RUS | ENG ||
Головна сторінка ДонНТУ Портал магістрів ДонНТУ Пошукова система ДонНТУ
Магістр ДонНТУ Загорій Юлія Виталіївна

Загорій Юлія Виталіївна

Факультет: Економіки

Спеціальність:Економіка підприємства

Тема магістерської роботи: Розвиток соціально-економічного потенціалу підприємства

Керівник: к.е.н. Полякова Е.І.


Біографія
Автореферат

Реферат з теми випускної роботи

Актуальність теми. В умовах формування змішаної економіки з ринковою спрямованістю зростає проблема забезпечення ефективної діяльності підприємств. Розвиток ефективного господарювання без належної уваги до умов праці не забезпечує прогнозованих темпів економічного зростання. Варто звернути увагу на те, що система економічних і організаційних методів регулювання економічного механізму поліпшення умов праці з боку держави відпрацьована недостатньо. При цьому основна вага вирішення виникаючої проблеми охорони праці покладається безпосередньо на самі підприємства. Це викликає необхідність розвитку теоретичних положень, розробки практичних рекомендацій щодо створення економічного механізму забезпечення ефективності виробництва, і, у першу чергу, формування діючої системи морального і матеріального стимулювання праці в цій ситуації.

В теперішній час загострюється проблема безпеки промислового виробництва на гірничих підприємствах України. Це обумовлено значним зростан-ням аварійності, травматизму і профзахворюваності. Рівень травматизму і профзахворюваності на шахтах України в 10-15 разів вищий, ніж на шахтах розви-нених країн світу. На шахтах України від аварійності завдається матеріальний збиток до 50,0 млн.грн. щорічно, від загального травматизму - до 2078,67 млн.грн., а від смертельного травматизму - до 160,2 млн.грн.

Встановлено, що біля 59% виробничого травматизму відбувається через організаційні причини і 36% - через особистісні причини. Частіше усього небезпечні ситуації на шахтах складаються в результаті недотримання охорони праці (55%), безтурботного відношення до виконання робіт (20%), порушення технологічного процесу видобутку вугілля (15%) та інших порушень (10%). Разом з тим вирішення ряду економічних задач на гірничих підприємствах дотепер проводиться без належної уваги до особистісного чинника. Основна причина такого становища полягає в недооцінці втрат ресурсів у небезпечних і несприятливих умовах праці, відсутності механізму стимулювання охорони праці. Нерозробленість названих питань, наявність у системі управління хиб, об'єктивна необхідність подальшого вирішення соціально - економічних проблем охорони праці обумовлюють інтерес багатьох учених до даної проблеми.

У вугільній галузі розроблено ряд теоретичних питань та практичних рекомендацій щодо соціально - економічних проблем охорони праці. Аналіз наявних розробок, методичних положень і практичних рекомендацій з соціально-економічних проблем охорони праці показав, що вони, в основному, присвячені науковим питанням економічної оцінки заходів з охорони праці, аварійності, травматизму і профзахворювання, оцінки ефективності заходів, удосконалення управління охороною праці. Поряд з цим у меншому ступені приділено увагу дослідженням питань стимулювання охорони праці. Окремі аспекти матеріального стимулювання безпечних умов праці розглянуто в наукових працях українських вчених.

Проте в гірничій промисловості дотепер, в основному, продовжують функціонувати адміністративні методи управління, слабко використовується економічний механізм управління охороною праці. Дослідження показали, що однією з основних причин, стримуючих вирішення проблеми охорони праці, є відсутність механізму стимулювання охорони праці. Це обумовило вибір теми, доцільність та актуальність магістерської роботи.

Мета та задачі дослідження.Мета дисертаційної роботи полягає у розробці механізму стимулювання підвищення безпеки праці на гірничих підприємствах в умовах формування змішаної економіки з ринковою спрямованістю.

