Процес інвестування відіграє важливу роль в економіці кожної країни. Інвестування значною мірою визначає економічний розвиток країни, зайнятість населення та є значним елементом бази, на якій ґрунтується економічний розвиток суспільства. Тому проблема, яка зв’язана з ефективним здійсненням інвестування заслуговує значної уваги, особливо сьогодні – час укрупнення суб’єктів ринкових відносин та перерозподілу власності.
Інвестиції представляють собою використання фінансових ресурсів у формі довгострокових вкладень капіталу. Здійснення інвестицій – протяжний у часі процесс. Тому для найбільш ефективного застосування фінансових ресурсів підприємство формує свою інвестиційну політику. Політика представляє собою загальний напрямок для дій та прийняття рішень, яке полегшує досягнення цілей підприємства. Саме за допомогою інвестиційної політиці підприємство реалізує свої можливості до покращенню довгострокових тенденцій економічного розвитку та адаптації до них.
Коли кажуть про непривабливий інвестиційний клімат в Україні, то частіше за все згадують надмірність податків. Але ж насправді воно значне, але не є більш тяжким, ніж у багатьох європейських країнах. Проблеми ховаються не стільки у великих ставках, скільки у визначенні бази оподаткування. Наприклад, дуже незадовільненим є розрахунок податку на прибуток, тому що більшість дозволених до виключення з бази оподаткування регламентується без урахування потрібностей сучасної реальної господарської діяльності. Так, не враховується виключення з сум оподаткування реальних витрат на підвищення кваліфікації персоналу та рекламу. Внаслідок цього стає зрозумілим, що подібний стан речей перешкодить залученню інвестицій у високотехнологічні галузі промисловості, які потребують крупних капіталовкладень, постійного оновлення та удосконалення обладнання, а також підготовці кваліфікованих кадрів.
Таким чином, метою даної випускної роботи є аналіз умов функціонування підприємств з іноземними інвестиціями та виявлення шляхів по підвищенню ефективності їх зовнішньоекономічної та господарської діяльності.
Для досягнення основної мети необхідно вирішити такі основні задачі:
*Проаналізувати господарську діяльність підприємства та визначити його фінансовий стан;
*Виявити тенденції розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства;
*Проаналізувати інвестиційні проекти, реалізовані на підприємстві та шляхи по залученню іноземних інвестицій, які використовує фірма;
*Визначити інвестиційну привабливість підприємства та шляхи по поліпшенню інвестиційного клімату компанії;
*Розробити рекомендації щодо підвищення ефективності використання іноземних інвестицій на підприємстві та ефективності функціонування підприємства.
Випускна робота виконана на базі слідуючих основних джерел: Бланк І.А. “Інвестиційний менеджмент.”, ІНКОТЕРМС 2000, Закон України “Про спеціальні економічні зони та території приоритетного розвитку в Донецькій області”, Закон України “Про режим іноземного інвестування”, Макагон Ю.В. “Зовнішньоекономічна діяльність.”
ПДіяльність кожної фірми, так чи інакше, зв’язана з вкладенням ресурсів у різні види активів, придбання яких необхідно для здійснення основної діяльності цієї фірми. Але для підвищення рівню рентабельності фірма також може вкладати тимчасово вільні ресурси у різні види активів, які приносять прибуток, але не приймають участь в основній діяльності. Така діяльність фірми називається інвестиційною, а управління такою діяльністю – інвестиційним менеджментом фірми.
Господарська діяльність є ефективної, якщо підприємство:
*раціонально використовує активи;
* вчасно погашає зобов'язання;
* рентабельно.
Проаналізувавши господарську діяльність окремого підприємства , можна зробити наступні висновки:
* висока питома вага запасів може свідчити про високий виробничий потенціал підприємства або про прагнення захистити кошти підприємства від знецінювання під впливом інфляції за рахунок вкладень у запаси;
* високий оборот активів як оборотних, так і необоротних свідчить про високу ефективність їхнього використання;
* на підприємстві ефективно використовуються як поточні активи, так і основні фонди, але рентабельність продажів порівняно низька (19%). Тому необхідно прийняти заходу для підвищення прибутку: зниження собівартості, збільшення обсягів продажів, підвищення якості продукції.
* аналіз ліквідності свідчить про те, що підприємство своєчасне погашає борги, але високоліквідних активів містить мало, тобто в разі потреби швидкого перетворення активів у гроші, підприємство не обійдеться без утрат його ринкової вартості.
* аналіз оборотності дебіторської заборгованості показує, що в підприємства виникають проблеми з одержанням грошей від клієнтів. Це обумовлено специфікою галузі, у якій працює підприємство – це металургійні комбінати, збагачувальні фабрики, теплоелектростанції, тобто державні неприбуткові підприємства.
1. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. – К.: «Ника-Центр, «Эльга-Н», 2001 . – 443 с.
2. Гарнов А. Денисов А. Совместное предпринимательство - преимущества и возможности// Экономист. - 1999.- №2 - с.66-70.
3. Семенов К.А. Международные экономические отношения. - М., 1998г.–149 с.
4. Поважный А.С. Ценные бумаги и фондовый рынок. – Д.: Издательство «Лебедь», 2000.- 622 с.
5. Климов В.А. Стратегія інвестиційної діяльності в Україні.// Інвестиційна діяльність в Україні. – 2001.-№3. – с. 1-3.
6. Макагон Ю.В. Фомичева Н.В. Внешнеэкономическая деятельность. – Д.: “Регион”, 1998. – 134 с.
7. Про режим іноземного інвестування: Закон України, 19 березня 1996// Відомості Верховної Ради – 1996. - №6.