Головна сторінка ДонНТУ Сторінка магістрів ДонНТУ Пошукова система ДонНТУ

Привіт усім, хто завітав на мою сторінку!

English Русский


Василишина Любов Миколаївна

Сьогодні

Василишина Любов Миколаївна

Магістр факультету економіки та менеджменту Донецького національного технічного університету

Кафедра менеджменту та господарського права

Тема магістерської дисертації: Вдосконалення системи управління виробничим потенціалом вугледобувних підприємств України
Науковий керівник: Член-кор. НАН України, проф., д.е.н. О.І. АМОША

e-mail: liben@list.ru

{Дисертація} {Бібліотека} {Посилання} {Результати пошуку}


"У кожної людини три характери: той, що їй приписують; той, що вона сама собі приписує; і, нарешті, той, що існує насправді."
(В. Гюго)

Народилася 10 квітня 1981 року в Донецькій області, Красноармійському районі, с. Калинове.
Батько, Василишин Микола Ілліч, інженер, упевнений у собі, цілеспрямований, оптиміст. У моєму житті грає саму головну роль. У тому, чого я досягла на сьогоднішній день і поставленим цілям на майбутнє, зобов'язана, насамперед, йому.
Мати, Василишина Ганна Михайлівна, фельдшер, володіє властивими не кожній жінці сміливістю і дуже вольовим характером. Ці риси в якійсь мірі присутні і у мене.
До того, як я пішла до школи, мене виховувала бабуся. У цей період я цілком засвоїла програму першого класу: у 6 років техніка читання в мене була на рівні третього класу, мала гарну пам'ять, засвоїла рахунковий матеріал.
У дитинстві активно приймала участь у художній самодіяльності. За виконання пісні на святі "Російська зима" у м. Красноармійську одержала головний приз.
У 1988 році я пішла до Михайлівської загальноосвітньої школи. Шкільний період особливий тим, що у цей час кожний починає пошук свого місця в житті. Ще в початкових класах у мене з'явилася мета - одержати атестат з відзнакою. Усі, навіть рідні, вважали її фанатичної, не досяжною ніколи. У свою чергу, я дуже вірила, намагалася і знала, що це реально.
У 1998 році мої надії і посилена праця виправдалися - я закінчила школу з "золотою медаллю". На мій погляд, це була перша важка ступінь, для проходження якої я приклала всі зусилля. У цьому мені допомогли вчителя. Зараз я не можу особливо виділити кого-небудь із них. Тому що всіх їх я поважаю і вдячна їм в однаковій мірі.
У житті школи брала активну участь. Була старостою класу і, за словами класного керівника, "його правою рукою", була членом учнівського комітету, а також штабу цивільної оборони школи. Жоден конкурс чи свято, що я пам'ятаю, не проходили без моєї участі. Мені доводилося грати різні образи: Снігуроньки, баби-Яги, або просто бути ведучої.
Дуже часто доводилося виступати і за межами школи - на підприємствах, що взяли шефство над школою.
Також брала участь у шкільних олімпіадах практично з усіх предметів. Займала призові місця в районних олімпіадах по географії, біології, українській мові.
Школа заклала міцний фундамент для подальшого навчання у вищому навчальному закладі.

Якщо говорити про вибір вузу, то, закінчуючи школу, я не до кінця розуміла, ким хочу стати. У старших класах я зупинялася на виборі медичного університету. Але до початку випускних іспитів мої плани різко змінилися.
Це було пов'язано з тим, що я побачила Маріупольський металургійний завод "Азовсталь". Він просто зачарував мене своїми гігантськими розмірами. Мене зацікавила діяльність людей, що керують виробничими процесами цього підприємства. Проблема вибору спеціальності була вирішена, але за нею з'явилася інша - який вищий навчальний заклад вибрати?
Це було важко зробити, тому що в Донецькій області безліч вузів, що готують фахівців даного профілю. Але і ця задача виявилася вирішуючою. Я зрозуміла, що фахівцям обраної мною професії необхідно мати глибокі знання технології виробництва, тому що без цього не можна приймати правильні управлінські рішення. А такі знання я могла одержати тільки в технічному університеті. Так, у 1998 році я поступила на факультет економіки та менеджменту Донецького національного технічного університету (ДонНТУ).Звичайно, ж немаловажну роль зіграв авторитет вузу в регіоні і за його межами.
Під час навчання в університеті весь свій потенціал направила на вивчення як базових дисциплін, так і дисциплін за фахом. Кожна з них у значній мірі була для мене цікавою. Навчання зайняло головну роль у моєму житті. У 2002 році одержала диплом бакалавра з відзнакою, поступила до магістратури. З'явилися нові мети, нові інтереси.
Необхідно відзначити важливість виробничої практики, яку, починаючи з другого курсу, ми проходили на різних підприємствах. У моєму випадку цим підприємством виявилося ДВАТ шахта "Росія" ДХК "Селидіввугілля". Проводячи аналіз шахти, можна було зробити для себе якісь висновки про її розвиток. Це послужило мотивом вибору теми магістерської роботи. Тому що в нашій державі дуже багато вуглевидобувних підприємств, що володіють високим виробничим потенціалом, але через помилки в керуванні стають збитковими й у підсумку закриваються. Дослідження цієї проблеми дуже актуально, так як вугільна галузь є однією з ведучих. І від її ефективного розвитку залежить рівень економічного розвитку нашої країни.

На кафедрі "Менеджменту і господарського права" одним із напрямків наукових досліджень є "Економіка, організація й планування у вугільній промисловості й інших галузях". Особлива увага при цьому приділяється управлінню виробничими потужностями вугільних підприємств. Займаються цією проблемою член-кор. НАН України, професор, д.е.н., завідувач кафедрою О.І. Амоша, доцент, к.е.н. В.В. Шевченко, професор, д.е.н. І.Ф. Пономарьов. Також вивченням цієї теми займаються й інші кафедри.
На мій погляд, тема дуже актуальна і буде досліджуватися надалі. Це пов'язано з тим, що підприємствам вугільної галузі необхідно удосконалювати структуру управління. Тому що тільки в цьому випадку ми зможемо перебороти кризу, що уже довгий час спостерігається у вугільній промисловості України.
Нашій випускаючій кафедрі потрібно велику увагу приділити підготовці фахівців у визначеній сфері діяльності. Тому що "Менеджмент організації" - це досить широка спеціальність. Я вважаю що необхідно, по можливості, розділити її на менеджменти базових галузей України.
Технічний університет як самий авторитетний вуз Донецька в майбутньому повинні знати не тільки на Україні, але і далеко за її межами. Тому не тільки ректор, викладачі, але і самі студенти повинні активно сприяти досягненню цієї мети.
Що стосується мого майбутнього, то після закінчення магістратури планую поступити до аспірантури, займатися науковою діяльністю, захистити кандидатську дисертацію по обраній темі.
{Дисертація} {Бібліотека} {Посилання} {Результати пошуку}

English Русский