Горощенко Олександр Євгенович

БІОГРАФІЯ

ЗАГАЛЬНЕ

Я, Горощенко Олександр Євгенович, народився 5 липня 1983 року. Мій батько – Горощенко Евген Миколайович, матір – Горощенко Людмила Максимівна.

ДИТИНСТВО

Дитинство я пам’ятаю погано, тільки окремі фрагменти, котрі інколи пригадуються, але з роками забуваю і їх. Із розповіді батьків знаю, що коли мені було 5 місяців ми поїхали служити в ГРВН. Батько був військовий і тому сім’ї доводилось подорожувати. А коли багато подорожуєш є, що згадати. Хоча, більше пам’ятають батьки, а я знаю по їх розповідям. Коли мені було 4 роки в сім’ї сталася подія – народився мій брат. Жити стало веселіше. В 5 років ми повернулися в Донецьк. Після Читинської області рідна Україна здалася раєм. Тут я встиг познайомитися з радощами дитячого садка, а потім школа…

ШКІЛЬНІ РОКИ

Школа. Незабутні шкільні роки. Вони пролетіли не як 10 років, а як 10 днів. І не тому, що згадати нічого, а тому що вони просто переповнені всілякими спогадами. Навчався я у двох школах у №42 з першого по третій, а потім у №28. Навчався я завжди однаково: всі п’ятірки, окрім трьох мов, за яки я мав четвірки. Напевно почерк у мене дуже поганий. З п’ятого класу я почав займатися карате, але у дев’ятому – покинув, бо не вистачало часу займатися навчанням. До восьмого класу був некомпанійським, та мав мало друзів. Але я твердо вирішив змінити себе. Я вчився спілкуватися, виступати перед великими аудиторіями, виховував в собі впевненість. Для цього я приймав участь у всіх шкільних ККВах, виставах, виступах, більше спілкувався з однолітками та вчителями.

ВИБІР ФАХА

Питання з вибором універсітета та фаха не було. Так як ще в старших класах ми з товарищами грали на ZXSpectrum. Намагались щось найпростіше програмувати. В одинадцятому класі у мене з’явився комп’ютер і я поринув в нього зголовою, намагаючись розібратися в інформаційних технологіях. А коли я дізнався, що у ДонНТУ є спеціальність програмне забезпечення, я твердо вирішив піти навчатися на цю спеціальність. Тому на початку жовтня 1999 року я пішов в університет на підготовчі курси і, набравши на рейтингах необхідну кількість балів, ще до закінчення школи вступив до університета.

УНІВЕРСИТЕТ

Навчання в університеті пройшло яскраво, насичено, з задоволенням. Жодного разу не пожалкував, що вибрав цю спеціальність. Запам’яталися Дні науки, Дні кафедри, різноманітні конференції. Бажання отримати повну освіту, прагнення до нового, хобі та мета в житті дозволили продовжити навчання в магістратурі.

ХОББІ ТА ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ

Захоплення психологією, менеджментом, маркетингом, бізнесом, а також праця в міжнародній студентській організації AIESEC, яка займається улаштуванням міжнародних стажувань і різноманітних соціальних проектів. Відвідування конференцій у Києві, Бердянську, Черкасах дозволили розширити уявлення о можливостях і сформувати життєві цілі. Одна з яких – отримати другу вищу освіту за спеціальністю менеджер організації (економіко-правове забезпечення підприємства).

Ну а що буде далі, цього ніхто не знає. Час покаже…