Сорочка Лідія Олександрівна

Про себе (головне):

          Закінчила Донецький національний технічний університет за фахом Електричні Системи Електропостачання (ЕСЕ) із ступенем підготовки Магістр бюджетного відділення і диплом Бакалавра. Середній бал в процесі навчання в університеті склав 4,78.
         Вільно володію російською, українською мовами, англійським - на рівні розмовного.
 Маю досвід роботи з комп'ютером: офісними додатками компанії Microsoft, фото редактором Adobe PhotoShop, математичними програмами (Mathcad Professional, Mathlab), із задоволенням працюю у програмах для креслення такими як Visio і КОМПАС. Досвід роботи в Internet.
  Розумна, амбітна, комунікабельна, енергійна.

Дитинство

          Народилася я 17 серпня 1986 року в місті Макіївка Донецької області в сім'ї достатньо інтелігентної і розумній. Мама моя архітектор, а тато науковий діяч. У мене було щасливе і безтурботне дитинство, я рано навчилася читати і була дуже допитливою дитиною. Як і більшість дітей я ходила в дитячий садок. Мені там подобалося. Я пам'ятаю, які там були конструктори, маленькі стільчики і все інше. Із задоволенням повернулася б подивитися на це дорослим поглядом, але того садка вже немає. Ще я ходила на спів, танці і м'яку іграшку, що прищепило в мені любов до шиття і створення об'ємних виробів з тканини і шкіри.

Школа

         Потім я поступила в перший клас. Це була початкова школа №5 міста Макіївки. У нас був експериментальний клас, де навчали по особливій харківській системі. У мене був найкращий в світі класний керівник, і найкращий клас. Ми дотепер іноді бачимося. У початковій школі я навчилася думати, грати в шахи і все аналізувати. Щороку я одержувала грамоту. Чи була я щаслива в ті роки я не пам'ятаю, але напевно так. Потім я перейшла в ліцей №1 із загальноосвітньою школою №61 міста Макіївки. Траплялися конфліктні ситуації з вчителями. Завдяки цьому я навчилася бути сильною, вміти постояти за себе. Не силою, а розумом і кмітливістю. Улюбленим предметом в школі була географія. Я розбираюся в мапах, кліматичних поясах, річках і гірських хребтах. З 9 класу почався ліцей. Я вибирала куди йти в технічний клас або гуманітарний. Природа нагородила мене технічним розумом і у мене завжди були проблеми з написанням творів і творчою роботою. Ось і вирішили на сімейній раді розвивати мої таланти. І пішла я до гуманітарного класу. Там було багато історії, літератури, ми практично щодня писали твори і я навчилася.. Я почала писати вірші, маленькі розповіді і зайнялася творчістю.. Школу я закінчила з гарним атестатом та твердою впевненністю в своїх знаннях.

Університет

          Далі був університет. Всі знають що найрозумніші вчаться в ДПІ. ДПІ або як зараз прийнято говорити ДонНТУ вчить розуму, креслити, міркувати і це найкраща школа життя. Вчилася я на бюджетному відділенні. Вибір був здебільшого батьківський і тому перші роки навчання пройшли без особливого ентузіазму. Зараз я розумію, що Електротехнічний факультет - це дійсно сила. І це був правильний вибір. За роки навчання було багато різних предметів, проте мені якнайбільше подобалася фізика, енергетичні установи. Це 2 предмети, в яких розповідалася саме фізика усіх процесів. Мені це було дуже цікаво і багато речей я запам'ятала і зрозуміла до цього дня. Не дивлячись на технічний університет, мною продовжували рухати гуманітарні науки і я заглибилася у філософію і психологію. За роки навчання я прочитала величезну кількість книг різного змісту, які розвинули мій внутрішній світ і зробили мене краще і практичніше. Гроші я почала заробляти ще в школі, я допомагала мамі плести американські кіски, в ті часи ми цим підробляли. Потім я стала консультантом з краси в одній американській компанії і з 15 років я заробляю гроші. Я пишаюся собою.

  Я поступила до магістратури. На бюджет. З моїми амбіціями фахівця мені було мало. Та і ще рік вчитися, одержувати стипендію, адже це дуже добре!

Плани на майбутнє

        Я хочу стати кваліфікованим фахівцем в області електроенергетеці. Заробляти гарні гроші, Я планую реалізувати свої лідерські якості, можливості у області управління персоналом, мотивації людей. Я люблю життя і я зроблю усе, для того, щоб я та моя родина, були матеріально забезпечені, збагачені духовно і щоб ми разом рухалися уперед.