Астахов Олексій В'ячеславович

Коротке резюме

Середній бал у період навчання в університеті: 4.88.

Знання мов:
   - вільно російською та українською
   - англійська, у достатньому обсязі для читання і листування

Уміння та навички:
   - C/C++, MS Vіsual C++, Borland C++, MS Vіsual C#
   - Pascal, Delphi
   - HTML, PHP

Додаткові навички:
   - Perl, Lisp, Prolog, Assembler
   - InterBase, MS SQL, MySQL
   - UML

Професійний досвід:
   - проходження виробничої практики на фірмі ТОВ "АМI" з використанням Vіsual C#

Особисті якості:
   - відповідальний, творчий, комунікабельний, неконфліктний, легко піддаюся навчанню
   - сімейний стан: не одружений

Автобіографія

:: Дитинство ::

  Я народився 24 квітня 1986 року в місті Донецьк. Цій події я вдячний своїм батькам: Астахову В'ячеславу Васильовичу й Астаховой Наталі Георгіївні. Батько в той час працював головним інженером на шахті, нині - в інституті УкрНДМІ. Мати довгий час працювала в зоомагазині, тому в нас завжди в квартирі жили самі різні тварини, пташки, рибки та дрібні гризуни. Батьки дали мені гарне виховання і, що найголовніше, свою любов. У родині я не перша дитина, мій брат старше за мене на 8 років і для мене він самий вірний помічник у житті. Весна, літо, осінь, зима і знову весна. Так і проходило моє дитинство. Як і всі діти, я грав у іграшки, гуляв на вулиці, ходив у садок, з нетерпінням чекав узимку літо і навпаки. Дуже любив розбирати все, що попадало в мої руки, причому робив це з особливою ретельністю. Збирав початковий варіант рідко, більше хотілося з вже отриманих деталей зібрати нову конструкцію. Іноді малював схеми своїх винаходів і споруджень. Шкода, що ніякої цінності вони зараз не представляють. Мріяв стати конструктором або архітектором. У садок ходити не любив і чогось більшого чекав від першого походу до школи.

:: Школа ::

  У 8 років я пішов у школу. За невеликим винятком, самої школи, до якої я пішов, ще не було. Вірніше, не було будинку 120-ої школи, він тільки будувався. Тому перший рік заняття проводилися в приміщенні школи міліції. Свій перший клас я пам'ятаю погано. Учився я не дуже добре. Гуманітарні науки мене мало привертали, а от математикою займався із задоволенням. Таблицю множення освоїв досить швидко, вчив її у потязі, коли їхав у гості до бабусі. Був досить скромним і тихим учнем. Другий клас пройшов у приміщенні дитячого садку і тільки на третій рік почав учитися у новій школі. Ніяких особливих подій у цей час не відбувалося. Учився, робив домашні завдання, заробляв п'ятірки. Ні в яких секціях не брав участі та не займався окремо музикою, як це робили багато хто з моїх друзів. Особливу увага я приділяв біології, тому що мій класний керівник читала цей предмет. Серед особливих талантів - добре декламував вірші. Учителі, як з російської, так і з української мови, ставили мені за це шістки (і це по 5-бальній системі). Читав вірші на шкільних святах, а один раз навіть довелось брати участь у Будинку творчості. Однак у школі мені чогось не вистачало. Низький рівень освіти, недружелюбна атмосфера і просто несправедливість одних учнів до інших - усе це викликало в мені неприємні почуття. У якийсь момент я чітко вирішив для себе, що потрібно вступати у Донецький колеж. Колись мій брат учився там же і я ані трошки не пошкодував, що зробив цей крок.

