ДонНТУ | Портал магістрів РУС | УКР | ENG | FRA
Магістр ДонНТУ Теряєв Євген Олександрович    Теряєв Євген Олександрович
   Факультет: Інженерної механіки та машинобудування
   Спеціальність: Технологія машинобудування
   Тема випускної роботи: Технологічне забезпечення підвищення якості поверхонь обертання при фінішній обробці
   Науковий керівник: доцент Коваленко Валерій Ілліч
Біографія | Резюме | Реферат

Реферат

Важливе зауваження!

При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: грудень 2010. Повний текст роботи та матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після зазначеної дати.

Мета роботи

Підвищення стабільності технологічного процесу на основі аналізу факторів, що впливають на точність оброблених поверхонь.

В умовах великосерійного виробництва заводу «Компресор», який входить до групи «NORD» проводяться експериментальні дослідження сполучень: вал-корпус і поршень-корпус. Обидва ці сполучення використовуються в компресорі холодильника і є найбільш відповідальним вузлом. На рис. 1 представлена робота основного вузла компресора.

Анімація роботи основного вузла компресора розмір анімації 79 КБ; число кадрів 12; число повторів 5
Рисунок 1. Анімація роботи основного вузла компресора
(розмір анімації 79 КБ; число кадрів 12; число повторів 5)

Пошук і аналіз чинників, що впливають на точність оброблених поверхонь, проводиться на операціях фінішної обробки сполучуваних деталей.

Можна виділити деякі чинники, що найбільше впливають на аналізований технологічний процес:

  • зміщення елементів технологічної системи під дією сил різання;
  • геометрична неточність верстата;
  • наладка та подналадка технологічної системи на розмір;
  • похибка вимірювання;
  • розмірний знос обробних інструментів;
  • мікроструктура;
  • розподіл внутрішніх напружень;
  • неоднакова твердість оброблюваних виробів;
  • температурні деформації.

Об'єкт дослідження — операції фінішної обробки сполучень вал-корпус і поршень-корпус.

Предмет дослідження — вибірки з вимірами валу, поршня і двох сполучених отворів у корпусі.

Методи досліджень — експеримент грунтується на статистичному аналізі даних, отриманих при вимірюванні.

Актуальність теми

При вивченні точності технологічних процесів і визначенні закономірностей виробничих похибок при виготовленні деталей застосовуються аналітичний та статистичний методи аналізу.

Аналітичний метод заснований на встановленні функціональної залежності між значеннями кожної первинної похибки і остаточної точністю готового виробу.

Насправді визначаючі моделі не відображають у всій повноті технологічні процеси, тому що неможливо аналітично визначити всю сукупність факторів та їх вплив на точність вихідних параметрів процесу. Тому даний метод застосовується лише для оцінки впливу окремих факторів на точність виготовлення одиничних деталей.

Більш широке застосування при оцінці точності технологічних процесів отримав статистичний метод. Цей метод базується на теорії ймовірності та математичної статистики. Статистичний метод базується на одержанні й обробці великої кількості спостережень, що забезпечують необхідний об'єм інформації.

Статистичний метод застосовують для дослідження точності технологічних процесів в серійному і масовому виробництвах з використанням кривих розподілу, кореляційного та дисперсного аналізу, точносних діаграм.

Статистичний метод відрізняється не тільки своєю невисокою вартістю і трудомісткістю, але й тим, що він дозволяє відшукати умови оптимального функціонування досліджуваного процесу.

Наукова новизна

У перспективі буде запропонована методика оцінки точності технологічного процесу на основі дисперсійного і кореляційного аналізу.

Практична цінність

Отримання експериментальних даних, що характеризують роботу сполучень вал-корпус і поршень-корпус з точки зору їх точності, і виявлення факторів, що впливають на стабільність технологічного процесу, поява бракованих деталей; методика усунення браку.

Огляд досліджень

У світовому масштабі найбільш вагомий внесок у розвиток статистичних методів планування експерименту внесли: Рональд Фішер, який вперше показав доцільність одночасного варіювання всіма факторами в противагу широко поширеному однофакторного експерименту; а також Бокс і Уїлсон, які запропонували метод крутого сходження.

У масштабі Донецького національного технічного університету схожою роботою займалися магістри кафедри «Технологія машинобудування» Кудрявцев О.О. на тему «Дослідження обробки роликів прокатного стану на верстаті з ЧПК» и Лобко А.О. на тему «Технологічне забезпечення підвищення якості деталей гідравлічного циліндра».

Короткий виклад власних результатів

На даному етапі проводиться дослідження сполучення вал-корпус. На рис. 2 зображена схема кривошипно-шатунного механізму.

Схема кривошипно-шатунного механізму
Рисунок 2. Схема кривошипно-шатунного механізму

Де dв1 - діаметр короткої ділянки валу, dв2 - діаметр довгої ділянки валу, Dmin - мінімальний діаметр отвору, Dmax - максимальний діаметр отвору.

Вихідними даними є вимірювання відхилень розмірів dв1, dв2, Dmin, Dmax за трьома вибірках. Кожна вибірка складається з 50 вимірювань. Вибірки вибиралися з періодичністю один тиждень. Результати, отримані при вимірюванні вибірок, представлені в табл. 1.

Діаграми розподілу розмірів по першій вибірці для параметрів dв1, dв2 представлені на рис. 3.

