Магістр ДонНТУ Деркач Олексій Анатолійович

На годиннику 0:45 2.03.07. Visual Studio вже закрита. Клієнт distributed.net спокійно перебирає чергову порцію ключиків. У навушниках звучить НАИВ - Незнайка...Почнемо :)

Вчився я вчився і мій середній бал склав - 4,78. Мало - скажете ви і по-своєму матимете рацію. Писати довгий перелік програм, якими володію, мені лінь (найгірша риса моєї вдачі :(). Скажу так - всіма програмами, які були потрібні в учбовому процесі, володію на високому рівні. Мови: російський, український і англійський (у об'ємі достатньому для читання технічної інформації і листування).

"Рік одна тисяча дев'ятсот вісімдесят четвертий"

3 вересня в неділю народився Я :) Народився в Донецьку, в одному з пологових будинків району Куйбишевського. І пішло-поїхало: рік, два, три роки... Жив я звичайним життям звичайної радянської дитини: ігри у дворі, жувальна гумка за ціною 1 рубель - штука, мультфільми "Ну, почекай", дитсадок "Сонечко"...Весело і безтурботно. За це все хочу сказати спасибі своїм батькам:
* мама - Наталія Богданівна. Юрист за освітою. Завжди приділяє мені багато уваги - вислухає, дасть раду. Спасибі їй за підтримку у всіх моїх труднощах.
* тато - Анатолій Євгенійович. Навчив мене всьому, що повинен уміти робити чоловік - вбити цвях, полагодити електрикові і т.д. Майстер на всі руки! А ще він завзятий рибак і передав це захоплення мені. Теж люблю половити рибу, посидіти з вудкою, відпочити на природі.
Ходив я і ходив в свій дитсадок до тих пір, поки в 1991 році наша сім'я не переїхала жити в Ленінський район. Тут я відходив полгода в підготовчу групу і...

1 вересня 1992 року переді мною розкрила двері ОШ:26. Потрапив я в 1-Б клас! Спасибі моїй першій вчительці - Людмилі Володимирівні - за ті знання, які вона вклала в мою розумну голову :) Вчиться в початкових класах було весело - бійки, червоний щоденник... Хоча,справедливости ради, потрібно відзначити, що поряд із записами вигляду "Поведінка неуд.", "Бився на зміні!" завжди були сусідами 5 і 4 (п'ятірок було набагато більше).

У 1992 році пощастило мені побувати в Германії у родичів. Я побачив Мюнхен, Олімпійський центр і ще багато чого цікавого. Там же я вперше побачив, що таке комп'ютер. Юшок.. Зараз я прикидаю, що це була звичайна "двійка" або "трійка", але тоді він здавався мені чимось неземним :)

У 1995 році я переходжу в 5-А клас. Класним керівником у нас була Дмітрішина Зінаїда Олексіївна, яка стала нам іншому і порадником до дня випуску з школи. Величезне їй спасибі за все! У 5 класі з'явився у нас і новий предмет - інформатика. Пошук-2,загрузка по асинхронній мережі без зворотного зв'язку, Арканоїд і т.д. Тоді я вже і захопився інформатикою. Вона стала одним з моїх улюблених предметів, разом з математикою, фізикою, історією і українською мовою. За час навчання в школі я встиг прийняти участь в олімпіадах майже по всіх предметах і на більшості з них займав призові місця. Особливо хочу виділити участь в обласних олімпіадах по українській мові і інформатиці в 11 класі. У 8 класі у мене абсолютно випадково з'явився перший комп'ютер - ZX Spectrum 48K. Старий, добрий Speccy :) Писк касет при завантаженні ігор і програм...Ностальгія. Тоді ж я почав писати свої перші програми. Навіть зараз іноді люблю запустити емулятор ZX Spectruma і пригадати старі добрі часи. Ще в 7 класі я захопився грою на гітарі. Почав ходити на заняття, розучував пісні. Не можу сказати, що я класний гітарист - просто граю для себе, собі на втіху. Так потихеньку я підійшов до 11 класу і відповідно до вибору місцю подальшого навчання. Вибір Вузу був однозначним - ДонНТУ,а ось із спеціальностями справа йшла важче. Вибір стояв між АСОВІ (так, коли я поступав, спеціальність ще називалася АСОВІ) і ВТ. Зваживши все "за і проти" я зробив таки вибрав АСОВІ. 11 клас пролетів непомітно - навчання в школі, підготовчі курси, олімпіади. Взимку я взяв участь в рейтингу ДОННТУ і набравши 42 бали по математиці і 55 по інформатиці я був рекомендований до зарахування на спеціальність АСОВІ на бюджетну форму навчання. А потім був випускний в школі, на якому я грав на гітарі Крематорій - "Полуниця з льодом", вручення золотій медалі, прощання з школою, з вчителями, які багато чому мене навчили. Спасибі Петро Васильович за математику, Олена Леонідівна за фізику, Єлизавета Валентинівна за інформатику, Олена Миколаївна за український, спасибі всім.

31 серпня 2002 року, збори першого курсу факультету КИТА. Олександр Володимирович Хорхордін зачитує списки груп і називає старост. Я потрапляю в групу ІУС-02А. Одногрупники попалися мені досить цікаві і веселі. Ми всі досить швидко здружилися і майже кожного тижня гуляли веселою компанією. Вчиться на першому курсі після школи було важкувато, та і я де в чому лінувався :( Тому на 1 і 2 курсі у мене було по одній "трійці". Але я узявся за розум і вирівнявся. Спочатку я не планував йти в магістрат. Першим моїм керівником був к.т.н. Мокрый Г.В. Але після 4 курсу я ухвалив рішення йти вчитися в магістрат і змінити керівника. Вибір ліг на Привалова М.В. Переговоривши з ним, я визначився з темою і напрямом своєї магістерської роботи - «Розробка комп`ютеризованної підсистеми автоматичного фокусування оптичного мікроскопа». Тема є цікавою та актуальною, тому що у цій галузі переважано зустрічаються западні розробки і дуже мало вітчизняних. Максим Володимирович - молодий викладач, який володіє великим багажем знань з питань обробки зображень і може розповісти і пояснити про нові технології в даній області.

По-перше, звичайно ж, закінчити магістрат. Написати магістерську роботу і нормально захиститься. Ну а після цього хотілося б знайти гідну високооплачувану роботу за фахом. Мене більше всього подобається програмування, вивченню нових мов і технологій я присвячую багато часу. Тому, думаю, що мої знання будуть оцінені по заслугах. Після того, як я твердо стану на ноги, я звичайно ж планую завести сім'ю :) Ну а далі як за стандартом:
1. Побудувати будинок
2. Виростити сина
3. Посадити дерево
:)