RU   EN
ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат на тему випускної роботи

Зміст

Вступ

У сучасний час змінилося як напрям роботи бібліотек, так і думка про бібліотеки в цілому. Найчастіше у світі звучать такі поняття, як: цифрові документи, інформаційні ресурси, електронні бібліотеки і найчастіше для отримання будь-якої електронної інформації використовується інтернет.

Одним із найбільш затребуваних ресурсів в інтернеті є бібліотечні системи [1] (далі БС), які ще називають, віртуальними чи цифровими бібліотеками. Важливою особливістю таких бібліотек є те, що деяка частина інформаційного фонду або навіть повністю весь фонд класичної бібліотеки після цифрової обробки стає доступною для широкої аудиторії за допомогою інтернету. Інформаційна база таких бібліотек може бути суто віртуальною або спиратися на фізичні вихідні ресурси, які вже є у традиційному книгосховищі. Термін «бібліотечні системи» є найпопулярнішим у сучасному світі [2].

Мета дослідження

Метою роботи є зниження розмірів баз даних під час індексування текстових файлів.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі задачі:

  1. Провести аналіз сучасних систем.
  2. Виконати аналіз та порівняння сучасних технологій створення.
  3. Виконати розробку системи за ефективнішою технологією.
  4. Провести дослідження готової системи.

Інформаційна бібліотечна система, що розробляється на основі хмарних технологій, повинна відповідати наступним вимогам:

1 Огляд сучасних технологій розробки бібліотечних систем

Розвиток мережевих технологій дозволяє формування електронних бібліотек та необхідних інформаційних інфраструктур стрімко відбувається у всьому світі.

Електронні бібліотечні системи діляться за способом створення [3]:

Створення та використання сервісів електронної бібліотеки реалізується через такі необхідні елементи:

Для ефективної діяльності електронної бібліотеки необхідно врегулювати такі питання:

Електронні бібліотеки, як і традиційні, можуть бути універсальними та спеціалізованими. Якщо традиційної спрямованість полягає лише у літературі, то електронної це можуть бути медіафайли, різні електронні книжки і навіть програмне забезпечення.

Головне в електронній бібліотеці – це система каталогів з можливістю зручного пошуку інформації у базі даних системи [4]. За способом роботи системи бувають три види:

1.1 Основні вимоги щодо розробки електронних бібліотечних систем

Електронна бібліотека є інтегрованим набором послуг зі збирання, каталогізації, зберігання, пошуку, захисту та вилучення інформації, які забезпечують узгоджену організацію та зручний доступ до звичайно великих обсягів цифрової інформації [5]. Цифрові бібліотеки - це реалізація архітектури в конкретній ситуації з обладнанням, мережею та програмним забезпеченням, в якій особлива увага приділяється організації, отримання, збереження та використання інформації.

Для розробки системи електронної бібліотеки слід враховувати такі критерії [6]:

  1. Низька вартість, включаючи всі апаратні та програмні компоненти;
  2. Технічна простота в установці та управлінні;
  3. Масштабованість
  4. Відкритість та сумісність
  5. Модульність
  6. Зручність для користувача;
  7. Багатокористуваність (включаючи як пошук, так і обслуговування);
  8. Незалежність від платформи (включаючи клієнтські та серверні компоненти).

1.1.1 Основні засади проектування бібліотечної системи

Архітектура бібліотечної системи, що розробляється, повинна бути відповідати сучасним технологіям, отже, при проектуванні слід використовувати наступні принципи [7]:

  1. Обслуговування

    2. Архітектура БС повинна підтримувати всі сервіси та інструменти, необхідні для працездатності та надання послуг.

  2. Відкрита архітектура

    3. Архітектура має бути відкритою, розширюваною та підтримувати взаємодію між різнорідними розподіленими системами.

  3. Зберігання

    4. Архітектура має забезпечувати постійний доступ до колекції БС, вирішуючи такі питання, як присвоєння імен, цифрове архівування та цифрове збереження.