Для досягнення мети поставлено і вирішено такі наукові і практичні задачі:

-обгрунтовано вплив особистісного чинника на рівень безпеки праці;

-обгрунтовано і розроблено економічний механізм мотивації створення безпечних умов праці;

-запропоновано критерії і техніко-економічні показники стимулювання охорони праці;

-розроблено методичні рекомендації по визначенню впливу умов праці на основні економічні показники роботи гірничих підприємств;

-сформульовано основні принципи і визначено елементи формування механізму стимулювання охорони праці;

-розроблено механізм пільгового банківського обслуговування витрат на охорону праці;

-визначено напрямки вдосконалення механізму участі робітників в управлінні охороною праці на гірничих підприємствах.

Об'єктом дослідження :є стан безпеки та умов праці і стимулювання підвищення їх якості на гірничих підприємствах на основі адаптації до умов змішаної економіки з ринковою спрямованістю.

Предметом дослідження :є підприємства вуглевидобутку та їхні підрозділи.

Методи дослідження.В роботі використано праці провідних вчених і фахівців із проблем підвищення економічної ефективності управління безпекою вугільної промисловості, соціально-психологічних чинників безпеки праці, облікові і звітні дані з виробничого травматизму й аварійності на вугільних шахтах, профілактики виробничого травматизму й охорони праці.

Для вирішення поставлених задач у роботі застосовано поетапний системний підхід, тобто: об’єкт аналізу був поданий як визначена система; проведено ретель-ний підбір показників; була розроблена загальна структурно-логічна схема системи, що вивчається; побудовані в загальному вигляді економіко-математичних виражень системи. Це забезпечило послідовний і об'єктивний характер дослідження і наукові методи відбору, обробки та узагальнення статистичних даних для встановлення ко-реляційних залежностей між економічними показниками промисловості, а також результатів соціологічного дослідження.

Наукова новизнаодержаних результатів полягає у поглибленні та розвит-ку науково-методичних умовах переходу до змішаної економіки. До найбільш суттєвих результатів, що відображають елементи наукової новизни магістерської роботи, відносяться такі:

виявлено характерні особливості впливу особистісного чинника на рівень безпеки праці, які полягають у тому, що створення безпечних умов праці може бути досягнуто шляхом розвитку соціальної й економічної зацікавленості працівників в охороні праці;

розроблено комплексну систему можливих елементів мотивації охорони праці (матеріальні, соціальні і моральні мотиви), які забезпечують внутрішнє задоволення потреб працівників і сприяють сумлінному ставленню до виконання своїх основних обов'язків і до охорони праці;

обгрунтовано основні критерії і показники стимулювання охорони праці, основні з них такі: коефіцієнти рівня травматизму в залежності від ваги нещасних випадків (коефіцієнт загального рівня нещасних випадків; коефіцієнт рівня нещасних випадків з легким наслідком; коефіцієнт рівня важких нещасних випадків), інтегральний коефіцієнт умов праці, які відображають специфіку визначення стану охорони праці на гірничих підприємствах і дозволяють дати найбільш повну оцінку роботі підприємств по створенню безпечних умов праці;

розроблено методичні рекомендації по визначенню впливу умов праці на техніко-економічні показники роботи гірничих підприємств, у яких дається класифікація всіх несприятливих і небезпечних чинників з чотирьох груп, що надає можливість проводити оцінку рівня охорони праці і приймати оперативні управлінські рішення з урахуванням економічних методів;

обгрунтовано принципи і процес функціонування комплексного стимулювання охорони праці, який включає механізм стимулюючих методів, засоби механізму стимулювання, правове й інформаційне забезпечення, що дозволило визначити теоретичні основи охорони праці в умовах гірничих підприємств і забезпечити економічне заохочення працівників у зниженні аварійності, травматизму, профзахворюваності та поліпшенні умов праці;

