Біографія
Реферат
Бібліотека
Посилання
Звіт про пошук
Індівідуальне завдання
|
Головне про себе
Мій середній бал за підсумком 4-х курсів складає – 4,97.
Гуманітарні досягнення: вільно володію російською та українською мовами; серед іноземних мов – володіння англійською у обсязі, задовільному для читання та листування.
Під час навчання в університеті мною отримані навички програмування мовами: Pascal (Delphi), C/C++ Builder, Visual Basic, Assembler; роботи з системами керування базами даних , а саме: FoxPro, Access, MS SQL Server та ін. Маю навички роботи з пакетами: ERWin, BPWin, Corel Draw, MS Flash, NetCracker, Компас тощо.
Моє головне хобі – в'язання.
Творча біографія
Let me introduce myself… Саме так вчили нас у школі на уроках англійської мови розпочинати розповідь про себе. Так ось, дозвольте мені представити себе.
Моя родина
Сьогодні моя родина складається з 3 людин та однієї сірої пухнастої істоти – персидської кішки на ім’я Максюша (у колі своїх просто Сіма).
Моя мати, Філатова Віра Михайлівна, інженер–теплоенергетик за фахом, сьогодні працює у ВАТ «Донецькміськгаз» старшим майстром служби обліку та контролю витрат природного газу.
Мій батько, Філатов Юрій Іванович, доцент кафедри історії та права Донецького Національного Технічного Университету.
Дитинство
Народилася в одному маленькому дивному прибалтійському містечку під назвою Нарва (тоді ще в Естонській Радянській Соціалістичній Республіці, а тепер просто Естонії). Трапилось це 4 лютого 1985 року.
Можна навіть сказати, що з’явилася я на світ у прикордонній зоні, оскільки від Нарви до сусіднього міста Івангород (а це вже Росія) дуже близько – достатньо перейти міст через річку Нарова. Саме цим часто і займались усі місцеві мешканці: одні жили в Естонії, а на роботу до Росії ходили, а інші в гості або в магазин бігали. Саме так Нарва стала центром російськомовного регіону Естонії.
Найперші роки мого життя минули в іншому естонському місті під назвою Сілламяе. Щиро кажучи, це моє найулюбленіше місце на всій нашій планеті!
Естонських коренів я не маю. Але так вже судилося, що мої бабуся та дідусь познайомились саме в Естонії, де й прожили все своє життя.
Дитинство моє було безтурботним і щасливим. Першим досвідом спілкування в колективі для мене стало відвідування ясельної групи, до якої було важко звикнути не тільки мені, але й моїй мамі, тому щоранку плакали обидві. Після було відвідування дитячого саду “Ластівка”, у якому група складалася в більшості із друзів по двору, знайомих.
В 6 років мене прийняли до початкової школи №2 м.Сілламяе. До школи я ходила завжди із задоволенням і намагалася відповідально ставитися до всіх завдань і доручень. В цьому чимала заслуга моєї першої вчительки Діани Томасовни. Займалася в гуртку хорового співу, вчилася грати на фортепіано, освоювала основи естонської мови.
А влітку 1993 року моє життя різко змінилося. Всі зміни були пов'язані не тільки з розпадом Союзу й появою кордонів, але й з переїздом на Україну до м.Донецьк.
Школа-школа
Моє подальше навчання проходило в загальноосвітній школі №14 м.Донецька. Тут зустріла друзів, з якими продовжую спілкуватися й сьогодні. У середній школі моїм головним захопленням було читання (здебільшого це була класична художня література). Шкільні роки пов'язані з художньою самодіяльністю й олімпіадами. Це були олімпіади зовсім різних напрямків: українська мова, математика, хімія. В 11 класі на районній олімпіаді з українській мові мені вдалося посісти 3-є місце. І це стало, насамперед, моєю особистою перемогою, оскільки вивчати українську я стала пізніше всіх своїх однокласників. Вчитися намагалася тільки на «п'ять», практично всі років була в класі старостою. На згадку про школу ще довго буду берегти всі щоденники, табелі й грамоти.
Зараз, згадуючи про школу, хочеться сказати спасибі всім-всім вчителям, особливо: класній керівниці Кашкіній Нінель Павлівні й учителеві хімії Мирошниченко Тетяні Миколаївні.
Школу я закінчила із золотою медаллю й уже знала, що продовжу своє навчання в Донецьком Національному Технічному Університеті, оскільки ще навесні пройшла всі три етапи рейтингових випробувань, і за їх результатами була рекомендована до зарахування в ряди студентів бюджетної форми навчання.
Університет
Таким чином, з 2002 року я - студентка одного з самих престижних вузів м.Донецька.
Мій вибір припав на факультет КIТA (комп'ютерних інформаційних технологій й автоматизації) невипадково. По-перше, тому, що точні науки мене завжди цікавили більше, ніж гуманітарні, а, по-друге, просто було дуже цікаво розібратися в комп'ютерних науках, що, на мій погляд, просто необхідно в сучасному світі.
Самим важким був перший курс з його новим способом життя, великою кількістю лабораторних і розрахункових робіт, першою сесією. А потім виявилося, що до всього цього дуже швидко звикаєш.
Університет багато чого змінив у моєму житті. Події, які відбулися за весь цей час, не забути ніколи. Так, на першому курсі мені вдалося прийняти участь у студентській науковій конференції по фізиці з доповіддю за темою «Наноелектроника».
Потім були два чудових літа, коли я працювала в дитячій оздоровчій здравниці «Срібний горн» (м.Святогірськ) вожатою. Це було важко, але безумно цікаво й корисно. Раджу всім, у кого є бажання, спробувати обов'язково - враження незабутні. Саме тоді я зрозуміла, що таке активний відпочинок.
Влітку 2006 року після одержання диплому бакалавра з відмінністю я вирішила продовжити своє навчання в магістратурі за фахом «Інформаційні Керуючі Системи».
Про магістерську роботу
Тема майбутньої магістерської роботи - Розробка комп'ютеризованої підсистеми аналізу й прогнозування споживання природного газу в умовах ВАТ «Донецькміськгаз». Її мені допоміг вибрати мій науковий керівник - професор Лаздинь Сергій Володимирович.
Вибір теми обумовлений тим, що на сьогодні природний газ є для України одним з основних енергоресурсів. Мало хто замислюється над тим: від чого залежить обсяг споживання природного газу й чи можна його вгадати. Моя ціль - використовуючи сучасні методи й засоби, з огляду на всі можливі параметри, знайти рішення поставленого завдання, що просто необхідно в процесі керування підприємством.
Плани щодо майбутнього
На сьогоднішній день одне з головних завдань для мене - написання якісної магістерської роботи і її захист.
Що ж стосується майбутнього взагалі, то головний план - це прожити життя щасливо. Хоча, швидше за все, це все-таки моя мрія, мета. А щаслива я буду тільки тоді, коли у моїх близьких і рідних буде все добре; моя робота буде зв'язана зі спеціальністю й стане для мене улюбленою справою; буду кохати й буду кохана.
Вважаю, що після закінчення університету, все буде залежати тільки від кожного з нас.
Шанси на успіх великі, оскільки батьки виростили, школа й університет дали гарну теоретичну базу.
По своїй натурі я оптиміст і вірю, що все вийде!!!
Всім сьогоднішнім магістрам і майбутнім бажаю успіхів, оскільки для досягнення поставлених цілей потрібна гарна конкуренція!
|