  4. Конфіденційність

    5. Архітектура повинна враховувати питання конфіденційності та підтримувати як анонімний, так і індивідуальний доступ до ресурсів.

  5. Модульність

    6. Архітектура повинна мати можливість поєднувати нові технології та застарілі компоненти, які взаємодіють один з одним із різною швидкістю.

  6. Підтримка користувачів

    7. Архітектура повинна підтримувати базовий рівень послуг, до яких можна отримати доступ за допомогою стандартної конфігурації робочого столу та програмного забезпечення. Для деяких служб вищого рівня можуть бути потрібні пропрієтарні клієнти, але підтримка цих клієнтів повинна визначатися групою інструментів та служб БС [6].

1.2 Компоненти бібліотечної системи

Як і будь-яка інша сучасна комп'ютерна система, бібліотечна складається з кількох компонентів, необхідних роботи всієї системи загалом, оскільки відсутність будь-якого їх призведе до непрацездатності всієї електронної бібліотеки.

Структура електронної бібліотечної системи, що представлена малюнку 1, складається з чотирьох основних компонентів[7]:

Малюнок 1 – Структура електронної бібліотечної системи
(анімація: 7 кадрів, тривалість 6 секунд, немає обмеження циклів повторення, 10.06 кб)

Інтерфейс користувача – частина системи, за допомогою якої користувач взаємодіятиме з бібліотекою. Інтерфейс може бути мультиплатформенным, тобто. підтримуватись на більшості сучасних пристроях та на будь-якій платформі. За допомогою інтерфейсу користувача кінцевий споживач здійснює пошук потрібної літератури і подальшу взаємодію з нею, перегляд в онлайн режимі або скачування на свій пристрій.

Пошукова система – серверна частина системи, яка взаємодіє з інтерфейсом користувача отримуючи з нього пошуковий запит, який необхідно перетворити і передати в дескриптор. Після отримання відповіді пошукова система повертає користувачеві файл.

Дескриптор – система, яка зберігає в собі дані про кожен файл бібліотеки та створює їх при додаванні нової літератури. У файлу є його місцезнаходження в репозиторії та його метадані. При отриманні запиту від пошукової системи дескриптор повертає ідентифікатор репозиторію, де зберігається потрібний файл.

Репозиторий – другими словами хранилище, которое хранит в себе весь или некоторую часть библиотечного фонда системы. При поступлении запроса возвращает необходимый файл.

2 Архітектура електронної бібліотечної системи

Розглядати архітектуру електронних бібліотечних систем слід, як і будь-яку іншу архітектуру складної системи, на кількох рівнях [8].

2.1 Умовний рівень

На умовному рівні розглядаються дані, метадані та мета-об'єкт. Дані – це бібліотечні матеріали, а метадані – це дані про об'єкт у цифровій бібліотеці. Традиційна карта запису є прикладом метаданих традиційної бібліотеки. Мета-об'єкт є об'єкт, який надає посилання на набір цифрових об'єктів. У найпростішій формі мета-об'єкт є список інших цифрових об'єктів. Наприклад, мета-об'єкт для антології це цифровий об'єкт, який перераховує всі вірші. Цифрові об'єкти зберігаються визначення метаданих (дані даних). Проектування метаданих важливе для пошуку літератури та інформації.

Подання умовного рівня можна побачити малюнку 2.

Малюнок 2 – Умовний рівень архітектури

2.2 Операційний рівень

На операційному рівні архітектури важливо, як управляється потік інформації через усі компоненти системи. Електронна бібліотека стане набором розрізнених систем і ресурсів, підключених через мережу, і інтегрована в один інтерфейс, швидше за все, веб-інтерфейс або один із його нащадків.