обгрунтовано методичні рекомендації щодо вдосконалення системи матеріального заохочення створення безпечних умов праці які містять методи визначення як власних, так і зовнішніх джерел створення фонду стимулювання охорони праці, а також методи розрахунку суми матеріального заохочення кожного структурного підрозділу і конкретного працівника відповідно до їхнього внеску в охорону праці, які забезпечують матеріальну зацікавленість в охороні праці;

запропоновано новий методичний підхід до розробки механізму пільгового банківського обслуговування та механізму пільгового кредитування. Запропоновано рекомендації щодо розміщення тимчасово вільних коштів у депозити банку, які забезпечують значний економічний інтерес як для підприємства, так і банку і приносять прибутковий матеріальний ресурс обом сторонам. Реалізація такого підходу забезпечує гірничим підприємствам отримання нового джерела фінансування стимулювання охорони праці;

обгрунтовано рекомендації щодо вдосконалення механізму участі колективу працівників в управлінні охороною праці на рівні нижчої ланки управління і на рівні вищої виробничої структури управління.

Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в тому, що науково-методичні рекомендації щодо удосконалення стимулювання підвищення безпеки праці на гірничих підприємствах, викладені в дисертації, доведено до рівня конкретних пропозицій, які можуть бути використані на підприємствах Донецького регіону та інших регіонів України. Використання цих рекомендацій на практиці буде сприяти поліпшенню охорони праці на підприємствах вуглевидобутку в умовах змішаної економіки з ринковою спрямованістю, що забезпечить підвищення ефективності їхньої виробничо-господарської діяльності.

Основний зміст магістерської роботи. Розділ 1.Соціально-економічні передумови і теоретичні основи стимулювання охорони праці в умовах змішаної економіки з ринковою спрямованістю. На етапі розвитку змішаної економіки особливо зростає роль і значення охорони праці, зниження нераціональних витрат матеріальних і фінансових ресурсів, досягнення високих кінцевих результатів. Охорона праці в будь-якому суспільстві є об'єктивною необхідністю й обумовлена дією економічних законів. Суспільство не може нормально функціонувати без створення безпечних умов праці в процесі виробництва. Вирішити задачу охорони праці на сучасному етапі можливо тільки з застосуванням соціально-економічних методів управління, посиленням особистої і колективної зацікавленості в охороні праці. Серед них головне місце займають такі важливі елементи, як методи мотивації і стимулювання охорони праці, посилення економічної зацікавленості робітників у створенні безпечних умов праці.

Значний внесок у вирішення соціально-економічної проблеми стимулювання охорони праці зроблено в багатьох наукових працях провідних українських вчених. Однак теоретичні дослідження з соціально-економічних методів охорони праці підтверджують необхідність подальшого розширення наукових розробок з даної проблеми. Особливе місце займає розвиток різноманітних форм стимулювання за створення безпечних умов праці. При обгрунтуванні ролі стимулювання важливе значення надається активізації робітників щодо охорони праці в процесі виробництва.

Встановлено, що на шахтах Мінпаливенерго України за останні одинадцать років стимулювання охорони праці не проводилося або здійснювалося в незначних розмірах (від 0,02 до 0,06% від фонду матеріального стимулювання), що не могло вплинути на економічну зацікавленість робітників в охороні праці. Частіше усього аварії і нещасні випадки відбуваються з суб'єктивних причин, пов'язаних з особисті-стю виконавців робіт, організацією робочого процесу і у меншому ступені за мате-ріально-технічними. Так, наприклад, за матеріально-технічними причинами відбу-вається в середньому до 5,4 % нещасних випадків по окремих шахтах Донбасу. Це, насамперед, конструктивні недоліки, ненадійність техніки, недосконалість техноло-гічного процесу. З організаційних причин відбувається до 59,1% аварій і травм, у тому числі: через незадовільну організацію виконання робіт із видобутку вугілля, порушення технологічного процесу видобутку вугілля, незадовільну організацію праці і робочих місць, незадовільний стан будинків і споруджень. З особистісних причин число нещасних випадків досягає 35,5% по окремих шахтах. До таких при-чин варто віднести: недоліки в навчанні безпечним методам і прийомам праці; неза-стосування або невиконання повною мірою засобів індивідуального захисту; пору-шення трудової, виробничої і технологічної дисципліни; невідповідність кваліфіка-ції і структури кадрів складності та структурі робіт; використання кадрів не за фа-хом; недостатня матеріальна зацікавленість у дотриманні техніки безпеки та інші особистісні причини. Таким чином, з організаційних і особистісних причин відбу-вається до 94,6% нещасних випадків.

