Тарковська Марія Володимирівна

Невелика частина мого дитинства пройшла в містах Шимановьску і Москві, але ця частина настільки маленька, що нічого особливого я розповісти про неї не можу.

Коли мені було три роки, ми переїхали в місто Донецьк, і практично відразу, мене віддали в дитячий садок. Про час проведеному там, залишилося багато яскравих спогадів. Навіть сьогодні, коли минуло стільки років, я дивлюся на дитячі фотографії і з радістю згадую ті веселі і безтурботні дні дитинства.

Але в житті знову чекають зміни, на календарі 1 вересня 1992 року, я йду в перший клас гімназії № 15, де я провчилася до 7 класу, а потім перейшла в УВК № 5.

Я не скільки не шкодую, що мені довелося повчиться в двох школах, а навпаки, я вдячна долі за це, тому що обидві школи були гарні по-своєму.

У гімназії № 15 моїм класним керівником була вчителька математики, і всі наші класні годинник плавно переходили в уроки математики. Тоді ми не розуміли, що це принесе тільки користь. Зараз, коли пройшло майже 12 років, я розумію, як нам тоді повезло, з цією зайвою годиною математики на тиждень.

В УВК № 5 я потрапила в клас з англійським ухилом, як це тоді було для мене страшно, що звикла більше всього часу приділяти різним математичним задачам. Але для того людин і живе, щоб переборювати труднощі, от так і мені довелося зайнятися інтенсивним навчанням англійської мови. Так завдяки цим труднощам, зараз я однаково люблю і природні і гуманітарні науки, що дозволило мені значною мірою різнобічно розширити свій світогляд. За час навчання в школі була маса олімпіад по біології, хімії, російській мові і літературі. Так само серед шкільних досягнень: зайняте 2-і місце у Всеукраїнському конкурсі "Рідна мова", диплом за кращу доповідь на конкурсі "Права й обов'язку людини в сучасному світі".

Але життя знову готує іспит, на календарі зима 2002 року, настав час робити крок у доросле життя - вибирати ВУЗ для подальшого навчання. Я хотіла стати біологом, але в теж час розуміла, що дана спеціальність не дасть мені цілком виразити своє Я. І знову удача, на очі потрапляється список факультетів ДонНТУ, а в ньому факультет екології і хімічної технології, і я відразу розумію, що це саме те, чого я хочу! І так обраний ВУЗ, факультет, спеціальність, але тепер на обрії нова задача - рейтингові іспити по хімії. Як виявилося обсягу шкільних знань не досить, довелося два місяці присвятити хімії, і нагородою за працю було те, що я вступила в ДонНТУ.

Початок дорослого життя - 1 вересня 2002 року в ДонНТУ, і перша пара Інженерна графіка, і в голові з'являється думка - що я тут роблю. Але як виявилося надалі, усі предмети, що нам викладали дуже цікавими і зовсім не страшними, а все завдяки викладачам ДонНТУ, що "з душею" підходять до цій справи!!! Тому, я хочу сказати ВЕЛИЧЕЗНЕ спасибі усім викладачам ДонНТУ, і особливо, викладачам кафедри ПЕ та ОНС.

Зараз я працюю над написанням магістерської роботи на тему: "Розробка заходів для зменшення викидів від АЗС". Моїм науковим керівником є доцент кафедри ПЭ й ООС Чайка Л.В., з нею дуже цікаво, а головне продуктивно працювати. Результат нашої роботи підтверджується участями в 20 конференціях різного рівня.