Вобліков Сергій Олександрович
Група: ТМ-07м
Тема випускної роботи:
«Підвищення зносостійкості деталей машин методом поверхневою пластичною деформацією
з урахуванням функціонального призначення поверхонь і ділянок поверхонь»
Керівник: доцент, к.т.н.
Польченко Віктор Васильович.
Коротко про себе:
Я, Вобліков Сергій Олександрович, закінчив в 2007 році Донецький національний технічний університет і здобув
ступінь бакалавра. У цьому ж році, з середнім балом 4.73, продовжив своє подальше навчання в магістраті
В ході навчання набув навичок роботи з програмними пакетами: Kompas 3D, SоlidWorks, T-Flex, AutoCAD, ТехноПро, Компас-Автопроект.
Зараз займаюся вивченням програми ANSYS.
У собі ціную відповідальність, цілеспрямованість, поступливість.
Автобіографія
Я, Вобліков Сергій Олександрович, народився 15 вересня 1986г. у місті Донецьку. Батько, Вобліков Олександр Миколайович,
народився 6 лютого 1959г. у місті Донецьку, працює на заводі ООО «Каргилл» садівником. Мати, Воблікова Олена Анатольевна,
народилася 28 грудня 1960г. у місті Донецьку, домогосподарка. Брат Вобліков Владислав Олександрович, народився 2 січня 1982г.
у місті Донецьку, працює ООО «Теплотехника» менеджер з продажу. Одружений, виховує дочку.
1988-1993. Відвідував дитячу дошкільну установу «Журавлик». Ближче до навчання в школі, удома вчився писати і читати.
Батьки поклопоталася про знання таблиці множення, так що до школи я був підготовлений ґрунтовно, що зумовило подальше навчання в ній.
1993-2003. Навчання в середній загальноосвітній школі 1-3 ступенів №101 у місті Донецьку. З перших днів навчання почав отримувати гідні оцінки,
шкільна програма давалася легко. До 5 класу отримував похвальні грамоти, хороші відгуки від вчителів. Приблизно в цей час захопився шахами.
Ніяк не виходило виграти у батька і вирішив піти в школу. Отримав 2 розряд, кілька разів виїжджав на змагання. Проте подальшого розвитку моє хобі
не отримало про що можна зараз тільки пошкодувати. В цілому шкільні роки проходили весело, клас у нас був ще той. За часів навчання брав участь в
різних шкільних олімпіадах, у тому числі і в районній по географії. Призового місця не отримав, але головне ж участь.
Після закінчення 9 класу вирішив що здобуватиму вищу освіту і продовжив своє навчання далі. На той час брат вже поступив в Донецький національний
технічний університет (ДонНТУ), куди прагнув і я. Вчившись в 11 класі, вирішив не ризикувати з долею і вичавити з ситуації максимум. Подавши відповідні
документи, почав відвідувати підготовчі курси при ДонНТУ по математиці. Вже тоді з'явилася можливість дострокового надходження за підсумками рейтингів.
Фраза «Бог любить трійцю» не обійшла мене стороною. Перші дві мої спроби написання рейтингів закінчилися невдачею. Варто сказати, що спершу поступав на
іншу спеціальність (ЕАПУ) електротехнічного факультету. Таких як я опинилося багато і тому вирішив переглянути свої пріоритети. Порадившись удома, а також
з керівником підготовчих курсів, вирішив спробувати себе на механічному факультеті на спеціальності «Технологія машинобудування». Мабудь це моє, подумав я,
набравши 44 бали з 60 можливих. В результаті ще в квітні я достроково забронював за собою місце в університеті, що дозволило зменшити хвилювання шкільних
випускних іспитів і позбавило від зайвого головного болю. До речі кажучи, прагнення до техніки виявлялося ще з дитинства, так що потрапив я в своє середовище.
2003-2007. Навчання в Національному технічному університеті. Як і будь-якому першокурсникові, спочатку було складно і багато що незрозуміло.
Під час проведення ознайомлювальних зборів, дізнався що мене призначили старостою групи. Відразу виникли сумніви і бажання відмовитися, думав що не вийде.
Проте, швидко узявши себе в руки, поступово почав вникати в хід подій. З часом я зрозумів, що не так вже і погано бути старостою. В результаті цей факт вплинув
на моє подальше навчання, яке проходило вельми насичено і цікаво. Не дарма говорять, що студентство - кращі роки в житті людини! Дні студента, дні народження,
відпочинок на природі - все це активно проводилося і залишило масу позитивних вражень і спогадів на все життя. Не забував і про навчання. Регулярно отримував
стипендію, охоче допомагав іншим. Брав участь в олімпіаді з опору матеріалів.
У 2007г. з середнім балом 4.73, був зарахований до магістрату. Моїм керівником призначили доцента Польченко Віктора Васильовича, людину досвідчену і
завжди готову пояснити. Тема моєї магістерської роботи: «Підвищення зносостійкості деталей машин методом поверхневою пластичною деформацією з урахуванням
функціонального призначення поверхонь і ділянок поверхонь». Дана тема є актуальною і вельми важливою. Для її виконання потрібно буде «Неабияк попітніти»
Вважаю що по закінченню навчання, отримана мною професія буде затребувана і чекаю різних пропозицій від машинобудівних заводів Донецька. Планую відпрацювати 3
року в народному господарстві України і підвищувати свій рівень знань.
Заголовок
