Автобіографія


     Я, Лебедєв Костянтин Олександрович, народився 5 грудня 1982 року в сім'ї інженера. Мій батько – Лебедєв Олександр Миколайович, 1953 року народження працює викладачем у Донецькому національному технічному університеті. Мати – Лебедєва Галина Іванівна, 1956 року народження співробітник футбольного клубу «Шахтар».

Дитинство
     В дитинстві я був дитиною, про яку звичайно говорять: «Зірви голова». Пішовши в дитячий садок, я завдавав немало клопоту вихователям, нянькам. Найстрашнішим покаранням в дитячому саду вважалася написана вихователем записка батькам про поведінку їх нащадка протягом дня. У мене таких записок бувало не по одній і навіть не по дві в день. Вихователі робили тільки одну непробачну помилку – вони передавали батькам ці записки через мене або мою двоюрідну сестру. Не варто згадувати про те, що велика їх частина не покидала територію дитячого саду.

Школа
     Пішовши до школи, моя поведінка нітрохи не змінилася. Виняток становив тільки перший тиждень навчання, коли я навіть отримав заохочувальну листівку з написом «Кращому учню першого тижня». Після цього все стало на свої місця: я органічно не переносив майже всі предмети за винятком фізичної культури, де ми регулярно грали у футбол і інші рухомі ігри.
      В школі у мене з друзями, треба помітити з дитячого садку, була репутація підлітка про якого часто говорять: «відірви і викинь.». Всі найстрашніші хуліганства, починаючи з банальним розбитим склом в туалеті і закінчуючи пачкою дріжджів там же, числилися за нашою «бандою». Ми числилися на особливому рахунку у директора школи, тому що не раз відвідували його кабінет. Треба помітити, що, не дивлячись на все це, вчився я завжди добре і числився серед кращих учнів класу. Отримані двійки і одиниці, виключно за поведінку, нещадно виривалися з щоденника за особливою технологією, повіданою мені старшим шкільним товаришем.

Ангола
     Невідомо як довго все це продовжувалося б, але в 1992 році мені довелося виїхати разом з сім'єю в закордонне відрядження в екзотичну африканську країну – Анголу. Ангола – це особлива сторіночка мого дитинства.
     Зараз після багатьох років можу з упевненістю сказати, що витівки дитячого саду і молодших класів школи ніщо в порівнянні з тим, що творилося там. Безліч російських друзів не давала скучати!!! Вчився я в російськомовній школі при посольстві Російської Федерації в Анголі. Починаючи з восьмого класу, я раптом, несподівано для самого себе, подорослів. Моя поведінка різко покращала, я взявся за навчання і вже дев'ятий клас закінчив на одні п'ятірки, за що отримав атестат про неповне середнє утворення «Особливого зразка».

Колеж
     В 1998 році я повернувся на Батьківщину. Знаходячись у пошуках учбового закладу для подальшого навчання, зупинив свій вибір на Донецькому технічному коллежі. Маючи непогані знання з математики, був зарахований до найсильнішого технічного класу «А». Основний упор в навчанні робився на технічні дисципліни – математику, фізику, хімію.
     Спочатку мені було важко вирішувати різні олімпіадні задачі з фізики, хімії, але потім я звик. Як мовитися: «Важко перші десять років, потім звикаєш!»
     За роки навчання в технічному коллежі неодноразово брав участь в міських, обласних, соросівських олімпіадах по хімії і з фізики. Двічі був переможцем міської олімпіади по хімії, а також призером міської олімпіади по біології і фізики.


Вибір спеціальності
     Серед предметів особливо любив хімію, що власне і вплинуло на вибір моїй спеціальності. Хотів вибрати спеціальність не чисто хімічну, але, так чи інакше, з нею зв'язану. Цією спеціальністю виявилася екологія і охорона навколишнього середовища хімічних підприємств. На мій погляд, проблеми, пов'язані з екологією, в нашому регіоні повинні стояти мало не на першому місті. Якщо подивитися на карту Європи, то майже не знайдеш місця більш брудного і небезпечного для життя, ніж Донбас. Це дуже сумно, особливо згадуючи, що раніше Донецьк вважався містом мільйона троянд і мало не прикладом промислово розвинутого міста для всієї Європи.


