Дослідження методів ідентифікації параметрів асинхронного двигуна

Малтабар О.М., Чекавський Г.С.
Донецький національный техничний університет


          Источник: Електротехнічні і електромеханічні системи: Матеріали XV Всеукраїнської студентської науково-технічної конференції, м. Севастополь, 20-22 квітня 2010 р. - Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2010. - С. 35.


          Об’єктом дослідження є електропривод (ЕП) змінного струму на базі асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором (АД). Як відомо, для відповідальних механізмів, до характеристик ЕП яких висувають високі вимоги, у теперішній час традиційно застосовують принцип векторного керування, як з використанням датчиків швидкості (положення), так і без них. Враховуючи те, що якість управління системи векторного керування АД залежить від точності визначення електричних і механічних параметрів двигуна, які змінюються у широких межах в процесі роботи, актуальною є задача ідентифікації параметрів електромеханічної системи. Існуючі методи ідентифікації параметрів можна розділити на попередні і поточні [1]. В якості параметрів, що підлягають ідентифікації, традиційно розглядають активні опори обмоток статора і ротора, індуктивність намагнічування та індуктивності розсіювання [2]. Тестові (попередні) режими оцінювання вищезазначених параметрів не завжди можливі, оскільки, з одного боку, потребують від’єднання ротора АД від робочого механізму, з іншого, вони забезпечують достатню точність за умови наявності датчиків швидкості обертання або положення. Для поточної ідентифікації та параметричного керування можуть використовуватися математичні моделі АД: еталонна модель або адаптивний спостерігач стану [1], а також метод гармонічного аналізу струму статора [3]. В роботі виконується порівняльний аналіз методів ідентифікації внутрішніх параметрів асинхронного ЕП, в результаті якого оцінюється точність кожного з них та переважні сфери застосування. Виконується також перевірка отриманих результатів на експериментальному обладнанні – стенді для дослідження частотно-регульованого електропривода на базі перетворювача частоти Micromaster 440 фірми Siemens.

          Література

  1. Панкратов В.В., Маслов М.О. Задачи синтеза алгоритмов идентификации для бездатчиковых асинхронных электроприводов с векторным управлением и вариант их решения// Силовая интеллектуальная электроника. - 2007. - №1(6).

  2. Виноградов А.Б. Векторное управление электроприводами переменного тока / ГОУВПО «Ивановский государственный энергетический университет имени В.И. Ленина». – Иваново, 2008. – 298 с.

  3. Мирсаитов К.М. Метод идентификации параметров ротора асинхронного двигателя на ходу/ Вісник СевДТУ. Вип. 88: Механіка, енергетика, екологія: зб. наук. пр. - Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2008.