Звіт про геологорозвідувальні роботи на Часів-Ярському родовищі вогнетривких глин за 1972 - 1978 рр. Том 2/ Плєшков А.І.,Верховодов П.М., Красотін Л.А. , Петешенков Ю.М. // Часів-Яр, 1979.-300c.
Морфологія тіл корисної копалини та закономiрності їх розміщення в геологічній структурі родовища
Вогнетривка глина осадового генезису належить до полтавської світи нижнього неогену й утворює крупний пластоподібний поклад мінливої потужності. Продуктивний поклад залягає майже горизонтально, але у місцях локальних знижень рельєфу стародавніх відкладень поклад глин опускається на 10-60 м нижче умовного базису.
На Часів-Ярському родовищі вскришні породи: четвертинні суглинки й над глиняні полтавські піски характеризуються доволі простим заляганням й витриманістю літологічних властивостей за площею. Геологічні розрізи, які побудовані за розвідувальними свердловинами, як правило, відповідають натурі. Про вогнетривку глину цього сказати неможна. Являючись пластичною речовиною, вогнетривкі глини як на стадії осадконакопичення, так і в подальшому часі в результаті переміщень в породах, що підстилають, обпливали й м'ялись. В результаті цього пласт глини набував хвилясту шаруватість, в ньому спостерігаються роздуви й пережими. В окремих містах родовища, що приурочені до мульдоподібних знижень, у пласті глин зустрічаються тріщини, мікроскиди й горизонтальні розриви суцільності. Тріщини й ділянки розривів заповнені піском з концентрованими виділеннями гідрооксидів заліза. Перелічені порушення у будові пласта свердловинами майже не уловлюються. У зв'язку з цим при розкритті їх горними виробками геологи проводять документацію і бороздове випробування видобуткових забоїв. За період дорозвідки накопичений великий обсяг замальовок, при дослідженні діючих кар'єрів в 1978-79 рр. основна увага приділялась бороздовому випробуванні і спостереженням за притоками води.
Закономірностей розповсюдження хімічного та мінералогічного складу вогнетривких глин за площею не виявлено.
Шар вогнетривкої глини залягає на глибині 6,9-35,3 м і має потужність від 0,2 до 3,5 м.
За формою залягання та співвідношенню розмірів горизонтальних та вертикальних розрізів покладу вогнетривких глин виділяють два типи:
- пластоподібні поклади з порівняно спокійним рельєфом підошви та невеликими змінами потужності в межах 2-3 м. та площею 32 км2;
- лінзоподібні поклади з відносно менш крупними площами ( 0,3-1,5 км2 ), але з більш низькими зниженнями підошви, дякуючи чому їх потужність більш значна (до 40 м).