Кудрявцев Андрій Михайлович
Спеціальність:
Електричні Cистеми и Мережі
Тема выпускної роботи:
Моделі елементів електричних схем на основі повної подібності
Матеріалы по темі випускної роботи:
Автореферат
Бібліотека
Посилання
Звіт з пошуку
Про себе
Середній бал на протязі навчання в університеті 4,2. Вільно володію російською і українською мовами. В обсязі, достатньому для читання і переписки, володію англійською мовою.Маю досвід роботи в сферах торгівлі, будівництва і електромонтажу. Захоплююсь спортом, особливо футболом, музикою.
Дитинство:
Я народився 27 серпня 1987 року в улюбленому місті Донецьку. Мої батьки до зу стрічі проживали в різних кінцях України. Тато, Михайло Григорович народився і жив в Донецьку, а мама, Світлана Богданівна у Львові. Тому я дуже добре знайомий із західною культурою і місцевими людьми. Там неймовірна кількість цікавих місць. Я люблю гостювати в тих краях, проте я завжди з нетерпінням чекаю повернення в Донецьк. Батьки познайомились і одружились у Львові, в цьому місті народилась моя старша сестра. Потім вони втрьох переїхали в Донецьк. Моєю улюбленою іграшкою був м'яч, я почав грати у футбол, як тільки навчився ходити. Неможна сказати, що я був спокійною дитиною і не дуже любив тиху і спокійну гру. Найбільш яскраві спогади із дитинства - це те, як ми дружили з сестрою Юлею, точніше як не мирилися. Напевно, всі в дитинстві полюбляють брати чужі іграшки і речі. Коли мама поверталась з роботи, ми встигали прибрати всі сліди безладдя. Шкода що ми не змогли склеїти її улюблену вазу.
Школа:
1 вересня 1994 року я пішов у 1-Г клас загальноосвітньої школи №90. Школа була побудована ще до війни. А в 1988 році було побудовано новий корпус. З цього моменту кількість учнів перевищила 1500 осіб. А старий корпус став музикальною школою. В школї була велика кількість різних секцій і гуртків. Все це було можливо дякуючи прекрасному вчительському складу. Першу мою учительку звати Наталія Валентинівна, вона також навчала і мою сестру. Вона була молода і дуже гарна, випромінювала доброту і турботу. Навчатись у школі мені було легко. Я завжди вчився добре але, думаю мені старанності. На першому місці у мене був спорт. Я віддавав перевагу спочатку побігати у дворі із м'ячем , в потім взяти в руки книжку. Але я завжди знав, що в паралелі я кращий. В середній школі моїм класним керівником була Ніні Миколаївна, викладач географії. В 7 і 8 класі я з однокласниками виграли шкільні змагання з футболу. В 10-11 класі класним керівником була Бібік Світлана Володимирівна. В 2002 році Світлана Володимирівна стала кращим учителем року у Донецькій області. Вона викладає російську мову та літературу. Уроки Світлани Володимирівни були дуже захоплюючими і цікавими, а тому ми готувались до них дуже ретельно. Тільки тоді я став більше читати книжок, які не входили у шкільну програму. Усі свята ми святкували усім класом. Нам було дуже весело, наш клас був дружний. Щомісяця ми усім класом ходили в театр, цирк, музей. В 10 класі у нас було 36 учнів, а в кабінеті було 30 місць. Тому, ті хто приходив на урок останнім, змушені були сідати по троє за одну парту. Так було набагато веселіше, проте скоро дефіцит парт і стільців був ліквідований. Під час навчання у школі я став чемпіоном області по фут залу і з чотирнадцяти років грав у дорослому чемпіонаті міста Донецька. Але потім став грати не так часто, так як вибрав не спортивний, а технічний ВУЗ. Фізика була предметом, який мені дуже подобався. Навчаючись в 11 класі, я поступив в Донецький національний технічний університет після того як успішно здав рейтинг.
Університет:
Моє навчання у Донецькому національному технічному університеті розпочалось у 2004 році. Я вважаю свій Університет самим "крутим", в доброму розумінні цього слова. Він випускає справжніх професіоналів, з унікальним, як я вважаю, світоглядом. Я дуже зрадів, коли став студентом. У вибору спеціальності великий вплив на мене зробив дідусь Григорій Васильович. В молодості він працював енергетиком на шахті імені Засядько . Я думаю, що я пішов по його шляху. Після першого курсу я перейшов в англійську групу. Її засновником, а також і засновником моєї кафедри "Електричні системи" являється професор Г.Г.Рогозин. Під час навчання в бакалавраті було надзвичайно багато позитивних моментів. Наприклад, перша п'ятірка по інженерній графіці, це був перший екзамен,перший день студента, перший день факультету. В моїй групі було 8 чоловік. Це була дуже дружна група А-04. Ми завжди допомогали один одному. І в Університеті я продовжив займатися спортом, я входжу до складу збірної Університету по фут залу, до того ж я займаю саму важливу позицію на паркеті - я воротар. В складі збірної ДонНТУ я ставав призером і переможцем різних змагань. А в жовтні 2008 року я з командою виграв Всеукраїнський чемпіонат серед ВУЗів. Він відбувався у місті Львові. В червні 2008 року я здав державний екзамен на відмінно і отримав ступінь Бакалавр. Мене прийняли в магістратуру на бюджет. Тут, безумовно, я отримаю необхідний рівень теоретичної і практичної підготовки, для підкорення найбільших висот в моїй спеціальності.
Плани на майбутнє
Захист магістирської роботи. Після закінчення університета для кожного студента найголовніше знайти добру высокозплачувану роботу. Я не вийняток, але окрым заробітної плати, хотілось би, щоб робота приносила задоволення, і робочий коллектив був такий же дружній, як наша група. Сподіваюсь, що знання і навики, отриманні в університеті допоможуть, мені в цьому.
вверх
|
