Державна система моніторингу довкілля (далі - система моніторингу) - це
система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу
інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення
науково-обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання
негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. Це
Положення визначає порядок створення та функціонування такої системи в Україні.
Система моніторингу є складовою частиною національної інформаційної
інфраструктури, сумісної з аналогічними системами інших країн.
Система моніторингу - це відкрита інформаційна система, пріоритетами
функціонування якої є захист життєво важливих екологічних інтересів людини і
суспільства; збереження природних екосистем; відвернення кризових змін
екологічного стану довкілля і запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям.
Моніторинг довкілля здійснюється МНС, МОЗ, Мінагрополітики,
Держкомлісгоспом, Мінприроди, Держкомприродресурсів, Держводгоспом,
Держкомземом, Держжитлокомунгоспом, їх органами на місцях, а також
підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери їх управління,
які є суб'єктами системи моніторингу за загальнодержавною і регіональними
(місцевими) програмами реалізації відповідних природоохоронних заходів.
Система моніторингу спрямована на: підвищення рівня вивчення і знань про
екологічний стан довкілля; підвищення оперативності та якості інформаційного
обслуговування користувачів на всіх рівнях; підвищення якості обгрунтування
природоохоронних заходів та ефективності їх здійснення; сприяння розвитку
міжнародного співробітництва у галузі охорони довкілля, раціонального
використання природних ресурсів та екологічної безпеки.
Система моніторингу грунтується на використанні існуючих організаційних
структур суб'єктів моніторингу і функціонує на основі єдиного нормативного,
організаційного, методологічного і метрологічного забезпечення, об'єднання
складових частин та уніфікованих компонентів цієї системи.