи до кількох університетів, таких як ДонНТУ, ХНУРЕ, ХПІ. Добре подумавши та проаналізувавши багато факторів, мій вибір зупинився на ЕАПУ.
Навчання в університеті виявилося не таким вже й легким, як мені здавалося на той момент, але дуже цікавим. Особливо мені подобалася вища математика, оскільки математику я любив ще зі шкільних років. Другий курс виявився не дуже вдалим у зв'язку з політичними обставинами, що склалися. Я навіть думав над тим, щоб забрати документи, але час минув, і я залишився в університеті. Наступні два курси виявилися досить цікавими та затягуючими. Вони були насичені як теорією, але великою кількістю практичної роботи. На четвертому курсі разом із одногрупником ми обираємо собі тему диплома і починаємо її розвивати. Хотілося зробити щось цікаве, що таке, чого ще не робили в нашому університеті. У результаті темою диплому стала розробка робо-руки на базі плати Arduino. Спільно ми зробили цей проект із нуля. Зробили корпус для цього пристрою за допомогою 3D принтера, розташованого на нашій кафедрі. Після цього встановили двигуни, програмну плату, зробили спеціальні датчики (Flex sensors) та почали освоювати керування цим стійкістю. Процес налаштування та управління цим роботом виявився не таким вже й простим. У процесі розробки зіткнулися з деякими проблемами, така як брязкіт на кінцях пальців. Але витративши на вирішення цієї проблеми якийсь час вдалося її вирішити. Після того, як вдалося завершити цей проект, випала можливість взяти участь у багатьох наукових виставках. Ці виставки зробили великий внесок як для проекту, так і для мене загалом. Брали участь як у найдрібніших наукових виставках, так і найбільших, таких як Фестиваль молоді Донбасу
. Ці виступи дали певний досвід у презетації свого проекту та досвід виступу перед публікою. Кілька разів навіть вдалося засвітитися
у телевізорі, оскільки на багатьох виставках було присутнім як телебачення, так і преса. Фотографія, зроблена на одній із виставок, навіть потрапила на бігборд. Завдяки виставкам було здобуто великий досвід у презентації своєї розробки. Захист бакалаврського диплому пройшов на відмінно
. Рішення вступити до ДонНТУ на цю ж спеціальність на магістратуру, щоб підвищити свою кваліфікацію було прийнято заздалегідь. Пройшло пару іспитів – і я знову студент ДонНТУ. Керівником диплому як на бакалавріаті був Розкаряка Павло Іванович. На магістратурі керівником диплома є Бажутін Денис Володимирович. У ході навчання на магістратурі було ухвалено рішення продовжувати розвивати та вдосконалювати тему бакалавріату, тобто. – Робо-руки. Тепер ведеться розробка свого власного протеза руки або хоча б удосконаленої моделі роботи, що імітує рух людини. У минулій роботі було кілька недоліків, які виправляюсь у новому проекті, а саме: слабка програмна плата, непрактична модель самої руки та неточний спосіб управління. Для минулого проекту було висунуто вимогу – зробити руку і навчитися їй керувати, потрібно навчитися імітувати рух, і це вдалося зробити. Але в новій роботі потрібно зробити нову руку більш практичною, більш досконалою.
Цілі, плани та бачення майбутнього
Першочерговою метою на даний момент є успішне написання та захист магістерської роботи. Оскільки зараз не найкращий час для побудови планів на майбутнє, то над подальшим я ще й особливо не замислювався. В ідеалі потрібно розвивати теми бакалаврського та магісторського дипломів та намагатися рухатися в цьому напрямі.