DonNTU

Факультет геотехнологій і управління виробництвом

Кафедра охорони праці і аерології

baby

АКИМЕНКО ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

АВТОРЕФЕРАТ

Akimewa@ukr.net

Тема магистерської десертації:

"Вдосконалення заходів щодо комплексного знепилювання шахтного повітря на шахті № 22 «Коммунарськая» для зниження захворювань пневмоканіозами (пилової етіології)"

Керівник : Яйло Володимир Васильович

                                                  


DonNTU

Головна сторінка ДонНТУ

Сторінка магистров ДонНТУ

Пошукова система ДонНТУ

Пошук у Інтернет

Коротка біографія

Электронна бібліотека

Ссилки

Індувідуальне завдання

ЗАГАЛЬНІ ЗВЕДЕННЯ ПО ТЕМІ

Актуальність теми:

   Шахтний пил - основна причина захворювань гірників пневмоконіозами та бронхітами.

   Пневмоконіози - хронічні професійні захворювання, що характеризуються розвитком дифузійних фибріозних змін у легенях у результаті тривалого контакту з промисловим пилом, що володіє фібриногенними властивостями. Особливого значення набуває удосконалювання методів контролю запыленності шахтного повітря й уточнення її впливу на профзахворювання пиловий этіології.

   На розвиток професійних захворювань пилової этіології основний вплив робить концентрація пилу, зміст у ній вільного двоокису кремнію, метаморфізм розроблювального вугілля, температура повітря й інші гірничо-геологічні умови.

   В останні роки відзначається ріст числа шахтарів, що страждають одночасно двома і більш професійними захворюваннями. Стійка втрата працездатності унаслідок швидкого розвитку професійних захворювань приводить до того, що із шахт у масовому порядку звільняються робітники, що не досягли пенсійного віку. Тому боротьба з вугільним пилом є першорядним завданням при веденні будь-яких видів гірських робіт.

Мета і задачі:

   Досягти істотного зниження професійної захворюваності шахтарів. Розробити заходи щодо зменшення запиленності повітря в шахті. Комплексне застосування різних способів запобігання, зниження пилеутворення, знепилювання повітря.

Наукова новизна:

   У сформованій ситуації домогтися істотного зниження професійних захворювань шахтарів дозволить використання нетрадиційних підходів і сучасних методів статистичного моделювання в області медицини й охорони праці, що засновані на принципах системного аналізу факторів професійного ризику для здоров'я і механізмів розвитку професійних захворювань. Для цього на всіх підприємствах повинна бути впроваджена автоматизована система збору й оцінки медичної інформації, прогнозування і профілактики професійних захворювань, що враховує галузеву специфіку умов і характеру праці шахтарів.

ОГЛЯДОВА ІНФОРМАЦІЯ

Коротка характеристика шахти № 22 «Коммунарська»

   Шахта №22 «Коммунарська» увійшла до складу ГОАО «Шахтоуправління Донбас» 18 листопада 2004 року.

   Поле шахти № 22 «Коммунарська» розташовано на території Шахтарського району Донецької області і виділено зі складу ліквідованого підприємства – ГП «Шахтоуправління «Зуївське».

   Промислова вугленосність на шахтному полі присвячена до світи С52. На балансі шахти складаються такі пласти k5 , k14 , k3 , k12 , k2

   Шахта № 22 «Коммунарская» віднесена до сверхкатегорной по метану.

   По гірських ударах пласти не небезпечні.

    Вугілля, що відвантажується, використовується для енергетичних цілей і для побутових нестатків.

   На шахті здійснюється комплекс технічних і санітарно-гігієнічних заходів, що забезпечують нормальні умови праці і попереджають професійні захворювання.

   Шахта має паспорт санітарно-технічного стану умов праці.

Комплексне знепилювання шахти.

   Комплекс заходів знепилювання повітря передбачає:

   - для зниження концентрацій пилу до нормованих передбачається зрошенням водою, водяними розчинами, форсуночними розпилювачами ділянок і місць виробництва технологічних операцій;

   - вода, яка використовується для цілей знепилювання, повинна по бактеріологічному і токсикологічному показниках відповідати ДСТ 2874-82. Періодичність очищення встановлюється посібником шахти;

   - забороняється збирання пилу шляхом здування ее стисненим повітрям;

   - робітники, що піддаються впливу пилу, забезпечуються знепилювальними респіраторами (типу «Пелюсток», РПА-1) відповідно до галузевих норм;

   - очищення фільтрів знепилювальних респіраторів виробляються після кожної робочої зміни.

ЗАКЛЮЧНА ІНФОРМАЦІЯ

Огляд наявних і планованих результатів.

   З метою ефективного використання передових технологій підтримки здоров'я і працездатності шахтарів необхідна погодженість законодавчо-правової, соціально-економічної, медичної і професійної сфер. Зокрема, необхідно удосконалити положення про медико-санітарне забезпечення робітників вугільної промисловості, підготувати нову редакцію санітарних правил "Підприємства вугільної промисловості", відновити цеховий принцип обслуговування робітників, розробити і впровадити сучасну технологію диспансерного обслуговування шахтарів і т.д.

