Середній бал за період навчання в університеті 4,81. Вільно володію російською та українською мовами.

Навички роботи:

• з операційними системами: DOS, Windows NT/98/Me/2000/XP/2003/Vista;
• із засобами роботи з базами даних: Access, My SQL Server;
• пакетами: MS Offіce, MathCAD, КОМПАС, Solіd Works, Cosmos, відеомонтаж;
• web-програмування: HTML, CSS, Apache+PHP+MySQL+Adobe Dreamweaver;
• мультимедиа пакети Sony Sound Forge, Adobe Audition.

Маю досвід роботи:

Слюсар з ремонту екскаваторів, машиніст термопласта, машиніст котельних установок, інспектор якості, займаюся розробкою ПЗ (РНР) на кафедрі МАХП, зміна мови інтерфейсу програмного забезпечення.

Захоплення:

Розвиток техніки й технологічного встаткування, розвиток комп'ютерних технологій.

Зміст

Дитинство
Шкільні роки
Технікум
Університет
Плани на майбутнє

Я народився 9 березня 1986 р у місті Часів Яр Донецької області. Мої батьки: батько - Акусов Василь Віталійович, за фахом коваль; мати - Акусова Тетяна Олексіївна, за фахом електромонтер АТС.

Дитинство 

Коли мені здійснилося 3,5 роки, мене віддали у дитячий садок, як називався, не пам'ятаю, але пробув я там не довго, і моїм вихованням зайнялася моя улюблена бабуся. Так вона мене й виховувала до 6 років. На мій День народження хресна подарувала мені гарний ранець, рахункові палички, акварель і альбом для малювання. Після чого моє життя круто змінилося...

Шкільні роки 

Загалом, 1 вересня я разом з бабусею, батьками і ново придбаними атрибутами шкільного життя відправився у школу. Де мені пізніше дали покористуватися ще й букварем на 1 рік, після чого його необхідно було здати назад у бібліотеку – я це запам'ятав, адже так хотілося залишити спогади шкільного дитинства на майбутню старість. Що стосується мого рішення вчитися у школі, сумніви розвіялися самі собою відразу після того, як побачив свою першу вчительку Галину Вікторівну, що скорила моє серце, і я відразу відповів, що хочу вчитися! Так і злетіли 4 роки.
          З 5-го по 7-й клас нічого цікавого не пам'ятаю, а от в 7-му почалася фізика, а в 8-му креслення – потім мої улюблені предмети. Після закінчення 9-го класу здавши випускні іспити й одержавши атестат про неповну середню освіту, я зрозумів, що у школі мені набридло, і вирішив додати розмаїтість у своє буденне життя, – а саме здав вступні іспити в Артемівський індустріальний технікум, куди я до цього їздив на підготовчі курси.

Технікум 

Вибравши спеціальність по душі, пов'язану з роботою механізмів (це в мене від батька), я не жалкую й понині. Студентське життя дуже сильно відрізняється від шкільного, з'явилися вже не вчителі, а викладачі спецкурсів, а разом з ними й курсові роботи, які в мене викликали особливий інтерес. Саме під час навчання в технікумі я пройшов декілька практик, одна з яких була слюсарна, а інші, включаючи переддипломну, – виробничі. Саме тоді я побував на заводі правомірно, ніж у дитинстві, бігаючи туди із друзями в пошуку пригод доти, доки нас не гнали звідти.
      На другому курсі вивчаючи дисципліну креслення, я її ще більше полюбив, ставлячись із величезним інтересом до кожного нового завдання від викладача я прийняв участь в общєтехнікумовскій олімпіаді й зайняв там друге місце. На передостанній практиці я одержав на заводі, після здачі іспитів, посвідчення "слюсаря-ремонтника". На переддипломній практиці я написав свій диплом по роторному екскаватору, що, як сказали мені члени комісії, можна використати як навчальний посібник.
      Одержавши диплом з відмінністю я вирішив не зупинятися на досягнутому і подав документи одночасно у два вузи, один із яких ДонНТУ, а другий ДДМА (Донбаська державна машинобудівна академія). В обох місцях надійшов. І от переді мною став вибір між двох ВУЗів. Зваживши всі "за" і "проти", вирішив, що у Донецьк хочу більше, ніж у Краматорськ, та й в університеті ступінь акредитації 4-а.

Університет 

Так я оселився в гуртожитку, де з'явилися нові друзі, сувора комендант, студсовет і відпрацьовування (прибирання у гуртожитку і прилеглої території, включаючи "йогурти"). Там у гуртожитку я відчув дійсне студентське життя. Хто жив у гуртожитку мене зрозуміє. Щоб хоч якось це пояснити, напевно, довелося б написати цілого підручника. Так властиво й почалося навчання.
      Було складно спочатку перешикуватися з напрямком мислення - потрібно було знати ще більше, бачити ширше, та й три предмети академрізниці доздавати довелося, але із цим все доволі легко вийшло. Що не скажеш про ті предмети, які почалися на третьому курсі. Перешикувати своє мислення мені вдалося до другого семестру третього курсу після трикратної здачі екзамену з "деталей машин" - зрозуміти один одного з викладачем не могли, але вже в наступному семестрі змінив його думку про себе й курсову роботу захистив з першого разу на відмінно.
      Коли почалася дисципліна "НДРС", я попрохав Топорова Андрія Анатолійовича бути моїм керівником і вважаю, що зробив правильний вибір - це чудовий не тільки викладач, але й людина, та й взагалі мені вся кафедра дуже подобається, от тільки б вистачало на все часу, щоб не засмучувати часом свого керівника тимчасовими паузами у просуванні магістерської роботи. На "НДРСє" мені було дуже цікаво. Вивчаючи HTML, PHP, MySQL, CSS, я попутно створював інструмент для обробки лабораторних робіт з "механіки дискретних матеріалів". Сам до цього прораховуючи результати власноруч, створював для майбутніх поколінь калькулятор лабораторних робіт, куди вводимо обмірювані дані й по натисканню кнопки "Розрахувати" скорочується кілька годин часу, а разом з тим фактор помилки при обчисленні складних формул у ручну.
     Підійшов кінець четвертого курсу. Здавши випускні іспити - це був ще не кінець. Спереду чекав держіспит. Але не так страшний чорт як його малюють. Одержавши свою п'ятірку, я подав заяву на навчання в магістратуру, де на момент написання даного твору у вигляді біографії й навчаюся.

Плани на майбутнє: 
1. Хочу, щоб у Топорова А.А. коли-небудь вистачило часу все-таки одержати звання хоча б доктора технічних наук, адже він на це вже давно заслуговує, але а до виходу на пенсію став академіком Академії Наук України або ще краще член-кореспондент.
2. Хочу одружитись на своїй коханій дівчині, я її дуже люблю.
3. Зробити "що-небудь" корисне для людства. Я те знаю що, але не хочу завчасно поширювати ідею
4. Одержати звання д.т.н.
5. Купити собі машину (Bugatti & Mazerati & Subaru).
6. Влаштуватися на роботу на завода-гіганта.
7. Щасливу старість - зі своєю майбутньою дружиною няньчити онуків.

---

© Акусов Володимир, ДонНТУ 2008