Автореферат | Бібліотека | Посилання | Звіт про пошук | Індивідуальне завдання

     Середній бал у період навчання в університеті склав 4,86. Вільно володію російською і українською мовами. В обсязі, достатньому для читання і переписки, володію англійською мовою. Маю досвід роботи із програмами Microsoft Office, MathCad, Visio, Компас, HTML а так само програмування мовою Visual Basic. Маю водійське посвідчення (категорія В). Захоплююся спортом.

E-mail: Vacilich_1@mail

     22-го липня 1986 року на свій день народження мама отримала незвичайний подарунок - це був я, Сєргєєв Василь Олександрович. Пам'ятна подія трапилася в маленькому місті Красногорівка Мар’їнского району Донецької області. Мої батьки, Ольга Василівна й Олександр Олексійович, були надзвичайно щасливі такому подарунку. Незважаючи на те, що Ганна Олександрівна, моя сестра, придбала собі суперника, з яким потрібно було б ділити любов батьків, вона відчувала не меншу радість ніж інші. І це немовля, якому вже виповнилось 21 рік, дуже вдячний батькам за гарне виховання та належну увагу, що зіграли головну роль у становленні особистості. І сестрі, що, незважаючи на дитячі непорозуміння завжди залишалася моїм другом.

     Перший навчальний заклад, де мене навчили рахувати й писати, був дитячий садочок «Червоний капелюшок», у який мене віддали у віці 5 років. Там я провів безтурботні дні свого життя та придбав перших надійних товаришів, з ними дотепер підтримую дружні відносини.

     В 1993 я пішов в 1-й клас Красногорівскої загальноосвітньої школи №2, де моїм першим учителем стала Антонець Лідія Андріївна. Як і всі діти мого віку, я був непосидючим і енергійним, але завдяки її педагогічному досвіду й твердому характеру вона зуміла розвинути в мені такі якості, як дисциплінованість і відповідальність.

     На 4 році навчання класним керівником призначили вчителя математики Болдиреву Наталю Анатоліївну - прекрасного педагога, умілого організатора і чудову людину. Завдяки її творчим здатностям, я зміг самореалізуватися в позакласному житті школи: брав участь у заходах, виступав на вечорах шкільної самодіяльності.

     Подорослішав, я почав цікавитися спортом. Займався баскетболом, у старших класах брав участь у районних змаганнях з баскетболу. Захоплювався легкою атлетикою, брав участь у районних спортивних змаганнях «Орленя». Навчаючись в 10 класі, відвідував гурток стрілянини з рушниці по мішені.

     Шкільні роки проходили активно, але це не впливало на успішність. Учився добре, намагався виконувати, усе, що покладено на мене, але знаходив час на відпочинок і спілкування з друзями. З усіх предметів, найбільше подобалися точні науки: алгебра, геометрія і фізика.

     Закінчуючи 11 клас, переді мною виникло запитання про подальшу освіту, вибір вищого навчального закладу і спеціальності. Почувши про Донецький Національний Технічний Університет від однолітків і по телебаченню, як про один з найбільших навчальних закладів, що мають високу якість викладання, я вирішив продовжити навчання в цьому університеті. Вибрав професію, що стає дефіцитом на ринку праці, спеціальність «Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв». Успішно здавши вступні іспити, я став студентом ДонНТУ.

     1 вересня 2003 року почав навчатися в Донецькому Національному Технічному Університеті. З першого навчального дня познайомився з куратором моєї групи Гутаревичем Віктором Олеговичом і його відомим висловом «Першокурсник - не студент, курка - не птах». Перші враження про університет – це, звичайно, велика кількість корпусів, з якими дуже важко розібратися і запам'ятати, а також безліч студентів. На першому курсі навчання я був обраний профоргом групи, обов'язки якого сумлінно виконував до 5 курсу. Завдяки своїм особистісним якостям, я придбав багато друзів і однодумців.

      Другий курс навчання – був найкращим періодом студентського життя: я познайомився з розумною і гарною дівчиною Тетяною, з якої зустрічаюся вже 4 роки. Вона завжди допомагала і підтримувала мене у важку хвилину. У цей же час написав наукову працю по філософії на тему «Категорія «можливість – дійсність», її світоглядне і методологічне значення». Моя курсова робота із програмування була відправлена на всеукраїнський конкурс.

     Наступною метою, було вступити в магістратуру, і от вступив, з'явилися нові цікаві предмети, які розвивають лідерські якості.

     Керівником моєї науково-дослідної роботи став старший викладач кафедри ГЗТіЛ Дерев’янський Вадим Юрійович - досвідчений викладач, талановита людина, яка має великий досвід роботи в МакНДІ. Він допоміг визначитися з темою магістерської роботи, показавши матеріали щодо ситуації, яка склалася у вугільній галузі України, а саме велика кількість травматизму на шахтному транспорті. Адже травматизм і нещасний випадок на виробництві, завжди залишаються актуальними питаннями, тому підвищення безпеки робітників - головна мета роботодавця. Так і була обрана тема наукової праці: «Обґрунтування параметрів і розробка конструкції пристрою відеоспостереження шахтного акумуляторного електровоза АМ8Д».

     Під час опрацювання теми разом з керівником написані статті:

• стаття у всеукраїнський журнал «Вугіль України» за назвою «Система відеоспостереження шахтного акумуляторного електровоза»;
• стаття в збірнику Матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції «Динаміка наукових досліджень – 2007» за назвою «Поліпшення огляду з кабіни шахтного електровоза».

     З матеріалами науково-дослідної роботи двічі виступав на конференції присвяченої «Дню науки».

     Плани на майбутнє: найближчим часом планую успішно закінчити магістратуру й захистити магістерську роботу; потім знайти цікаву роботу, що буде приносити не тільки задоволення, але й непоганий заробіток.

Автореферат | Бібліотека | Посилання | Звіт про пошук | Індивідуальне завдання