Для визначення місця стимулювання охорони праці в загальній системі сти-мулювання виробництва необхідно виділити час, що витрачається на створення без-печних умов. Вирішення цієї задачі супроводжується великими ускладненнями, а в ряді випадків можливе лише теоретично. При обгрунтуванні місця стимулювання в охороні праці необхідно виходити з того, що охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікуваль-но-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на зберігання здоров'я і праце-здатності людини на підприємстві. У цій системі заходів велике значення приділя-ється особистісному фактору. Активізація особистісного фактора через систему стимулювання охорони праці виступає важливою умовою досягнення якісно нового ступеня в створенні безпечних умов праці. Аналіз показав, що обгрунтоване поси-лення матеріальної зацікавленості буде сприяти розвитку економічних інтересів у робітників до охорони праці.

Найбільш перспективним і виправданим є формування мотивації до праці в гірничій промисловості. На практиці це виявляється в тому, що одержання високої оплати за працю нерідко стає єдиною самоціллю без урахування небезпечних фак-торів і результатів діяльності колективу з охорони праці. В зв'язку з цим виникає ситуація, коли організація оплати праці без урахування діяльності з охорони праці перетворюється в антистимул до виробництва. Одержання високої оплати при по-рушенні правил безпеки, аварійності і травматизмі значно впливає на кінцеві ре-зультати роботи підприємства. Неефективність стимулювання створення безпечних умов праці в гірничій промисловості усе небезпечніше як в економічному, так і в соціальному плані.

Проведений аналіз теорій мотивації праці дозволив розробити спеціальні методи для створення безпечних умов, які можна згрупувати таким чином: стимулювання праці в процесі виробництва; змістовність праці в процесі виробництва; участь робітників в управлінні охороною праці. Приведене групуван-ня дозволило виділити основні види мотивів до створення безпечних умов праці, таких як матеріальні (економічні), соціальні, моральні (духовні).

Запропоновані методи і види мотивації найбільш повно відповідають вимогам підвищення соціально-економічної зацікавленості в охороні праці.

Розділ 2. Стан соціально-економічної проблеми стимулювання охорони праці й обгрунтування методів оцінки умов праці. У процесі аналізу встановлено, що були окремі спроби розвитку форм стимулювання охорони праці, що не одержали широкого поширення на практиці. Це, насамперед, відноситься до преміювання робітників за зменшення травматизму і застосування різноманітних форм стягнення за порушення техніки безпеки. В основному на шахтах Донбасу впроваджувалися оглядові періоди з охорони праці. Підсумки підводилися один раз на квартал та давалася оцінка роботи з охорони праці. До розвитку форм стимулювання варто віднести підвищення особистої і колективної відповідальності робітників за охорону праці. Встановлено, що таке застосування окремих форм стимулювання на практиці дозволило досягти деяких позитивних результатів. Але вони мали короткостроковий характер. В зв’язку з цим виконано аналіз динаміки аварійності та травматизму на підприємствах вуглевидобутку України.

