Про себе(головне):

Середній бал у період навчання в університеті - 4.5. Вільно володію російською, українською мовами. В обсязі, достатньому для читання й переписки, володію англійською мовою. Маю досвід роботи програмістом (розробляв програми на мовах Assembler й C++) і тестером. Також захоплююся футболом, музикою та велоспортом.

Коротка біографія:

Дитинство. 18 березня 1987 року в 15.00 за київським часом у місті Костянтинівна я з'явився на світ й ощасливив своїм голосним криком своїх батьків маму Ірину Вікторівну та папу Андрія Вікторовича. Я був другою дитиною в родині. Сестра Вероніка хотіла сестричку, а одержала маленького карапуза.

Із самого раннього дитинства мене віддали в дитячий садок, котрий я дуже не любив і завжди хотів утекти з нього, але злі вихователі мене завжди відводили до завідуючої, і мені доводилося несолодко. Від дитячого саду залишилося багато спогадів: перша бійка, перший шрам... У дитинстві дуже любив будувати замки із піску, грати у футбол та у машинки, бігати із хлопцями у дворі.

Школа. Настав кінець мученням у дитячому саду, мене перевели до школи (№ 27), де мені дуже пощастило, тому що я потрапив у дуже дружній клас. Моїм класним керівником була вчителька математики(з 5-го класу), що прищепила мені любов до точних наук. Гуманітарні предмети завжди давалися мені з невеликою складністю, напевно, тому що не випробовував до них великого інтересу, крім географії та англійської. У старших класах з'явився предмет інформатика. І з першого заняття я зрозумів, що це моє.

У шкільні роки кожні вихідні я разом із друзями на велосипедах їздили на рибалку. Це хобі мені відкрив батько, і воно залишається із мною дотепер.

Спорт невід'ємна частина мого життя. З п'ятого класу я почав ходити на греко-римську боротьбу, займався року півтора – два, брав участь у міських змаганнях.

Із сьомого класу захопився туризмом, відвідував туристичний клуб, брав участь у змаганнях зі спортивного орієнтування в одиночному забігу, посів перше місце. Потім настала пора походів: були пройдені важкі маршрути по широких просторах Криму, Клебан Бика, Славяногорска та Тореза. Після тяжких випробувань, непривітної погоди й важких рюкзаків одержав два юнацьких розряди по туризму.

Все це час також захоплювався футболом, але в старших класах моє серце офарбувалось в біло-блакитні кольори великого футбольного клубу «Динамо Київ».

Зі школи залишилося багато спогадів: перша дискотека, перший поцілунок, другий шрам.

Особливу подяку хотів би виразити всім своїм учителям, які внесли свій внесок у мій розвиток.

Університет. Вибір університету багато часу не зайняв, ще наприкінці десятого класу я вже знав, що хочу зв'язати життя з комп'ютерами. Так як в мене багато друзів вчились у Донецьком Національному технічному університеті (на факультеті Обчислювальної техніки та інформатики), і по їхніх розповідях про університет, я зрозумів що хочу вчитися саме в ньому. Я відвідав дні відкритих дверей і незабаром записався на підготовчі курси.

Мені дуже сподобалася спеціальність ПЗ («Програмне забезпечення автоматизованих систем»), але незабаром я довідався, що відкривається нова спеціальність «Захист інформації в комп'ютерних системах та мережах» і я, разом із батьками, вирішили, що це більш перспективна та цікава спеціальність.

Як і у школі - з групою мені дуже пощастило, тому що виявилася дуже дружна: ми завжди разом вчилися після занять, разом гуляли і навіть разом відпочивали. Я вважаю, що студентські роки одні з найкращих у моєму житті.

У ці роки я зустрів багато друзів, які вплинули на моє життя(у найкращу сторону).

Державний іспит на 4 курсі написав на 5. За результатами державного іспиту поступив до магістратури (спеціальність КС) на державний бюджет.

Тема моєї магістерської роботи: «Розробка та дослідження програмних агентів для розподілених обчислень в Грiд середовищі». Ця тема дуже актуальна в поточний час.

Плани на майбутнє. Скоріше на найближче майбутнє: закінчити магістратуру й трудитися, трудитися й ще раз трудитися в області IT. А потім з'являться нові плани про які ще рано говорити.