|
Про себе:
Средній бал у період навчання в универсітеті: 4.74
Вільно володію російською та українською мовами. В обсязі, достатньому для листування, володію англійскою та німецькою мовами.
Маю досвід програмування на наступних мовах: Assembler, Basic, VBA, Pascal, C/C++, Java, JavaScript.
Маю навички роботи із наступними середовищами розробки: Turbo C, Borland C, Turbo Pascal, Microsoft Visual Studio .NET, Visual Basic, Borland Delphi.
Маю навички роботи із наступними САПР: MathCAD, OrCAD, P-CAD, Active-HDL, Microcap.
Стисла біографія:
Я народився 21 серпня 1984 у славнім місті Волгограді. Мої батьки в той час були студентами вищої Волгоградської слідчої школи, тому через рік я перейшов під опікування бабусі й дідуся, які проживали у не менш славнім місті Донецьку. А ще через рік батьки, нарешті, повернулися у Донецьк.
В 1987 році наше дружнє сімейство одержало поповнення в особі улюбленої сестрички Оленки. От так і проходили мої дитячі роки: в іграх і локальних війнах з Оленкою, у перебуваннях у бабусі й дідуся під час роботи батьків. У садок, звичайно, довелося походити, але цю справу я не дуже полюбляв, тому іноді прибігав до різного роду хитрувань (ну про них змовчимо :))
В 1991 році мене навіщось віддали в школу, де добра тітка вчителька намагалася навчити мене писати й читати. З останнім проблем не було, а от писати розбірливо по слухах очевидців я так і не навчився. А крім цього я ще й у музичній школі навчався. Музика мені дуже подобалася, і я багато грав. І тільки ніяк не міг зрозуміти, чому в мене з кімнати кіт завжди тікав, коли я виконував музичні твори (напевно, кішки не люблять музики  ). Десь у класі 7-мому вчитель музики висунув припущення, що в мене по вухах пройшов не один ведмідь, а швидше за все ціла череда. Так що тепер мені більше подобється слухати музику, ніж самому що-небудь виконувати.
В 8 класі я почав серйозно займатися математикою, у нас у школі з'явився молодий учитель, що дуже зацікавив мене цією наукою. У наступні роки я заглиблено займався математикою та іноземними мовами, які мені легко довались. Я брав участь й у різного роду олімпіадах, а одного разу навіть довелося захищати честь району на обласній олімпіаді по німецькій мові.
На початку 11 класу прийшов час визначатися з вибором ВНЗ. Я розривався між іноземними мовами й точними науками, а в підсумку вибір припав на програмування. Це було обумовлено перспективністю й динамічним розвитком науки. Програмування для мене було незнайомим середовищем, у мене нёавіть не було скільки-небудь серйозного досвіду роботи з комп'ютером. Тому мені довелося всерйоз зайнятися вивченням азів програмування, і я пішов на курси. Всі наступні місяці я був зайнятий рішенням завдань по математиці й інформатиці, щоб бути готовим до майбутніх рейтингів.
До моменту почала рейтингів виникла ще одна проблема – яку зі спеціальностей ФОТІ вибрати. І вибір припав на СП (Системне програмування), як на золоту середину. Не знаючи про комп'ютери майже нічого, я хотів довідатися якнайбільше про внутрішній пристрій і програмування для них.
В 2001 році я поступив рейтингами на цільовий контракт спеціальності СП і став студентом ДонНТУ. На першому курсі з'явилося багато загальних предметів і вже знайомий Pascal. На другому курсі я почав розуміти, що таке кафедра ЕОМ. Такі предмети, як ТОЕ й АВМ, довели, що СП, незважаючи на слово "Програмування", всі таки "апаратна" спеціальність і мало чим відрізняється від ОТ. Мої надії на навчання сучасним технологіям і прогресивним мовам програмування розбивалися на очах про, м'яко говорячи, слабку матеріальну оснащеність університету й підручники 70–80-x років. А з кожним семестром кількість "апаратних" і загальних предметів збільшувалося або, у кращому разі, залишалося незмінним.
На 3 і 4 курсах почали з'являтися предмети, наближені до сучасних технологій. Це були основи програмування під Wіndows, Lіnux і Web-технології, і мій інтерес до навчання почав відновлюватися. Хоча більшу частину сучасних технологій доводилося вивчати на дозвіллі (наголос на перший склад – це важливо!!!). Особливо варто відзначити час навчання на військовій кафедрі. Цілий четвер я мав займатися нехитрою, а може й хитрою військовою наукою. Хитрості полягали у величезній кількості абревіатур, які, як з'ясувалося, військові просто обожнюють. Особливо варто відзначити МТЛБ, ЗСУ23-4 (хто вивчав – той зрозуміє ;-)) . А загалом , воєнка вносила значну частку веселощів у студентське життя. Так що, Батьківщино, тримайся – я став молодшим лейтенантом запасу.
Наприкінці 4 курсу на мене чекав Держіспит і вибір того, щоб стати магістром або фахівцем. Для надходження на бюджетну магістратуру мені не вистичало 0,02 бала. Але батьки наполягли, щоб я був магістром, не дивлячись на дорожнечу навчання.
Улітку 2005 року я почав працювати программістом в ТОВ "Константа". Ця фірма займається впровадженням продуктів 1С "Предприятие". Вільний час різко скоротився, і стало складніше знаходити час для навчання.
Час навчання в магістратурі мені нагадував час навчання на першому курсі наявністю загальних предметів і відношенням викладачів.
У найближчому майбутньому мені, напевно як і всім, хотілося б знайти гарну роботу. Можливо, такою роботою стане робота в ТОВ "Константа", а може й ні... Про інші мрії говорити не буду, а то можуть не збутися
|
