Хлуднева Ганна Володимирівна

Факультет: Комп’ютерні інформаційні технології та автоматика

Кафедра: Автоматики та телекомунікацій

Спеціальність: Телекомунікаційні системи та мережі

Тема магістерської роботи:

«Дослідження та розробка антенних конструкцій на основі реверсивних матеріалів для супутникових телекомунікаційних систем»

Керівник: професор Хорхордін Олександр Володимирович

Про себе

 Середній бал за період мого навчання склав 5.0. В 2008 році я отримала диплом бакалавра за спеціальністю Телекоммунікаційні системи та мережі.

Вільно володію російською та українською мовами, володію англійською мовою в обсязі достатньому для спілкування з носіями мови, читання та письма.

За період навчання я опанувала навички програмування на мовах Pascal, Delphi, C, C++, HTML. А також набула досвіду роботи з такими програмними пакетами, як MatLab, MathCAD, Proteus, AlgorithmBuilder, SystemView, Microwave Office, Компас, Flash.

Дитинство

Я народилась 5 березня 1987 року в місті Донецьку. Та мені двічі пощастило: по-перше, я з’явилася на світ, а по-друге, в мене з’явилися найкращі батьки. Моя мама Наталя Сергіївна, начальник відділу легкої промисловості облдержадміністрації, з раннього дитинства огортала мене любов’ю та піклуванням, а тато Володимир Іванович, інженер з додрукованої підготовки, проводив зі мною весь свій вільний час. Разом ми гралися та ходили у походи.

Коли мені було 2 роки мене віддали до мого першого дитячого садочку «Вітерець», а вже через рік перевели до садочку «Ягідка», де були дуже добрі та хороші вихователі. У садочку було весело: ми ходили на екскурсії, робили поділки, ставили вистави.

З чотирьох років до мого виховання залучилася бабуся, викладач організації та планування в технікумі. Вона стала моєю першою вчителькою. Завдяки їй я вже в п’ять років читала, рахувала та знала напам’ять всю таблицю множення.

В шість років мене перевели до садочку №60 «Казка», що є початковим ступенем Учбово-виховального комплексу №1 Ворошиловського району міста Донецька, де й почалось моя перша «доросла» подорож до казки знань. Оскільки наш дитячий садочок був нульовим класом школи, у нас кожного дня були уроки з читання, письма, математики, англійської мови, а двічі на тиждень нас водили до школи на уроки інформатики.

 Школа

1 вересня 1994 року я з гордо піднятою головою, яку прикрашали два величезних білих банти, з великим букетом квітів, за руку з матусею йшла по бульвару Пушкіна до дверей рідного УВК №1, що став для мене второю домівкою на 10 шкільних років. Не все вдавалося легко та відразу, але завдяки моїй першій вчительці Краївановій Ларисі Олексіївні, а також підтримці моїх близьких я успішно закінчила початкову школу та потрапила під крило до нашої другої класної мами Мезникової Олени Леонтіївни.

Олена Леонтіївна стала для нас не просто класним керівником, вона завжди про нас піклувалася, підтримувала у важку хвилину, давала поради. В цей період мого життя у мене стали проявлятися схильності до творчості: я закінчила 3 класи музичної школи за класом скрипки, 5 років займалася танцями, але справжньою частиною мого життя стали театр та малювання.

В 1998 році я вступила до дитячої підготовчої групи народного театру «Окраїна», художнім керівником якого був Лившиц Володимир Юрійович, а моїм режисером Васина Людмила Вікторівна. З цього моменту театр став для мене змістом життя на 10 років.

В кінці восьмого класу нам довелось розлучитися з нашою класною мамою: нашим новим класним керівником стала Ситникова Зоя Вікторівна. Після пройдешня нелегкого шляху, я в 2002 році закінчила дев’ятий клас та отримала свідоцтво з відзнакою про базову середню освіту. А в 2004 році я з відзнакою закінчила школу та була нагороджена золотою медаллю.

Університет

Завдяки достроковій співбесіді, я ще будучи школяркою вступила до факультету Комп’ютерних інформаційних технологій та автоматики ДонНТУ. Вибір моєї спеціальності став повною несподіванкою для усіх моїх вчителів, тому що під час навчання я брала активну участь в олімпіадах з історії та географії, де займала призові місця на районних та обласних етапах. Однак, мені завжди подобались новітні комп’ютерні технології, що й стало причиною вибору спеціальності.

1 вересня 2004 року я перетнула поріг восьмого корпусу, несучи горде звання студентки факультету КІТА. Моє студентське життя відразу потягло за собою стрімкий розвиток моїх наукових інтересів. Ще на перших двох курсах я встигла взяти участь в декількох олімпіадах, в двох конференціях з фізики та історії, а також написати студентську наукову роботу з фізики. Мої старання не пройшли дарма та мене помітив доцент кафедри РТЗІ Пасльон Володимир Володимирович. Під його керівництвом я написала три студентські наукові роботи, брала участь у більш ніж десяти конференціях національного та міжнародного масштабу, отримала три патенти на корисну модель та один патент на винахід.

Наприкінці третього курсу після розподілення на НДРС, моїм науковим керівником став декан факультету КІТА, професор Хорходін Олександр Володимирович. Під його керівництвом я продовжую розвивати свої наукові ідеї в галузі антенної техніки та супутникового зв’язку. Врахховуючи галузь моїх наукових інтересів мій науковий керівник порадив мені обрати тему «Дослідження та розробка антенних конструкцій на основі реверсивних матеріалів для супутникових телекомунікаційних систем». Завдяки нашим спільним старанням в 2008 році я стала стипендіатом програми фонду В. Пінчука «Завтра.ua».

Плани на майбутнє

В даний момент я планую захистити магістерську роботу ту постаратися вступити до аспірантури. Однак на сьогоднішній день мої пріоритети ссунулись на бік сім’ї, тому що 29 листопада 2008 року я вийшла заміж та займаюсь будівництвом своєї родини. Тому я планую в майбутньому не тільки захистити дисертацію, але також реалізувати головну мету в житті кожної жінки – стати мамою. Наскільки мої плани можна успішно реалізувати покаже час, але я докладу усі зусилля, щоб досягти успіху.