Ці ресурси можуть бути в різних системах, і в різних базах даних вони виглядають так, ніби вони знаходяться в одній системі для користувачів. Таким чином, як для сучасного, так і для ретроспективного пошуку служба цифрової бібліотеки повинна забезпечувати сумісність з інформацією в проміжному програмному забезпеченні. І для цього будуть потрібні деякі загальні стандарти, які сприятимуть звичайним пошукам і крос-доменним. Приклад операційного рівня представлений малюнку 3.

Малюнок 3 – Операційний рівень архітектури

2.3 Технічний рівень

На технічному рівні треба думати про функціональний компонент. Метадані призначені для контенту та додаються до цифрової бібліотеки. Вона надає інформацію про контент. Таким чином, метадані та дані повинні бути логічно пов'язані разом, і повинна бути надійна базова технологія для управління логічним з'єднанням у часі, платформах та над географічним розташуванням у мережній розподіленій системі. На цьому рівні описуються основні функціональні області, які разом надають необхідні компоненти для створення надійних, масштабованих та сумісних програм та послуг цифрових бібліотек з отриманими цифровими об'єктами (мал. 4).

Малюнок 4 – Технічний рівень архітектури

2.4 Системний рівень

Системный уровень рационализирован по сравнению с операционным и техническим. Требования о системных функциях, таких как масштабируемость и расширяемость, могут быть приняты во внимание на системном уровне архитектуры. На этом уровне представляется вся электронная библиотечная система. Можно сказать, что библиотечная система является централизованной подсистемой, которая взаимодействует с разнообразием производителей данных и клиентов в рамках сложной распределенной системы (рисунок 5).

Малюнок 5 – Системний рівень архітектури

Висновки

Електронні бібліотеки є дуже важливими джерелами структурованої, добре організованої та добре збереженої інформації [9]. Ідеальна цифрова бібліотека має розподілену структуру, оскільки розподілена архітектура сприяє модульності, гнучкості та поетапному розвитку, а також забезпечує різноманітність у поточних та майбутніх бібліотечних середовищах[10].

Після закінчення магістерської роботи планується отримати готову бібліотечну систему з розподіленим способом зберігання інформації. Для користувача та адміністратора будуть розроблені свої версії веб-додатків як інтерфейси.

Список джерел

  1. DIGITAL LIBRARY | ADVANTAGES & DISADVANTAGES OF DIGITAL LIBRARY | COMPONENTS OF DIGITAL LIBRARY [Электронный ресурс] https://limbd.org/digital-library-advantages-disadvantages-of-digital-library-components-of-digital-library/
  2. Электронно-библиотечные системы [Электронный ресурс] – Режим доступа: https://samara.mgpu.ru/files/mediacenter/Eylektronno-bibliotechnye_sistemy.pdf
  3. Электронные библиотеки [Электронный ресурс] – Режим доступа: https://ifap.ru/library/gost/70962016.pdf
  4. Пилко И.С., Распределенные библиотечные системы – Режим доступа: http://www.gpntb.ru/win/ntb/ntb97/10/F10_02.html
  5. Digital Library System [Электронный ресурс] – Режим доступа: https://www.sciencedirect.com/topics/computer-science/digital-library-system
  6. DIGITAL LIBRARIES [Электронный ресурс] – Режим доступа: Режим доступа: https://egyankosh.ac.in/bitstream/103456789/25563/1/Unit-7.pdf
  7. Richa Pandey, Digital Library Architecture [Электронный ресурс] – Режим доступа: https://core.ac.uk/download/pdf/333967208.pdf
  8. Hussein Suleman, Design and Architecture of Digital Libraries [Электронный ресурс] – Режим доступа: https://core.ac.uk/download/pdf/232196368.pdf
  9. Электронная библиотечная система [Электронный ресурс] – Режим доступа: https://www.sbup.com/wiki/Электронная_библиотечная_система
  10. William Y. Arms, Christophe Blanchi, Edward A. Overly, An Architecture for Information in Digital Libraries [Электронный ресурс] – Режим доступа: https://dlib.org/dlib/february97/cnri/02arms1.html