Для оцінки стану охорони праці і стимулювання за створення безпечних умов праці в якості критеріїв пропонується використовувати коефіцієнти, які підрозділяються на чотири групи. До першої групи відносяться коефіцієнти рівня аварійності на підприємстві, до другої - коефіцієнти рівня травматизму, до третьої - коефіцієнти рівня профзахворюваності і до четвертої групи-коефіцієнти, що відби-вають рівень дотримання правил, норм, нормативів і вимог щодо охорони праці.

Розділ 3.. Удосконалення механізму стимулювання охорони праці на гірничих підприємствах. Стимулювання охорони праці повинно базуватися на таких методичних принципах: перехід до індивідуальних розцінок за здійснення робіт з охорони праці; визначення джерел фінансування; забезпечення коштами заходів з охорони праці; передача значної частини адміністративних функцій з охорони праці структурним підрозділам; залучання робітників структурних підрозділів до управління охороною праці; створення безпечних умов праці на основі соціально-економічних методів управління охороною праці; організація системи стимулювання за створення безпечних умов праці; розмір заробітної плати кожного робітника повинний відбивати не тільки результати кінцевого продукту, але і його внесок у зниження аварійності, травматизму і профзахворювання.

Основні положення механізму стимулювання охорони праці полягають в та-кому. Основою системи стимулювання повинен стати механізм стимулювання створення безпечних умов праці. Механізм стимулювання охорони праці - це комплекс методів, прийомів і важелів, що спонукають колектив і кожного робітника на досягнення цілей створення безпечних умов. У структуру механізму пропонується включити систему взаємопогоджених елементів: стимулюючі методи; економічні важелі; правове забезпечення; інформаційне забезпечення. Важливе місце в механізмі приділяється механізму стимулюючих методів (економічному, соціальному і морально-етичному). Схему механізму стимулюючих методів створення безпечних умов праці наведено на рис.1.

количество кадров:7;
количество повторений:5;
анимация выполнена в GifAnimator.

Рис. 1. - Структура механізму стимулювання методів створення безпечних умов праці (кількість кадрів-7, кількість повторень-5)

Розробка системи матеріального заохочення - важливий важіль створення безпечних умов праці. Це організація матеріального заохочення, для якого потрібні кошти матеріального стимулювання (фонд основної заробітної плати, фонд додаткової заробітної плати, фонд стимулювання за створення безпечних умов праці). Рішення про матеріальне стимулювання робітників пропонується приймати на підставі встановлення кількісних показників рівня аварійності, травматизму і профзахворювання всіх структурних підрозділів, недопущення (зниження) кількості порушень правил безпеки, своєчасне використання заходів з охорони праці згідно з планом та колдоговором. Виходячи з розроблених критеріїв і показників визначаються розміри фонду заохочення за досягнутим рівнем охорони праці.

Доведено, що важливим елементом стимулювання охорони праці є пошук джерел стимулювання. Для стимулювання охорони праці пропонується створити фонд стимулювання охорони праці. Загальна сума коштів, що надходять у цей фонд, складається з внутрішніх джерел підприємства і зовнішніх джерел. Джерела фінансування фонду стимулювання охорони праці рекомендується визначати по двох групах підприємств, виходячи з результатів фінансової діяльності. До першої групи відносяться рентабельні гірничі підприємства, а до другої - малорентабельні і нерентабельні. Фінансування фонду стимулювання охорони праці на рентабельних гірничих підприємствах рекомендується здійснювати за рахунок таких джерел: фо-нду охорони праці; фонду оплати праці; фонду матеріального заохочення; прибутку підприємства від зниження витрат на ліквідацію наслідків аварійності; прибутку підприємства від зниження витрат на ліквідацію наслідків травматизму; прибутку підприємства від зниження витрат на ліквідацію наслідків профзахворюваності; прибутку, отриманого від пільгового банківського обслуговування; добровільних внесків й інших надходжень від місцевих бюджетів, керівних та інших організацій, які не суперечать законодавству.

