Русский вариант

English version



Lapenko G.P.

Лапенко Григорій Павлович

Кафедра "Электричні станції"

группа ЭС-99
магістр

Email: grigoriy20@rambler.ru



Тема магистерскої роботи:"ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ ВУЗЛА НАВАНТАЖЕННЯ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ РОБОТИ МІКРОПРОЦЕСОРНОГО ЗАХИСТУ ТИПУ МРЗС-05"

Научний керівник:
доцент, кандитат технічних наук Гребченко М.В.



Автореферат магистерскої роботи
Електронна бібліотека
Перелік посилань


       Я народився 22 січня 1983 р. у місті Горлівці. Моя мати, Лапенко Наталья Сергіївна, працювала і працює дитячим лікарем-рентгенологом; батько, Лапенко Павло Григорович, працює хірургом-отоларингологом. З дитинства запам'яталося тільки найліпше. Ходив у дитячий садочок, з цієї частини запам'ятався великий портрет дідуся Леніна в актовій залі. Коли мені було шість років, у мене народився братик якого назвали Альошею, зараз це мій добрий друг.

        До школи пішов у 1989 р., особливого потягу до навчання не виявляв, десь до восьмого класу. Любов до знань мені прищеплювала вчитель математики Людмила Сергіївна Самойлова. Займався бальними танцями, особливих височин не досяг. Після цього записався на плавання, ці зайняття мені подобались, і відвідував я їх із задоволенням. У восьмому класі перейшов до школи з медичним нахилом. Мій новий класний керівник Толстопятова Людмила Костянтинівна, любила свій клас і ставилася до всіх учнів з повагою. Новий клас був дружним. І я з усіма швидко заприятелював. Я почав цікавитись біологією, історією, алгеброю, геометрією. Записався до гуртка моделістів. Почав будувати літаки і планери.

        Після дев'ятого класу вступив до медичного ліцею. І почав студіювати біологію, анатомію, складніше усього було з латиною, але поступово все налагодилося. Найцікавішою наукою мені тоді здавалась анатомія все було зрозуміло і наочно.

        В одинадцятому класі мені більше почала подобатись алгебра, а біологію на котру робився головний акцент я перестав розуміти. Я почав займатися додатково математикою з викладачем Бондаренко Ніною Дмитрівною. Пізніше вирішив вступати до ДонДТУ, у дитинстві я бажав стати атомщиком, і мені здавалось, що фах “Електричні станції” якимось чином пов'язаний з "мирним атомом", я помилився, але пізніше не розчарувався. Викладачі ліцею намагалися мене відмовити, але я залишився відданим мрії.

        Влітку 1999 року вступив до ДонДТУ, в серпні оселився в гуртожитку, щоб відбути курс "відпрацьовки". Комендант гуртожитку Рощина С.Н. виявила до нас тепло і турботу. Із сусідами по кімнаті я поступово заприятелював. І почалося навчання.

        Перші враження - це насамперед розміри університету, заплутаність третього корпусу і звичайно перша лекція з інжинерної графіки. Вчитись спочатку було складно і нецікаво, але з першими успіхами з'явилися і зацікавлення, і прагнення.

        Під час травневих свят на першому курсі ми з друзями поїхали на скелі, вирішили відпочити і зайнятися альпінізмом. Після поїздки вражень була маса і всі позитивні.

        Влітку вся наша група поїхала на ознайомлювальну практику в місто Курахово на електричну станцію, осягати ази виробництва електрики. Кожен день ми їздили на станцію, і кожен день наша екскурсія проходила в новому цеху.Успішно з навчанням ми поєднували і відпочинок на березі величезного водосховища. Особливо вдячний керівникові практики Антоненко Г.В.

        Того ж літа ми з хлопцями з кімнати гуртожитку, пішли в похід на байдарках по річці Сіверський Донець. Ми купалися по кілька годин на день, а ввечері сиділи біля вогнища. На другому курсі я серйозніше почав займатися боксом, ходив на тренування вечорами, періодично бігав кроси. Навчання в університеті ввійшло у певний ритм. Тодіж на второму курсі я поступив на военну кафедру, студентам-енергетикам доставалась спеціализація "св'язок". І я декілька років вивчас абетка Морзе і кострукцію різноманітних радиостанцій. На травневі свята знову похід, знову своєрідна романтика, хмари комарів, в ввечері багато чаю зі згущеним молоком, велике вогнище.

        На третьому курсі не склав іспити мій сусід по кімнаті і друг, через два місяці його призвали до армії, що мене недвозначно засмутило. Влітку після третього курсу знову похід, знову відпочинок. Влітку практика на Вуглегірській ТЕС, саме тут народилися любов і повага до обраного фаху.

        На четвертому курсі вирішив стати магістром, успішно склав державний іспит, а на военній кафедрі дав клятву на вірність Україні.

        Тема моєї магістерської роботи полягає у вивченні властивостей мікропроцесорного термінала типу МРЗС-05. У даному випадку термінал застосовується як реле, що захищає приєднання з двигуном. Можливості терміналу дозволяють спочатку записати, а згодом і вивчити основні залежності змінних при перехідних процесах, викликаних короткими замиканнями, як в зоні, що захищається, так і поза нею.

        До закінчення навчання планую влаштуватися на роботу, і щоб вона обов'язково була пов'язана з улюбленим фахом. Дещо пізніше хочу стати інженером, здобути глибокі знання у майбутній професії, стати керівником визначеного підрозділу, бодай спочатку навіть невеликого. Хотів би опанувати менеджмент. Ну, а якщо казати про більш віддалені плани, мрію стати головним енергетиком якогось підприємства, краще вугільної шахти.

       


Индивідуальне завдання




Автореферат магистерскої роботи
Електронна бібліотека
Перелік посилань



ДонНТУ |  Магистры |