Попова А. М.
Державний вищий навчальний заклад
«Донецький національний технічний університет»

Формування і реалізація цінової політики вимагає більш чіткого розуміння процесу впливу цінової діяльності в умовах ринку на формування прибутку підприємства. Інноваційний шлях розвитку, як один з найважливіших чинників економічного росту, припускає випуск і поширення принципово нових видів техніки і технології, розробку науково-технічних програм, розробку і запровадження ресурсозбережуючих програм та ін. Безпосередньо на підприємствах переваги інноваційної моделі розвитку виявляються, насамперед, через збільшення обсягів збуту продукції і зниження витрат на її виробництво, реалізація яких у визначеній мірі забезпечується раціональною ціновою політикою. Тому в умовах конкурентного середовища особливого значення набуває удосконалення методів формування цінової політики і методів ціноутворення.

Для будь-якого товаровиробника, кожного суб'єкта господарювання діючого в умовах ринкової економіки, питання про ціни - це питання про існування його бізнесу. Від кон'юнктури ринку і коливання цін залежать стабільність економіки країни в цілому, життєвий рівень населення, рівень соціальної стабільності в суспільстві. Цінова політика підприємства є важливим елементом його стратегії в боротьбі з конкурентами. Особливо важливо це для формування ціни на інноваційну продукцію. Дана проблема досліджена в роботах Бинштока Ф.І., Завліна П.К., Уткіна Э. А., Т. Сакайя, Герасименко В. В. та ін. Разом з цим залишається невирішеною проблема остаточного вибору стратегії встановлення цін на нововведення.

Метою даної роботи є розгляд методів і етапів визначення цін на інноваційну продукцію, а також розробка моделі оптимізації ціноутворення на підприємстві.

При встановленні цін на дійсно новий товар, захищений патентом, підприємства, як правило, вибирають одну з наступних стратегій:"зняття вершків на ринку", "проникнення на ринок", оцінка споживчої вартості, одержання цільової норми доходу.

З огляду на складний класифікаційний різновид цін, методи їхнього встановлення, а також динамічний характер установлення їхніх величин, можна зробити висновок, що ціноутворення в цілому є складним, динамічним процесом, що включає кілька етапів. Основними з етапів можна вважати: встановлення оптової ціни підприємства, встановлення оптової ціни реалізації, установлення роздрібної ціни, установлення ринкових цін.

Якщо витрати на виробництво продукції, її якість, інноваційні процеси на підприємстві є об'єктивними чинниками впливу на процес ціноутворення, то внутрішню цінову політику на підприємстві можна вважати суб'єктивним чинником впливу на весь процес ціноутворення.

У ході роботи була розроблена і запропонована економіко-математична модель оптимізації ціноутворення на підприємстві. Її можна представити у виді залежності:

Прибуток, очікуваний від виробництва продукції -

(1)

Ця залежність має наступні обмеження:

Нижні границі коефіцієнтів рентабельності по видах продукції -

(2)

Інтервал, у якому може змінюватися середня рентабельність випуску всієї продукції на підприємстві -

(3)

Інтервал, у якому знаходиться рентабельність реалізації виготовленої продукції на ринку -

(4)

Умова неперевищення оптових цін продукції підприємства відповідних ринкових цін

(5)

де J-кількість усіх видів продукції, що випускаються підприємством;

xj - оптова ціна одиниці j-го виду продукції;

Q - обсяг випуску j-го виду продукції для забезпечення потреб ринку;

Sbj - собівартість j-го виду продукції на підприємстві;

Rj - нижня границя рентабельності виробництва одиниці j-го виду продукції;

- нижня і верхня границі рентабельності всього обсягу випуску продукції;

- нижня і верхня границі рентабельності реалізації всього обсягу випуску продукції на ринку;

Ц-ринкова ціна j-го виду продукції.

На закінчення необхідно відзначити, що саме при встановленні цін на нові товари головне полягає в тому, щоб ціни (як і самі товари) було легко зрозуміти, щоб клієнт побачив, що ціни відбивають "дійсну" вартість товару. Це підсилює довіру клієнта до компанії, веде до повторних покупок. Активна політика компанії знижує ступінь непевності клієнта, коли мова йде про новий товар, мотивує довіру клієнтів.