Переходченко Світлана Олександрівна

Гірничо-геологічний факультет

Спеціальність "Технологія і техніка розвідки родовищ корисних копалин"

Тема магістерської роботи: "Дослідження процесу відбору проби грунта при використанні пробовідбірника ударного типу"

Керівник: доцент Рязанов Андрій Миколайович

       svitanka@mail.ru       Русский язык        Deutsch       English

Історія мого життя почалася в теплий сонячний день, коли літо усе ще боролося з осінню за право бути хазяїном надворі. А було це 15 вересня 1984 р. Саме тоді у міській лікарні № 6 м. Донецька я вперше побачила маму і сонячне світло у віконці. Без сорому скажу, що своєю появою на світ ощасливила багатьох, але в першу чергу своїх батьків, для яких стала першою дитиною.

Моя мама Переходченко Світлана Миколаївна незадовго до моєї появи закінчила Ясинуватский будівельний технікум (напевно, N-а кількість креслень для дипломного проекту вплинули і на мене, тому що креслити мені подобалося й у школі, і в університеті). За розподілом мама не поїхала (усі завдяки мені) і тому досвід роботи за спеціальністю залишився тільки з переддипломної практики.

Мій папа Переходченко Олександр Олексійович навпаки, починаючи з переддипломної практики і до сьогоднішнього дня, працює за спеціальністю. Папа є представником самої розповсюдженої в Донбасі і, на жаль, самої небезпечної професії – шахтар.

3 лютого 1987 р. у нашій родині відбулася радісна подія: народився мій брат Переходченко Олексій Олександрович. Спочатку я дуже ревнувала, потім звикла і навіть стала намагатися доглядати за ним. Зате зараз я розумію, яке це щастя, що в мене є рідний брат.

У чотири роки мене відправили в дитячий садок. У дитячому садку я від інших дітей відрізнялася тим, що ніколи не спала в тиху годину. Вихователі цього не схвалювали. Але вони не розуміли, а я і досі пам'ятаю, як було нелегко лежати, коли хотілося бігати, стрибати і що-небудь вигадувати. Але, загалом, ходити в садок мені подобалося. Правда, ходила я туди не довго, тому велику частину дошкільного дитинства провела весело і шумно з друзями, що жили по сусідству.

У 1991 р. у середній школі № 40 м. Донецька вирішили провести експеримент: поділити дітей на "сильний" і "слабкий" класи. Саме цього року і саме в цю школу я вступала. Завдяки своєму характеру і відсутності навіть натяку на дисципліну, я потрапила в "слабкий" клас (на співбесіді я навідріз відмовилася малювати дядька). Незабаром стало зрозуміло, що експеримент дав збій, і мене після першого класу з відмінними оцінками перевели в "сильний" клас. Але саме головне було не те, що клас "сильний", а те, що вчителем тут була чудова людина - Червона Любов Григорівна, що була для всього класу другою мамою, і не просто на словах, а насправді.

Грамоти за відмінні оцінки я одержувала тільки до 5-го класу, а в 6-му з'явилися "четвірки", що в останній рік навчання, завдяки Міністерству освіти України, переросли в "дев'ятки" та урізноманітнили мій атестат.

З усієї шкільної програми найбільше мені подобалося писати твори, особливо на незвичайні теми. З одним із своїх творів перемогла на обласному конкурсі і тому що він був на економічну тему, то мені захотілося вступати на економічний факультет. Але так вийшло, що, коли прийшов час вступати, на економічний я документи не подавала.

У червні 2001 р., коли атестат опинився у мене на руках, я знала тільки те, що хочу навчатися у вищому навчальному закладі. Документи вирішила подавати в Донецький державний технічний університет (нині Донецький національний технічний університет). З вибором же спеціальності усе було набагато складніше. І нічого краще я не вигадала, ніж вступати на спеціальність "Комп'ютерний еколого-економічний моніторинг", де на бюджет набирали всього 10 чоловік. Коли одержала на співбесіді "четвірку" і зрозуміла, що на бюджет не потраплю, стала вибирати іншу спеціальність. І вибрала – спеціальність із красивою назвою "Технологія і техніка розвідки родовищ корисних копалин". Що ховається за цією назвою, уявлення в той час мала дуже неясне. Але зараз, провчившись тут п'ять років, я ні крапельки не шкодую, що тоді вибрала саме цю спеціальність.

Запам'яталася перша пара в університеті – практичне заняття з історії України, коли група ТТР-01 перекопувала газон біля пам'ятника Дж. Юзу. А в іншому перші дні в університеті проходили, як і у всіх першокурсників у пошуках аудиторій і у страху заблукати в третьому корпусі.

У лютому 2003 р. вступала на факультет перепідготовки кадрів для здобуття другої вищої освіти за спеціальністю "Облік і аудит", де у лютому 2006 р. одержала диплом бакалавра і продовжую навчання на спеціаліста.

У липні 2005 р. склала державний іспит зі спеціальності й одержала диплом бакалавра. Зараз продовжую навчання в магістратурі під керівництвом найкращого викладача – Рязанова Андрія Миколайовича.

Тема магістерської роботи, яку я зараз виконую: "Дослідження процесу відбору проби грунта при використанні пробовідбірника ударного типу". Фізико-механічні властивості грунта необхідно знати достовірно перед будівництвом інженерних споруджень, тому що ці властивості визначають умови і технологію будівництва. Отже проба грунта, узята для визначення цих властивостей, повинна бути ушкоджена мінімально. Тому моя робота спрямована на створення конструкціі керноприймальної частини пробовідбірника, яка забезпечить максимальну якість відбираємої проби.

Планів на далеке майбутнє я не складаю. Зараз хочу просто одержати свої два дипломи. Не знаю, як складеться моє подальше життя, але сподіваюся, що стільки праці й енергії в навчання вкладено не даремно. А ще дуже хочу навчитися водити машину, вивчити англійську мову і стрибнути з парашутом.