Черепня Олена Миколаївна.

Народилась 13 серпня 1983 року у селі Новоселидівка Мар’їнського району Донецької області. Мій батько – Черепня Микола Гаврилович,1956 року народження, працював на шахті, зараз пенсіонер. Мама – Черепня Тетяна Миколаївна, 1955 року народження, працювала вчителем математики та директором Новоселидівської школи, зараз на пенсії за вислугою років.

Коли мені виповнився один рік, мене віддали до дитячого садочку “Світлячок”. У 1989 році пішла у перший клас Новоселидівської неповної середньої школи. Моєю першою вчителькою була Масло Наталя Іванівна. Ця людина дійсно педагог за покликанням. Незважаючи на те, що наш клас був першим і у її житті після закінчення інституту, вона завжди вміла зацікавити дітей, а також просто і зрозуміло пояснити новий матеріал. Саме вона виховала в мені інтерес до навчання.

Коли підросла, мене стали цікавити науки природного циклу . Особливо легко давалась і була цікава математика. Моя мама поглибила цей інтерес так, що математика стала моїм улюбленим предметом. Приймала активну участь у суспільному житті школи. Приймала участь і перемагала у шкільних і районних олімпіадах з математики та фізики. З відзнакою закінчила 9 класів.

Питання про подальше отримання освіти для мене було вирішене однозначно. З метою отримання повної загальної середньої освіти я продовжила навчання у загальноосвітній школі №26 сел. Цукурино. Перехід до іншої школи дався мені не зовсім просто. На протязі дев’яти років я навчалася на українській мові, а нова школа – російськомовна. Перший місяць навчання мені довелось активно переучувати предметну термінологію. Але це не завадило мені підтвердити знання, які я отримала у рідній школі і з успіхом продовжити навчання. Наряду с математикою моїм улюбленим предметом стала і фізика. За що я вдячна Гапоновій Олександрі Іванівні, яка до того ж була чудовим директором. У 2000 році закінчила школу з золотою медаллю.

Іще у 11 класі я стала задумуватися про подальшу освіту. Спеціальності гуманітарного циклу мене не цікавили. У пошуках технічної спеціальності зупинила свій вибір на Донецькому державному технічному університеті (зараз Донецький національний технічний університет), як на ВУЗі, який дає класичну, фундаментальну освіту, визнану не лише в Україні, але і за її межами. Також моєму вибору університету сприяло і те, що тут навчався мій брат на електротехнічному факультеті. Він так цікаво і захоплюючи розповідав про свою спеціальність, що я зацікавилась. Розуміючи, що енергетика - це одна із найважливіших ланок у житті сучасного суспільства я вирішила піти по стопам брата і зупинилась на електротехнічному факультеті. У 2000 році за висновками співбесіди вступила на цей факультет за спеціальністю “Електротехнічні системи електроспоживання”.

Під час навчання приймала участь у вузівських та факультетських олімпіадах з ТОЕ, промислової електроніки, метрології, електричних машин. Будучи студенткою 4 курсу робила доклад на дні науки про проблеми енергетики у вугільній промисловості. На олімпіаді з електропостачання, котра проводилась нашою кафедрою, зайняла перше місце.

У 2004 році з відзнакою закінчила Донецький національний технічний університет і отримала базову вищу освіту за напрямком підготовки “Електротехніка” та здобула кваліфікацію бакалавра з електротехніки. Заступник завідуючого нашої кафедри, доцент і кандидат технічних наук Чурсінов Віктор Іванович запропонував мені продовжити навчання в магістратурі ДонНТУ.

Зараз займаюсь науково-дослідною роботою у галузі надійності ектрообладнання під керівництвом професора, доктора технічних наук Ковальова Олександра Петровича. Він керівник моєї магістерської роботи на тему “Моделювання шахтних дільничих мереж при двофазному замиканні на заземлюючий контур”. Проблема того, що захист не реагує на двофазне замикання, особливо на подвійні замикання двох різних фаз на заземлюючий контур у різних його точках дуже актуальна. У наслідок таких замикань можуть відбуватися пожежі, вибухи, обладнання опиняється під небезпечним для життя людей потенціалом. Саме з метою забезпечення більшої безпеки робіт у цій галузі я обрала цю тему для своєї магістерської роботи.

Діяльність у цьому напрямку необмежена і перспективна. Тому, на мій погляд, спеціальності електротехнічного напрямку мають велике майбутнє, оскільки життя людства без енергетики практично неможливе. Адже жодна людина, навіть на побутовому рівні, без використання електрики обійтися не може, не говорячи вже про те, що будь-яке виробництво засноване на використанні електричного струму. У наслідок того, що енергоносії, що використовуються зараз, у недалекому майбутньому можуть бути вичерпані, перспективним напрямком в розвитку енергетики є використання альтернативних джерел енергії. Також дуже актуальним залишається питання економічного використання електроенергії і зменшення втрат на її передачу. Таким чином, можна сказати, що перспективи розвитку галузі енергетики досить великі, щоб кафедра "Електропостачання промислових підприємств і міст", як і весь електротехнічний факультет у цілому існували і розвивалися в майбутньому.

Після закінчення магістратури планую застосувати одержані мною знання безпосередньо на підприємстві. Я думаю, що для успішного подальшого розвитку нашої країни необхідно розвивати промисловість. А для цього необхідно удосконалити існуючі, а також упроваджувати інноваційні технології у всіх галузях, у тому числі і в галузі енергетики. Саме тому свою майбутню діяльність уявляю пов'язаною з роботою у галузі електропостачання і упровадження сучасних електротехнічних систем в різних галузях промисловості.