КОНДРАХІН ПЕТРО ВІТАЛІЙОВИЧ
Магистрант кафедри "Гірнича механіка"
E-mail: kondrakhin_peter@mail.ru
Тема магистерської дисертації:
"Розробка та дослідження аеродинамичної схеми вісьового вентилятора, який регулюється, для вентилювання довгих тупікових виробок"
Науковий керівник: доцент кафедри "Гірнича механіка" к. т. н. Селівра С. А.
Я народився 23 червня 1981 року у місті Донецьку. Мої батьки вирішили назвати мене на честь дідуся Кондрахіна Петра Михайловича, у результаті чого я став саме тим, ким являюся на даний момент - Кондрахіним Петром Віталійовичем. Моя мати Кондрахіна Алла Анатолівна зараз програміст відділу АСУ ЗАТ "Марг-Вест", а батько - Кондрахін Віталій Петрович професор кафедри "Гірничі машини" Донецького національного техничного університету (ДонНТУ). Через три із невеличким роки в нашій сім'ї відбулося поповнення - 14 липня 1984 року народився мій брат Кондрахін Олександр Віталійович.
Про дошкільний період життя зараз не залишилося практично ніяких спогадів, але деякі події залишили слід у пам'яті. Мої батьки захоплювалися (і захоплюються зараз) гірським туризмом і альпінізмом і завжди проводили літню відпустку в захоплюючих подорожах, у яких із їхньої ініціативи я став приймати участь із самих ранніх років. Мені вдалося побувати в різноманітних кутках Кавказу і Криму, що залишило незабутні спогади і яскраві враження на все життя.
У шість років, а якщо точніше 1 вересня 1987 року, я вперше переступив поріг школи №2 міста Донецька, у стінах якої провів наступні 11 років свого життя. Вважаю, що мені дуже поталанило з вчителями, із якими мені довелося зіткнуться під час навчання в школі. Особливо хочеться відзначити і подякувати вчителя фізики Шмакову Тетяну Федорівну і, звичайно, мого класного керівника вчителя математики Чорну Віру Игнатьєвну. Не в останню чергу завдяки їм фізика і математика стали моїми улюбленими предметами. Взагалі говорячи ще в початкових класах у мене проявилася схильність до точних наук, а гуманітарні дисципліни давалися з трудом, іноді значним. Але незважаючи на це, за період навчання в школі я достатньо добре опанував англійською мовою, у чому величезна заслуга моєї бабусі - Машевської Олени Іванівни, що у свій час працювала вчителем англійської мови в однієї зі шкіл Донецька і була (і є) педагогом не тільки за професією але і за покликанням. Звичайно, навчання в школі лишало достатньо вільного часу, який я в той час займав спілкуванням із друзями і заняттям спортом. Починаючи з першого класу я пробував себе в багатьох видах спорту: плаванні, легкій атлетиці, гандболі, волейболі, хокеї, пятибор'ї та інших. У 10 класі я зайнявся і продовжую займатися спортивним скелелазінням і альпінізмом. Ближче до 6-го класу в мене з'явилася можливість освоювати комп'ютер. Скільки часу я тоді проводив за комп'ютерними іграми - не порахувати. Разом з іграми я поступово освоював язики програмування. Також я захоплювався стендовим авіамоделізмом і активно цікавився історією розвитку авіації та військової техніки.
Коли перед мною встало питання про поcтуплення у ВНЗ, для себе я однозначно вирішив що буду поступати до ДонНТУ на спеціальність "Гірниче обладнання" (МАШ), щоб у майбутньому присвятити себе розробленню обладнання для підземного видобутку вугілля. На мій вибір уплинули наступні причини: по-перше, я з дитинства цікавився технікою і бачив себе у майбутньому інженером-машинобудівником, по-друге, надійшовши на спеціальність МАШ я продовжив би свого роду сімейну традицію, тому що мій дідусь і батько у свій час так само закінчили ДонНТУ за спеціальністю "Гірниче обладнання". Поряд із цими причинами на мій вибір у вплинуло відвідування виставки гірничо-шахтного обладнання ВУГІЛЛЯ-90, на якій я побував разом із батьком і вперше познайомився з технікою, призначеною для роботи у важких умовах вугільних шахт. Таким чином, остаточно зробивши вибір на користь спеціальності "Гірниче обладнання" і пройшовши рейтінгові іспити, 1 вересня 1998 року я став студентом ДонНТУ.
Протягом мого перебування в ДонНТУ в якості студента своїм головним досягненням я вважаю стабільне відмінне навчання. Але, хоча, головним пріоритетом для мене було навчання, водночас я продовжував активно займатися спортом і входив до складу сбірної команди університету з спортивного скелелазіння. У 2000 році я вирішив одержати другу вищу освіту за фахом "Інформаційні керуючі системи і технології" на факультеті Перепідготовки кадрів і підвищення кваліфікації, і так само поступив на кафедру "Військової підготовки". У червні 2002 року склавши державні іспити я одержав кваліфікацію бакалавра інженерної механіки і закінчив кафедру "Військової підготовки". А в лютому 2003 я одержав диплом бакалавра і кваліфікацію "Системний інженер" на факультеті Перепідготовки кадрів і підвищення кваліфікації. Після чого я вирішив продовжити навчання в ДонНТУ для одержання кваліфікації магістра інженерної механіки.
Під час навчання на четвертому курсі я зацікавився питаннями, пов'язаними із шахтним вентиляційним устаткуванням. Інтенсифікація гірничих робіт пред'являє жорсткі вимоги до параметрів і надійності сучасних вентиляторів як місцевого, так і головного провітрювання. Надійність і якість вентиляційного устаткування впливає на продуктивність і безпеку гірничих робіт. У нашому універсітеті питаннями шахтної вентиляційної техніки займалися такі видні наукові діячі як В. С. Пак, В. М. Гейер, В. В. Пак. Їм належать роботи присвячені теоретичним основам роботи руднічних турбомашин.
Вентиляторні установки широко використовуються як у гірничо-видобувної так і в хімічній, металургійній і багатьох інших галузях промисловості, тому фахівець у цій галузі буде мати достатньо широке поле для діяльності. Після закінчення університету я планую працювати у галузі, пов'язаної з розробкою і проектуванням вентиляційного обладнання, а в більш віддаленому майбутньому поступити в аспірантуру ДонНТУ.