Навчання в університеті
     Загалом, в 2000 я за наслідками рейтингових випробувань поступив на перший курс Донецького національного технічного університету. Я ніколи не сумнівався, що виберу саме ДонНТУ – один з найкращих технічних університетів не тільки України, але і, мабуть, всіх країн СНД.
     За роки навчання в університеті придбав безліч нових друзів, знайомих. Проте це зовсім не означає, що я втратив зв'язок із старими шкільними і колезькими друзями. Ми часто бачимося, тому що маємо загальні інтереси: футбол, більярд, теніс. Іноді, коли є час, разом відвідуємо нічні клуби, бари, де весело проводимо час.
     Не дивлячись на це, я ніколи не забував і про навчання. Під час навчання в університеті на сесіях одержував виключно п'ятірки. Також брав участь у всеукраїнських олімпіадах по хімії і екології. Серед досягнень варто згадати:
    • 2002 р. – третє місце на Всеукраїнській хімічній олімпіаді в місті Дніпропетровську;
    • 2003 р. – друге місце на Всеукраїнській хімічній олімпіаді в місті Дніпропетровську;
    • 2004 р. – третє загальнокомандне місце на Всеукраїнській олімпіаді по екології в місті Дніпродзержинську;
    • 2004 р. – третє місце на Всеукраїнській олімпіаді по екології в місті Донецьку.
     За високі показники в навчанні і активну участь в житті вузу маю «Подяку міського голови» з особистим підписом Олександра Лук'янченко і «Подяку ректора» Донецького національного технічного університету – Олександра Анатольевича Мінаєва. В 2004 році отримав диплом бакалавра з відзнакою, після чого продовжив своє навчання у магістратурі ДонНТУ.

Наукова діяльність
      На щастя мої успіхи в навчанні не залишилися не поміченими і з 2003 року я займаюся науковою діяльністю під керівництвом завідуючого кафедрою загальної хімії, члена-кореспондента Петровськой академії наук і мистецтв, доктора хімічних наук, професора Приседского Вадима Вікторовича.
      Сфера наукових інтересів Вадима Вікторовича охоплює різні актуальні проблеми хімії такі як: синтез і хімічна будова ВТСП (високотемпературних сверх- провідників), кисневий нестехиометрия і фазові діаграми різних хімічних систем, питання синтезу сигнето- і пьезокерамики, особливості розвитку реакційної зони при окисленні металів і багато що інше. На його рахунку не один десяток наукових публікацій, як у вітчизняних, так і іноземних авторитетних наукових журналах, десятки авторських свідоцтв і патентів. Під його керівництвом було захищене близько десятка кандидатських і докторських дисертацій.
      На даний момент маю дев'ять публікацій в різних журналах і збірках, неодноразово виступав на наукових конференціях і семінарах з доповідями як в Україні, так і за кордоном. Під керівництвом Приседского В.В. виконував бакалаврську роботу на тему «Особливості кінетики і розвитку дифузійної зони при високотемпературному окисленні міді», яку з успіхом захистив в червні 2004 року. З 2005 року працюю над написанням магістерської роботи, тема якої пов'язана з питаннями окислення кольорових металів і сплавів.
      В найближчому майбутньому планую поступити в аспірантуру і захистити кандидатську дисертацію. Ставлю перед собою дуже амбітну мету, реалізація якої зажадає безліч сил і терпіння. В перспективі хотілося б знайти добру високооплачувану роботу, яка дала б мені шанс реалізувати свій науковий і творчий потенціал.

Наверх | Автореферат |  Бібліотека  |  Пошук у Інтернеті  |  Перелік посилань | Пошукач ДонНТУ | Сайт магістрів  

   © ДонНТУ, Лебедєв Костянтин