Фінансування фонду стимулювання охорони праці на малорентабельних і нерентабельних гірничих підприємствах пропонується здійснювати за рахунок та-ких джерел: фонду охорони праці; фонду оплати праці; зниження збитків за рахунок скорочення витрат на ліквідацію наслідків аварійності; зниження збитків за рахунок скорочення витрат на ліквідацію наслідків травматизму; зниження збитків за раху-нок скорочення витрат на ліквідацію наслідків профзахворюваності; суми коштів, отриманих від пільгового банківського обслуговування; добровільних внесків та інших надходжень від місцевих бюджетів, керівних та інших організацій, одержан-ня яких не суперечить законодавству.

Відсоток відрахування від кожного фонду регулюється колективним договором. Важливими джерелами формування фонду стимулювання охорони праці підприємства є відрахування з виторгу від реалізації продукції, засоби охорони праці за колдоговором - для рентабельних шахт. Для нерентабельних шахт додатковим джерелом формування фонду охорони праці є держпідтримка Мінтопенерго України.

Витрати фонду стимулювання охорони праці відбуваються за такими напря-мками: на винагороду робітників по результатах роботи із зниження аварійності, травматизму і профзахворюваності; на винагороду робітників, котрі сумлінно виконують завдання щодо створення безпечних умов праці, не припускають порушень особистої і колективної безпеки, виявляють ініціативу по здійсненню заходів з охорони праці. Винагороду рекомендується надавати по професіях робітників (робітників очисного вибою, прохідників та інших категорій робітників) в залежності від їхнього внеску в зниження аварійності, травматизму і профзахворюваності.

Рекомендації щодо розробки механізму пільгового банківського обслуговування розроблено на основі досліджень деяких елементів пільгового банківського обслуговування. Загальний механізм містить у собі такі елементи: механізм пільгового кредитування (пільгова процентна ставка, безвідсоткове кредитування, безкоштовне продовження договору); пільгове розрахунково-касове обслуговування (привілейований відсоток розрахунково-касового обслуговування); оперативна робота з платіжними документами; нарахування відсотків на залишки коштів на розрахункових рахунках підприємства; тимчасове розміщення вільних коштів у депозити банку (відкриття депозитних рахунків, функціонування рахунку «Фонд охорони праці», нарахування складного відсотка).

Розроблено також рекомендації щодо визначення оптимального обсягу пільгового кредитування для участі у формуванні фонду охорони праці, при якому з’являється можливість одержати максимальний розмір коштів при безризикових збитках банку, що дозволяє зберігати активи банку в ліквідній формі.

Стимулювання робітників за участь в управлінні охороною праці є одним з аспектів вирішення цієї проблеми. Це означає залучення робітників до управління охороною праці. Форми участі можна підрозділити на дві групи: індивідуальні і колективні. За допомогою індивідуальної і колективної форм участі в управлінні охороною праці створюється єдність і взаємозв'язок усієї системи управління охороною праці на підприємствах. Механізм участі робітників в управлінні охороною праці може бути реалізований на двох рівнях: нижчої ланки (ланка, бригада, ділянка); вищої ланки підприємства. Для забезпечення ефективності управління запропоновано специфічні функції управління як на нижчій, так і на вищій ланці. Доведено, що участь робітників в управлінні охороною праці сприяє зниженню аварійності, травматизму і профзахворюваності, поліпшенню умов праці і досягненню високих кінцевих результатів.

Висновки:

Проведене дослідження дозволило одержати висновки теоретичного і науково - прикладного характеру. Аналіз теоретичних основ стимулювання охорони праці показав, що дослідження з соціально-економічних проблем охорони праці не відповідають в повній мірі умовам адаптації економіки до нових відносин. Тому необхідні розробки основ стимулювання і мотивації охорони праці з метою активізації робітників на створення безпечних умов праці.

