Дуденко Максим Вікторович

• Дитинство

Народився 13 серпня 1985 року в місті Донецьку (Україна). Батьки - представники передових професій нашого регіону: мама (Цвітна Лідія Іванівна) - металург, тато (Дуденко Віктор Миколайович) - шахтар. З розповідей батьків можу дати собі наступну характеристику в дитинстві: спокійний, урівноважений, працьовитий, кмітливий. Найяскравіші дитячі спогади пов'язані з рідними й близькими. Моя бабуся (Цвітна Валентина Михайлівна) була вчителем, тому читати я навчився досить рано - в 4 роки. Саме вона дала мені перший поштовх до навчання, запалила в мені вогник допитливості, що зараз тільки підсилився. Також тільки світлі й приємні спогади зберігаю про дідуся (Цвітного Івана Володимировича), саме вони, поряд з батьками, звичайно, виховали мене таким, яким я зараз і є, за що їм нескінченно вдячний.

• Школа

Незважаючи на те, що на "вступних іспитах" у школу не зміг згадати слово "пропелер" (хоча на мій погляд слова "крутілка" і "вертілка" ... дуже навіть непогано підходять як альтернативні назви) потрапив в "А" клас школи №32 міста Донецька.
Майже з перших днів навчання створився неймовірно дружний і теплий колектив, вважаю що це повністю заслуга нашого першого класного керівника, мого першого й улюбленого вчителя - Пучкової Любові Василівни. Напевно, мою думку розділяють практично всі мої колишні однокласники, нам дуже повезло з таким учителем.
У школі вчився відмінно, із предметів найбільше подобалася математика, та й виходило досить непогано. У п'ятому класі вперше взяв участь в олімпіаді з математики, результат - перше місце в Ленінському районі, на міську нажаль не пустили. Відвідував досить багато кружків - моделювання в Палаці Піонерів, інформатики в Станції Юних Техніків, Відкритий математичний Коледж при ДонНУ (олимпіадна група), а також ходив на плавання в "Динамо". Предмет "Інформатика" був у школі з першого класу і дуже мені подобався.
Підчас навчання у восьмому класі вперше почув про навчальний заклад "Донецький колеж", однак на підготовчі курси ходити не став, та й взагалі не хотілося розставатися зі шкільними друзями. Після угод батьків вирішив піти на вступні іспити, з повною впевненістю що не пройду, та й не хотілося особливо. Після вдалого написання екзамену з математики й української мови - поступив. І знову почалися "переговори" з батьками, після чого вирішив все-таки залишити рідну школу й вступити в новий для себе навчальний заклад - Донецький колеж, про що зараз не жалкую. Про коллеж залишилися тільки приємні спогади - рівень знань на порядок вище шкільних, велика кількість друзів -"однодумців", і дуже складний (однак не менш цікавий) процес навчання. З викладачів у колежі хотілося б виділити - Полу Володимира Дмитровича (учителя математики) - досить позитивна й неординарна людина, з неймовірним багажем знань, взагалі дуже гарний викладач. Ну й звичайно ж Авраменко Олену Андріївну - нашого куратора.

• Університет

Процес вибору ВНЗ був нетривалим: після переконань батьків, що я розділяв - необхідний був технічний ВНЗ. Слово "технічний" було присутнє тільки в ДонНТУ, у якому на той момент уже навчався мій рідний брат - Дуденко Андрій. Зіставивши свої вміння, інтереси й можливості було ухвалене рішення йти на факультет ФОТІ, спеціальність КС. Порадившись із викладачем математики було вирішено, що нашої підготовки цілком достатньо для написання рейтингів і додаткових репетиторів не потрібно. Так воно й виявилося - поступив за результатами першого рейтингу. До інформатики довелося додатково готуватися, записавшись хоч і з великим запізненням на підготовчі курси зам. декана Теплинського С.В., на них я у повній мірі усвідомив що дана "розумова діяльність" мені по душі, і що з вибором спеціальності я анітрошки не помилився. Перший написаний рейтинг з інформатики також виявився найкращим. За результатами рейтингів був зарахований на бюджет спеціальності КС. Підчас навчання в університеті накопичував і примножав добуті раніше знання, непогано справляючись і із сесіями. Завдяки відносно високому середньому балу влітку 2007 року поступив до бюджету магістратури своєї спеціальності. До вибору теми магістерскої роботи віднісся досить серйозно - хотілося взяти цікаву та актуальну тему, досвід розробки якої був би доречний у найближчому майбутньому. Була обрана тема "розширеної реальності" завдяки серії цікавих публікацій, наочності теми та широкому можливому застосуванню цієї технології.

• Плани й цілі на найближче майбутнє

Аналізуючи свої амбіції, можливості й бажання, варто відзначити, що, напевно, найкращий варіант для мене - вибрати галузь у програмуванні й стати в ній кращим фахівцем. На даний момент мене цікавить мова програмування Java, що я вивчаю вже більше року, тому на даному етапі подальші плани зв'язую саме з Java. Хотілося б незабаром виявити отримані в університеті знання, а також усіляко працювати над собою в професійному плані, побачити переспективи й обрії, прагнути до них.

• Далекі плани

Далекі плани намагаюся не будувати: життя покаже. Однак, з упевненістю можу сказати, що буду займатися справою, що мені приносить задоволення й намагатимуся просунутися у ній якнайдалі. В іншому - все як в усіх: родина, будинок, гарна робота ну й свій свічковий заводик до старості.