Середній бал за час навчання – 3.90
Володіння мовами: українською (рідна), російською (рідна), англійською (технічна).
Професійні навики:
Хобі: Читання книг, стендова стрільба, страйкбол, плавання, фотомистецтво, графіка, здобування другої вищої освіти за фахом “Финанси”.
Я народився 10 березня 1987 року в місті Донецьку. У той час батько працював інженером у дорожно-будівельному управлінні, а мама у лікарні.
У дитинстві я багато часу проводив з бабусями і своїми двоюрідними братами. Інколи, разом з бабусею, ми ходили в театр. Улюбленими заняттями дитинства були гра в конструктор, створення пластилінових солдатиків і гра у війну. Я ходив в садок, що мені зовсім не подобалося. У дитинстві я багато займався плаванням, брав участь в змаганнях.
У 1993 році я, пішов у школу №115 з поглибленим вивченням іноземних мов. Перші три класи всі уроки вела моя перша вчителька, Колбасова Валентина Володимирівна. Вона навчила мене трудитися. Адже лише ретельною працею можна досягти чого ти хочеш! Саме моя перша вчителька посіяла ті зерна, які проростають у такі поняття, як «професіоналізм», «компетентність», «самореалізація», «відповідальність».
З 5 класу моїм класним вчителем була Крупка Ірина Миколаївна. Вона навчала нас англійської мови, яку я вивчав ще до школи. У 8 класі почали вивчати французьку мову. Багато хто з нашої школи їздив до Бельгії по обміну. Французьку як і англійську я знав добре. Учёба мені дуже подобалася. Класом ми часто їздили в інші міста на екскурсії, відпочивали на природі.
У 2002 році я вступив у Донецький технічний ліцей. Навчання в ліцеї було складним порівняно зі школою. Особливо важко мені перший час давалася фізика. Проте вже до кінця першого півріччя у мене була оцінка 12. Я полюбив фізику, інформатику і математику. Час проведений в ліцеї викликають напевно найяскравіші спогади. Група у мене була відмінною. Хлопці завжди були дуже дружними, разом ми вчили школьні завдання та відпочивали.
Також я продовжував займатися спортом, це була стендова стрільба, якою я займався з 9 класу. І вже в 11 класі почав брати участь в чемпіонатах України серед юніорів.
Ще в школі я додатково вивчав інформатику, тому я відразу зрозумів що хочу вчитися саме на цьому факультеті і вивчати комп'ютери. Літом 2004 року я успішно склав вступні іспити.
У 2004 році я вступив у Донецький національний технічний університет на спеціальність комп'ютерні системи і мережі. Навчання було складним і цікавим. На другому курсі я почав вчитися у групі з навчанням англійською мовою. На 4 курсі у вільний від навчання час, я працював техніком в ДонНТУ у відділі технічних засобів навчання. Це була увлекательная робота, де ми створювали документальні фільми. У 2008 я отримав диплом бакалавра, середній бал склав 3.9. У тому ж році я вступив у магістратуру Донецького національного технічного університету на спеціальність комп'ютерні системи і мережі.
Ще на другому курсі ми вивчали комп'ютерну графіку, яку вела Мальчева Раїса Вікторовна, мій науковий керівник. Враховуючи, що всё частіше в пристроях використовується цифрова техніка, то я вибрав тему магістерської роботи "Дослідження аналого-цифрових перетворювачів фірми Altera".
Як і в школі, група була дуже дружною. Напевно, ще і тому, що нас було всього 11 чоловік. Англійські групи завжди були не дуже великі. Поряд з цим, у нас було і 10 іноземців. Часто ми їм допомагали в навчанні. Це було дуже цікаво, бо ми розвивали не лише свої знання у сфері комп'ютерів але і в англійської мові, інколи допомагали їм краще зрозуміти російську. Дуже цікаво було дізнаватися про їх звичаї і традиції.
В університеті я продовжив займатися стендовою стрільбою до 4 курсу. Добився розряду кандидата у майстри спорту в 2005 році. Займав дуже багато призових місць в кубках України. Найбільше досягнення було зайняте 3 місце у відкритому міжнародному кубку Донбасу серед юніорів в 2006 році, де брали участь спортсмени з Японії, Польщі, Болгарії, Росії та інших країн.
Насамперед потрібно успішно закінчити магістрат. Потім потрібно докласти зусилля, щоб отримати диплом фахівця з другої спеціальності "Фінанси". А про подальше майбутнє говорити доки рано.