Основними теоретичними і практичними результатами є:

1.На основі доказу того, що стимулювання - це засіб створення безпечних умов праці, визначено необхідність в розширенні науково - теоретичних основ мотивації і стимулів охорони праці. Виявлено характерні риси впливу особистісного чинника на рівень безпеки праці, які полягають у тому, що створення безпечних умов праці може бути досягнуто розвитком економічної зацікавленості в охороні праці.

2.Проведене дослідження дозволило сформувати й обгрунтувати систему показників стимулювання охорони праці, що дозволяють найбільш повно й об'єктивно оцінити роботу кожного структурного підрозділу і підприємства в цілому з охорони праці. Вони об'єктивно відбивають стан умов праці і є базою для прийняття рішень щодо стимулювання охорони праці.

3.Розроблено методичні рекомендації по визначенню впливу умов праці на техніко-економічні показники роботи підприємств вуглевидобутку, що містять методи визначення рівня умов праці з чотирьох груп несприятливих і умовних чинників: причини, що викликають внутрішньозмінні втрати часу і зниження обсягу видобутку вугілля (час, зайнятий на здійснення профілактичних заходів з охорони праці; час, закладений на ліквідацію наслідків аварій через несприятливі і небезпечні умови праці, і час, зайнятий на ремонт техніки після аварій); причини, що призводять до збільшення чисельності робітників і відволікання їх від основної роботи при аварійності, збільшення чисельності робітників через необхідність виконання заходів з охорони праці, числа робітників, що відволікаються на ліквідацію наслідків аварій; причини, що призводять до збільшення чисельності робітників через профзахворюваність, виробничий травматизм; причини, що викликають збільшення плинності кадрів через несприятливі і небезпечні умови праці. На підставі використання такого підходу поліпшується прийняття оперативних управлінських рішень щодо охорони праці з урахуванням економічних методів.

4.Розроблено механізм стимулювання безпечних умов праці. Структура механізму з охорони праці являє собою засоби впливу на робітника різноманітними економічними методами і важелями, такими як механізм стимулюючих методів, важелі стимулювання, правове й інформаційне забезпечення, що дозволило визначити інструментально-теоретичні основи дії механізму в умовах підприємств вуглевидобутку. Запропонований механізм стимулювання забезпечує комплексний підхід до регулювання охорони праці за допомогою використання економічних ін-тересів.

5. За результатами дослідження розроблено й обгрунтовано модель матеріального стимулювання робітників, що дозволило запропонувати методичні рекомендації щодо вдосконалення системи матеріального заохочення за охорону праці, які містять: методи розрахунку як внутрішніх, так і зовнішніх джерел матеріального заохочення; засоби розрахунку розміру матеріального заохочення в залежності від внеску робітників у створення безпечних умов праці. Доведено необхідність створення спеціального фонду стимулювання охорони праці, що дозволить забезпечити гарантовані виплати робітникам за зниження аварійності, травматизму і профзахворюваності та створити сприятливі і безпечні умови праці.

6.У процесі дослідження розроблено і запропоновано новий підхід до поліпшення охорони праці через механізм банківського обслуговування. Цей механізм включає пільгове банківське кредитування, пільгове розрахунково-касове обслуговування, рекомендації по розміщенню тимчасово вільних коштів у депозити банку. Обгрунтовано, що розроблений механізм пільгового банківського обслуговування забезпечує економічну зацікавленість як підприємству, так і банку. Реалізація запропонованих рекомендацій надає реальну можливість одержувати шахтам додатковий прибуток на охорону праці.

7.Сформульовано основні положення по удосконаленню механізму участі колективу робітників в управлінні охороною праці. Форми участі робітників в такому управлінні рекомендується підрозділити на дві групи: індивідуальну і колективну. Обгрунтовано, що механізм участі робітників в управлінні охороною праці може бути реалізований на двох рівнях: нижчої ланки управління (ланки, бригади, ділянки); вищої виробничої ланки (підприємства). За допомогою індивідуальної і колективної форм участі робітників в управлінні на нижчому і вищому рівнях створюється єдність і взаємозв'язок усієї системи управління охороною праці на підприємствах вуглевидобутку, що забезпечує моральну й економічну зацікавленість кожного робітника і колективу в цілому в результатах роботи щодо створення безпечних умов праці.

