ДИТИНСТВО

Мої батьки познайомилися на зустрічі Нового 1984 року в заводському клубі. Це було кохання з першого погляду, завдяки чому на світло 25 червня 1985 р. з'явилася я.

Ми жили великою дружною родиною: бабуся, мама, тато, я і мій молодший брат. Мама робила після закінчення ДПИ на коксохімічному заводі інженером відділу енергетика. Тато закінчував вечірнє відділення істфака ДНУ і робив апаратником бензольного відділення на тому ж заводі. Нашим з братом вихованням займалася бабуся.

У дитинстві, зрештою як і всі, я не любила ходити у дитячий садок, не любила тиху годину и манну кашу.Приємні спогади дитинства - свята, утренники, особливо Новий рік, мішки з подарунками від Діда Мороза. Найяскравішими спогадами залишилися мої подорожі з батьками по Криму, Естонії, Латвії, Литві, Беларусі, Грузії та Росії.

Найліпший друг - брат, закоханий з дитинства в історію і культуру Стародавнього Риму, цікавий співрозмовник і захоплюючий розповідач. На стінах нашої кімнати висіли політичні і фізичні карти світу і ми засинали з думками про подорожі по странах та континентах.

В 6 років батьки привели мене в дитячий зразковий хореографічний ансамбль народного танцю "Донецкие искорки". Тоді я навіть і не могла подумати, що мої заняття народними танцями зіграють значну роль у моєму житті.

ШКОЛА

В 1992 році я пішла до школи. Бабуся з "азов" студіювала зі мною шкільну програму. Привчила мене до ретельності, обов'язковості. Усьому, що є в мене гарногого, я завдячую їй. Вона і зараз самий головний мій порадник і критик. У школі я придбала свою найкращу подругу, з якою я і зараз бачусь.

Не можу сказати, що роки навчання у школі були нудними. Приємно згадати наші подорожі зі школою в Севастополь, Київ, Львів; відвідування драматичного і оперного театрів.

УНІВЕРСИТЕТ

Школу закінчила з золотою медаллю. Що далі..? Отримати вищу освіту? Звісно - Так! Зі шкільного курсу більш за все любила математику і хімію.Тому, коли стало питання про вибір ВУЗу, гени взяли своє - вирішила продовжити сімейну традицію і, зневажаючи усіма модними професіями, стати інженером - теплотехніком. По результатах рейтингових випробувань я вступила до ВУЗу. Пригадую скільки радощів було, коли у травні я знайшла себе у списках про зарахування.Так почався ще один етап у моєму житті.

Після вступу до Университету почалось нове життя: нові знайомтва, перша сесія, перші хвилювання. Найліпшим був перший курс. Скільки свят ми відзначали групою!

З першого курсу я почала займатися у дорослому ансамблі "Юність Донбасу". Саме завдяки цьому, я об'їхала пів Європи.Париж, Берлин, Мадрид, Толедо, Рим, Палермо, Сіракузи, Брюссель, Остенд, Брюгге... и це далеко не весь список! Люблю гастрольні подорожі - фольклорні фестивалі, знайомство з культурою народів миру, нові враження, нові друзі...

2006 рік -я вже бакалавр! Державний іспит був складений на "відмінно" і я одразу ж зарахована у магістратуру. На дану мить я займаюсь написанням магістерської роботи під керівництвом Парахіна Миколая Федоровича.

Обрана мною п'ять років тому специальність актуальна у всі часи. Я сподіваюсь, що буду запитана як спеціаліст в цієї галузі. Я впевнена, що мені вдасться знайти хорошу роботу і я досягну усьго того, до чого прагну.