   В даний час цехова медична служба на багатьох підприємствах практично відсутня, що є однією з причин росту кількості профзахворювань. Тому питання експертизи працездатності зважуються не завжди правильно і корректно. І зараз гостро стає питання про те, щоб знову створити цехові служби здоров'я.

Комплекс заходів для попередження захворювань пиловий этіології

   Комплекс заходів для попередження захворюваннями пиловими бронхітами і пневмоконіозами включає соціально-правові, лікувально-профілактичні й організаційно-технічні заходи і засоби по знепилюванню та контролю пилеутворення шахтного повітря.

   Із соціально-правових заходів визначальним є заборона на роботу в підземних умовах жінок і підлітків до 18 років які найбільш піддаються захворюванням пневмоконіозами.

   Обов'язковим є щорічне рентгенівське обстеження легень, а у випадку виявленого захворювання - переклад працівника на роботи, незв'язані з пилеутвореннями.

   Виміри середньомісячної концентрації пилу на робочих місцях повинні проводитися не рідше одного разу в квартал протягом не менш 75% тривалості зміни за умови охоплення усіх виробничих процесів протягом зміни, перерв у роботі і виконання норм виробітку не менш чим на 80%.

   Крім соціально-правових заходів, у профілактиці пневмоконіоза відіграють роль використання знепилювальних респіраторів і біологічні методи.

   Велике значення мають спеціальні заходи щодо охороні праці і поліпшенню соціально-побутових умов, що сприяють опірності організму.

   Так само велике значення мають технічні заходи боротьби з пилом. Загальний контроль за виконанням знепилювальних заходів і станом засобів боротьби з пилом на шахті, а також організація контролю знепилювання повітря покладаються на ділянку ВТБ.

   Загальна організація робіт з боротьби пилом на шахті покладається на головного інженера шахти.

Висновки

   На підставі даної роботи можна зробити наступні висновки:

   - необхідність контролю знепилювання шахтного повітря і вивчення його ролі у виникненні професійних захворювань шахтарів;

   - якісне здійснення заходів щодо боротьби з пилом;

   - комплексне застосування різних способів запобігання, зниження пилеутворення;

   -поліпшення соціально-побутових умов, що сприяє опірності організму;

   - створення цехових служб здоров'я;

   - зменшення знепилювання (переходу пилу, що утворюється, у зважений стан);

   - очищення повітря від пилу, що витає;

   - широке впровадження інформаційно-аналітичної системи на шахтах.

   На даному етапі усе більше застосування знаходить комплексне знепилювання шахт, необхідні впровадження нових способів, і заходів, тому що збільшується відсоток захворювання рабітників пневмоконіозом.

ЛІТЕРАТУРА

  1. С.Н. Александров, Ю.Ф. Булгаков, В.В. Яйло. Охрана труда в угольной промышленности (учебное пособие для студентов горных специальностей высших учебных заведений). Донецк: ДонНТУ, 2005. 520 с.
  2. Николин В.И., Яйло В.В., Ивашкин Е.Д. Безопасное проведение разрезных гезенков на крутых пластах // Уголь Украины. – 1996. - №4. – С. 28 – 31
  3. Яйло В.В., Рубинский А.А., Бондаренко А.Д., Васильченко В.И. О возможности использования динамики концентрации газа для прогноза газодинамических явлений // Способы и средства создания безопасных и здоровых условий труда в угольных шахтах. Сб. научн. трудов МакНИИ. – 1999. С.
  4. Яйло В.В. Предотвращение внезапных выбросов угля и газа с использованием комплекса КБГ // Изв. вузов. Горный журнал. – 1996. - №2. – С. 61 – 66.
  5. И.П. Чеботков, П.Я. Заставенко. Бурение глубоких скважин в выбросоопасных пластах Донбасса. – Киев, Техника. – 1964. – 168 с.
  6. Кравченко Н.М. Автоматизированное рабочее место «Охрана труда и техника безопасности» // Горноспасательное дело: Сб. науч. тр. / НИИГД. -Донецк, 2000.-С.ЗЗ-38.
  7. Інструкція з виміру концентраії пилу в шахтах та обліку пилових навантажень // Збірник іструкцій до Правил безпеки у вугільних шахтах: Затв. Мінпаливенерго України 18.11.02, № 662.-К., 2003.-Т. 1.-С. 151-161.
  8. Кравченко Н.М. Новая компьютерная технология решения задач охраны труда и техники безопасности // Уголь Украины. — 2001. — № 8. — С.40 - 42.
  9. Суханов В.В., Петулько С.Н. Производственная пыль // Медицина труда в угольной промышленности: Сб. - Донецк: Изд-во ГП НИИ медико-экологических проблем Донбасса и угольной промышленности,2000.-С.15-21.