Біографія
Особистісне становлення
Я, Вовченко Владислав Олегович, народився в дуже сніжний день – 2 січня 2000 року, в чудовому місті Горлівка. Батько – Вовченко Олег Вікторович – як і майже всі родичі, працював на одному з головних підприємств міста – машинобудівному заводі імені С.М. Кірова. Мама – Вовченко Ірина Євгенівна – працювала на цьому ж заводі, поки не познайомилася з татом, пішла в декрет, а після присвятила себе приватному підприємництву. Батьки давали мені максимум від своїх можливостей, щороку я їздив в дитячий табір в Святогірськ (напевно тому вливатися в нові компанії у мене виходить з легкістю) і на Чорне або Азовське моря.
У 2006 році, у віці 6 років, я пішов у Горлівську Школу №53. Стрижень мого світовідчуття сформувала перша класна керівниця – Старовойт Наталія Миколаївна – добра і чуйна людина. А ось насадили на нього знання і досвід вчителя старшої школи: турботлива і розуміюча класна керівниця – Марченко Тетяна Геннадіївна; людина, яка дала розуміння, що іноземна мова це просто і дуже корисно – Князєва Олена Вікторівна; сувора, але від цього не менш шанована і улюблена – завуч і вчителька математики – Тараненко Любов Вікторівна. І звичайно ж Керівник всієї цієї команди – директор школи Вайло Тетяна Володимирівна.
У шкільний час завжди активно проводив вільний час – ходив в спортзал, грав у футбол і волейбол, при необхідності копав картоплю (як можна відмовити батькам?!).
Професійне становлення
Комп'ютер з'явився у мене ще в початкових класах, що, звичайно ж, наклало відбиток на все подальше життя. Створення своєї сторінки в соціальних мережах, зараження комп'ютера вірусами і подальша проба переустановлення Windows, покупка нової відеокарти, щоб сучасні ігри йшли з більш високою частотою кадрів, знайомство з YouTube і становлення блогером аж на місяць (в результаті зрозумів, що поки що мені нічого розповісти аудиторії, як особистість – я в процесі формування) – це лише мала частка всіх пригод, пов'язаних з комп'ютерною сферою.
Виходячи з вищеописаного, стає зрозумілим мій вибір Донецького національного технічного університету як місця, яке поважає і розділяє мої зацікавленості. У 2017 році я став студентом за спеціальністю «Інформаційні технології в техніці та бізнесі».
Переїхавши з Горлівки в Донецьк і оселившись в гуртожиток ДонНТУ №9 почалася нова сторінка в моєму житті. Нові знайомства, нове місто, перші здані лабораторні і перші проспані пари – це була дивовижна пора відкриття себе і світу навколо. Дивлячись назад, приходить усвідомлення, що можливо, бурхливе студентське життя і отриманий червоний диплом бакалавра – не особливо поєднуються речі, але безсонні ночі в спробах дописати курсову або підготуватися до іспиту – все таки зробили свою справу.
В університеті продовжив займатися в спортивному залі, при можливості грати в футбол. Поки що найвищим досягненням у футболі є участь у Кубку факультету. У першому ж матчі наша команда потрапила на майбутнього переможця турніру, але наступного разу ми не дозволимо удачі відвернутися від нас.
Брав активну участь у громадському житті факультету – був одним з найгучніших уболівальників на всіх конкурсах, де брали участь наші друзі. Разом з одногрупниками допомагав проводити квест для першокурсників – завжди приємно поділитися позитивними емоціями з людьми, які тільки починають цей складний і тернистий шлях.
В цей же час стало трохи оплачуємо моє старе хобі – монтаж відеороликів. Завдяки знанням в Adobe Premiere і Adobe Photoshop у мене вийшло зробити деяку кількість відео, які були позитивно оцінені замовниками (деякими відео я все ще пишаюся). Попутно навчанні я почав вивчати 1С, чим і продовжую зараз займатися.
Закінчивши четвертий курс і отримавши диплом бакалавра, моєю подальшою метою був вступ до магістратури ДонНТУ на спеціальність, на якій я і навчався раніше – Інформаційні технології в техніці та бізнесі
.
Моїм науковим керівником стала Світлична Вікторія Антонівна, доцент кафедри АСК, з якою я раніше писав бакалаврську роботу. Разом, ми обрали тему магістерської роботи, яка називається Інтелектуальна система підтримки прийняття рішень процесом управління виробничою документацією
.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
На поточному життєвому етапі основною метою є написання магістерської роботи та її захист. Після закінчення магістратури, планую і далі розвиватися не тільки як фахівець, але і як особистість, знайти підходящу роботу для себе, і надалі, постаравшись докласти достатньо зусиль, відкрити свою справу.
Також хотів би подорожувати, побачити світ і нових людей, зрозуміти, хто чим живе, і завдяки цьому знайти своє місце.