  У 8-ому класі я старанно став займатися, ходив на підготовче відділення у колеж і, як результат, успішно склав вступні іспити. Прекрасні викладачі, відмінні друзі і маса нових відчуттів. Потрапив я у фізико-математичний клас, хоча спершу я намагався потрапити в клас, де посилено вивчали інформатику. Але так розподілили, і я став відвідувати спецкурси з математики і фізики. Окреме спасибі нашому викладачеві математики, Щиголеву Івану Петровичу, який намагався захопити і прищепити любов до свого предмета. Десь ми його недооцінили і за це сильно винуваті перед ним. Завдяки йому я одержав гарну підготовку і брав участь в олімпіадах. Найвище досягнення - 2 місце на міській олімпіаді з математики. Що стосується фізики, то з цього предмета в мене були завжди чудові викладачі, й склалася окрема любов до цього предмета. У колежі почав писати вірші, переважно українською мовою.

:: Університет ::

  Вибір майбутньої спеціальності й університету постав особливо гостро переді мною у 10-ому класі. Було бажання вступати до юридичного факультету, однак згодом чітко став розуміти, що хочу займатися програмуванням. Серед університетів єдиним найбільш бажаним для мене був Донецький національний технічний університет (ДонНТУ). Залишалося тільки обрати спеціальність. У тому ж 10-ому класі я перший раз сходив на рейтинги, щоб спробувати свої сили. Це значно допомогло мені на наступний рік, тоді я почував себе вже більш упевнено. Для цього я окремо став займатися інформатикою. На рейтинги ходив усі три рази й успішно вступив на спеціальність "Програмне забезпечення автоматизованих систем" (ПС).

  Перший рік навчання в університеті видався для мене важким. Особливих задач перед собою не ставив і, як результат, більшість предметів склав на 4 бали. Далі ситуацію взяв у свої руки. Більше став займатися предметами за фахом, багато працював самостійно. Відвідування пар, виконання лабораторних робіт, складання курсових - усе досить монотонно, іноді нудно і нецікаво. Як і раніше гуманітарія мало привертає. В університеті знайшов нових надійних друзів, з якими тепер не страшно й у розвідку піти. За час навчання освоїв багато нових мов програмування, різні середовища розробки та підвищив свій професійний рівень. Літню практику на 3-ому курсі пройшов на фірмі "АМI", де придбав базові знання Vіsual C#. У 2007 році одержав диплом бакалавра і продовжив навчання в магістратурі.

  З вибором наукового керівника визначився задовго до початку своєї наукової діяльності. Ним став Ладиженський Юрій Валентинович. На той момент я ще точно не знав, чим хотів би займатися. Була велика мотивація, але головна мета ще не виділилася. Після того, як в університеті поставили обчислювальний кластер, мені пощастило потрапити у число тих студентів, хто став з ним розбиратися. Вивчення документації, виступ з доповіддю по кластеру на конференції, відвідування лекцій від Mіcrosoft - усе це чітко визначило майбутню спрямованість дипломної роботи. Мене зацікавило вивчення комп'ютерних мереж, їхня оптимізація і моделювання. Це і було приводом до вибору теми для моєї магістерської роботи - "Розподілене моделювання задач оптимізації комп'ютерних мереж на обчислювальному кластері".

:: Плани на майбутнє ::

  Серед поточних цілей - успішно скласти дипломний проект і пошук роботи за спеціальністю, де я зміг би одержати цінний практичний досвід, навчився працювати у колективі і брав би участь у цікавих проектах. Навчання на цьому закінчувати не планую і хочу одержати другу освіту в області економіки, а згодом, можливо, і юридичну освіту. Згодом думаю переїхати до Києва і вже там почати свій кар'єрний зріст. Один з можливих варіантів - поїхати вчитися за кордон. Для мене дуже важливим є соціальна користь від моєї роботи, в тому, щоб моя праця і старання в чомусь допомогли майбутньому поколінню, щоб це не була робота на себе і для себе. Тому саме до такої мети я буду прагнути і буду розвиватися в цьому напрямку. Обов'язково займуся вивченням ще, як мінімум, двох іноземних мов. Більшу увага стану приділяти йозі й духовному розвитку. А в майбутньому планую подорожувати.