Діаграма розподілу розмірів
Рисунок 3. Діаграма розподілу розмірів dв1 і dв2

Таблиця 1. Результати вимірювань відхилень сполучуваних деталей, мкм

Вибірка №1Вибірка №2Вибірка №3
dв1dв2DminDmaxdв1dв2DminDmaxdв1dв2DminDmax
1141357151457161414
21412811141378111289
3141236121135111255
4141314161557131246
5121257141303101246
6141469141536121258
7131358141346131357
8121147151516131168
9141469161513111246
10131357131556111168
1115144713165891068
121413681315561111910
131313451316910161314
14101025121556111113
15131379131257131347
161212911131502121358
17141246161479131379
181313910141569101147
19141358141646111136
20151346131436121278
211313710141523111157
22131379161547131179
23131279131469111103
2411126911124610989
25111279151689141334
26141489161556131324
27141368141326121024
28141303161513121313
29121468151626131323
30141457131546121146
31141269141569121234
32131368141313121145
3313141011121369131257
34151345161545131289
3515141011141578121103
361211811131478111056
37141447131457131379
38121346181669131334
39131367131445121278
4014134616184610989
41151389161756101023
42151446161589121146
43141235161558111047
44151357151446111003
4514121011171546121289
461513781314581314911
4713151011181935161557
481312910151478151435
4913131011151369141335
50101179161247101003

Для того, щоб спростити розрахунок визначався середній діаметр отвору Dср по всіх значеннях у вибірках:

Dср = (Dmin + Dmax) ⁄ 2 (1)

Надійна і продуктивна робота компресора забезпечується оптимальними зазорами у всіх рухомих з'єднаннях. Тому для кожної вибірки визначалися зазори J1 і J2 як різниця розмірів середнього діаметра отвору і діаметрів відповідних поверхонь валу:

J1 = Dср - dв1(2)
J2 = Dср - dв2(3)

Діаграма розподілу розмірів J1 і J2 по першій вибірці представлена на рис. 4.

Діаграма розподілу розмірів
Рисунок 4. Діаграма розподілу розмірів J1 і J2

Для перевірки однорідності двох дисперсій на практиці найчастіше використовують критерій Фішера (F-критерій), який полягає в тому, що береться відношення більшої дисперсії (S12) до меншої (S22) [1]:

(4)

Розрахункове значення критерію порівнюється з критичним табличним, визначеним для прийнятого рівня значущості та відповідних S12 і S22 ступенів свободи f1 і f2. Якщо розрахункове значення F більше табличного Fα, то дисперсії неоднорідні та необхідно порівнювати інші дисперсії. Якщо розрахункове значення F менше табличного Fα, то дисперсії однорідні; у цьому випадку необхідно користуватися середньозваженими значенням дисперсії:

(5)

Характеристики вибірок (обсяг вибірки n, число ступенів свободи f, середнє арифметичне X і оцінка дисперсії Sx2) представлені в табл. 2.

Таблиця 2. Статистичні характеристики вибірок

№ выборкиИсследуемый параметрnfX, мкмSx2
1dв1504913,341,494
dв212,820,926
Dср6,954,716
J120,295,49
J219,776,073
2dв1504913,341,494
dв212,820,926
Dср6,954,716
J120,295,49
J219,776,073
3dв1504913,341,494
dв212,820,926
Dср6,954,716
J120,295,49
J219,776,073

Висновок

Надалі планується провести дисперсійний та кореляційний аналізи сполучень вал-корпус і поршень-корпус з великою кількістю вибірок. Інтервал між вибірками буде складати мінімум один тиждень, а це означає, що змінюються властивості матеріалу оброблюваних заготовок і стан обробного інструменту. І потім можна буде встановити вплив тих чи інших факторів на характеристики технологічного процесу.


Важливе зауваження!

При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: грудень 2010. Повний текст роботи та матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після зазначеної дати.


Перелік посилань
  1. Теория инженерного эксперимента: Учеб. пособие / Тимошенко Г.М., Зима П.Ф. – К.: УМК ВО, 1991.
  2. Справочник по теории вероятностей и математической статистике / Королюк В.С., Портенко Н.И., Скороход А.В., Турбин А.Ф. – М.: Наука. Главная редакция физико-математической литературы, 1985.
  3. Кутай А.К., Кордонский X.Б. Анализ точности и контроль, качества в машиностроении с применением методов математической статистики. М.- Л., Машгиз, 1958.
  4. Спиридонов А.А. Планирование эксперимента при исследовании технологических процессов. М.: Машиностроение, 1981.-184 с., ил.
  5. Адлер Ю.П., Маркова Е.В., Грановский Ю.В. Планирование эксперимента при поиске оптимальных условий. М.: Наука, 1976.-279 с.
  6. Вознесенский В. А. Статистические методы планирования эксперимента в технико-экономических исследованиях. М., Статистика, 1974. 192 с.
  7. Вознесенский В. А. Статистические решения в технологических задачах. Кишинев, Картя молдовеняска, 1968. 232 с.
  8. Х. Шенк. Теория инженерного эксперимента.- Пер. с англ.- М.: Мир, 1972.
  9. Фишер Р.А. Статистические методы для исследователей. М.: Госстатиздат, 1958
  10. Феллер В. Введение в теорию вероятностей и ее приложения. Том 1. (2-е изд.). М.: Мир, 1964
  11. Феллер В. Введение в теорию вероятностей и ее приложения. Том 2. М.: Мир, 1967
  12. Математическая теория планирования эксперимента./Под редакцией С.М. Ермакова.-М.: Наука. Главная редакция физико-математической литературы, 1983.-392 с.
  13. Xальд А. Математическая статистика с техническими приложениями. М.: ил, 1956

В початок

Біографія | Резюме | Реферат