Практична значущість дослідження полягає в розробці та впровадженні рекомендацій щодо удосконалення соціально-економічного механізму стимулювання охорони праці на шахтах і їхніх структурних підрозділах. Запропоновані рекомендації є методологічною основою для оцінки охорони праці з урахуванням економічних заходів. Вони сприяли економічній зацікавленості у робітників при створенні безпечних умов праці, зниженні аварійності, травматизму і профзахворюваності.

Впровадження рекомендацій сприяє економічній зацікавленості в розробці мотивів у створенні безпечних умов праці, що приводить до зниження витрат ресурсів при аварійності, травматизмі і профзахворюваності. Система стимулювання дозволяє охопити всіх робітників і посадових осіб та покликана впливати на стан умов праці.

В цілому виконані дослідження теоретичних і практичних соціально-економічних проблем охорони праці, практичне використання результатів дослідження підтвердили положення про те, що створення безпечних умов праці шляхом економічної зацікавленості в охороні праці сприяє не тільки підвищенню соціально-економічної ефективності рекомендованих заходів, але і зниженню витрат ресурсів від аварійності, травматизму, профзахворюваності. Це сприяє досягненню високих фінансових результатів роботи підприємств вуглевидобутку, що особливо важливо при переході до змішаної економіки з ринковою спрямованістю.

Список литературы

  1. Полякова Э.И. Рыночный механизм мотивации создания безопасных и здоровых условий труда // Менеджер.– 2000. - №5 (7).- С.130-135.
  2. Пономарев И.Ф., Полякова Э.И., Иванченко А.В. Проблемы совершен-ствования политики управления дебиторской задолженностью предприятия // Тру-ды Донецкого государственного технического университета. Серия: экономическая. Выпуск 19.- Донецк: ДонГТУ.- 2000.- С.135-144.
  3. Полякова Э.И. Стимулирование охраны труда через механизм льгот-ного банковского обслуживания // Экономические проблемы и перспективы ста-билизации экономики Украины.- Донецк: ИЭП НАН Украины.-1999.– Т.2.- С.274-289.
  4. Пономарёв И.Ф., Полякова Э.И., Сажко Н.Д. Об экономическом обос-новании мероприятий по безопасности горных работ // Пути повышения эффек-тивности производства на угольных шахтах.– Донецк: ИЭП АН Украины.-1994.– С.19-20.
  5. Полякова Э.И. Комплексный социально-экономический механизм охра-ны труда и его элементы // Материалы III междунар. конф. молодых ученых-экономистов “Экономика третьего тысячелетия”.- Донецк: ДонГТУ Минобразова-ния и науки Украины, ИЭП НАН Украины.-2000.- С.181-183.
  6. Полякова Э.И. Влияние условий труда на его производительность // Развитие рыночных процессов в Украине: микроэкономические и региональные аспекты: Труды науч.-практ. конф. (г. Донецк, 28 октября 1997 г.)- Донецк: ИЭП НАН Украины.-1997.- С.59-60.
  7. Амоша А.И., Полякова Э.И. Совершенствование системы стимулиро-вания повышения безопасности труда на горных предприятиях // Материалы второй междунар. науч. конф. молодых ученых-экономистов “Проблемы теории и практики управления в современной экономике”.- Донецк: ДонГТУ, ИЭП НАН Украины.-1999.- С.48-50.
  8. Амоша А.И., Полякова Э.И. Экономические методы управления ох-раной труда // Материалы междунар. конф. молодых ученых-экономистов “Менеджмент в экономике переходного периода”.- Донецк: ИЭП НАН Украины.-1997.- С.34-38.