Чорновол Катерина Павлівна

Живи правильно,
і ні про що не шкодуй

       Мое дитинство пройшло в дружній великій родині. Мої батьки: батько – Чорновол Павло Омельянович і мама – Чорновол Олена Григорівна, а також дідусь – Григорій Миколайович і бабуся – Галина Порфирівна, з якими ми в тойчас разом мешкали, ростили мене в атмосфері любові, чесності і взаєморозуміння. З самого раннього дитинтва велика увага в моєму вихованні приділялося читанню різноманітної літератури. І це захоплююче заняття і зараз займає частину мого вільного часу. Перевагу в літературі віддаю класиці, психології і біографіям людей, які своїми вчинками завоювали місце в історії. Ці книги дозволяють краще пізнати світ і душі людей, правильно вибирати життєву позицію.
       1 вересня 1990 року я пішла до першого класу ЗШ№6. Ця школа ось вже 40 років відкриває своїх привітних дверей школярам нашого міста. Я була допитливою і працьовитою дитиною, тому навчання давалося мені легко, і шкільні роки я згадую з любов’ю. Кожний навчальний рік я завершувала з грамотою за відмінне навчання й очікувала від наступного навчального року нових знань, вражень і нових друзів. За час навчання в старших класах я була учасником і переможцем шкільних і міських олімпіад по математиці, історії й англійській мові. Саме ці предмети я можу назвати улюбленими. Крім того я брала активну учась у громадськлму житті школи. Разом з улюбленими педагогами й однокласниками ми організовували зустрічі з цікавими людьми нашого міста, ставили спектаклі, брали участь у міських конференціях. У вільний час я відвідувала кружки танців, театральний і психологічний. Тести, проведені на останньому, і дозволили мені визначити, що любов до точних наук, не тимчасове захоплення і може стати улюбленою справою на все життя.
       У 2001 році я закінчила школу з золотою медаллю. У той час переді мною не стояв складний вибір свого майбутньої освіти, його я вже зробила, коли по рейтинговим іспитам вступила до Донецького Національного Технічного Університета на спеціальність Автоматизоване Управління Технологічними Процесами. Навчання в цьому навчальному закладі можна вважати спадковим правом, тому що його у свій час закінчували мій дідусь,батько, дядько і брати. І цей вибір не був для мене складним.
       Під час навчання в університеті виступала з доповідями на конференціях, друкувалася в університетських зборниках. У травні 2005 року взяла участь у п’ятій Міжнародній науково-технічній конференції аспірантів і студентів “Автоматизація технологічних об’єктів і процесів. Пошук молодих” з доповіддю “Основні аспекти проблематики токового захисту комбінованої низьковольтної шахтної електричної мережі”. В 2005 році одержала диплом переможця університетського конкурсу студентських наукових праць 2005/2006 навчальних років у розділі “Гірська справа” за роботу “Моделювання короткого замикання шахтної комбінованої низьковольтної електричної мережі”.
       Моїм науковим керівником е Костянтин Миколайович Мареніч, завідувач кафедрою “Гірської електромеханіки й автоматизації ім. Р.М. Лейбова”, відмінний керівник і просто чудова людина. Я рада, що навчання в університеті звело мене з такими гарними людьми і справжніми професіоналами своєї справи, як викладачі нашої кафедри і, зокрема, мій науковий керівник. Костянтин Миколайович підтримав моє прагнення навчатися в магістратурі, тим більше, що державні іспити зі спеціальності, я здала на оцінки “відмінно”.
       Тема моєї магістерскої роботи “Дослідження процесів в шахтній електричній мережі та обгрунтування параметрів автоматизації токового захисту”. Я вважаю, що робота над даною темою є актуальною в даний час. Т.я. питання забезпечення безпеки праці шахтерів і безаварійногсті роботи шахтного устаткування як ніколи важливі і вимагають уважного вивчення.
       На літню практику після третього курсу я була розподілена на ОАО “Автоматгірмаш ім. В.А. Антіпова”, після якої протягом ще півроку працювала на цьому підприємстві у відділі Автоматизації гірських машин. Робота в цьому відділі подарувала мені знайомство з багатьма талановитими людьми, а також дозволило закріпити свої знання в області автоматизації.
      Студентські роки подарували мені знайомство з багатьма гарними людми, дозволили придбати улюблену спеціальність, а також відкрити дорогу в майбутнє, по якій я можу ступати з високоподнятою головою, знаючи, що перші двадцять років я прожила не даремно.
       У майбутньому я буду намагатися реалізувати свої плани в кар’єрному рості та особистому житті. Я знаю, що знання і навички придбані в університеті дозволять мені успішно досягти поставлених цілей. А прагнення до познань і самовдосконалення допоможуть стати успішною людиною.