Крикун Ярослав Вікторович

Факультет Комп'ютерних Інформаційних Технологій та Автоматики

Кафедра Електронної Техніки

Спеціальність: Електронні системи

Науковий керівник: к.т.н., доц. Коренєв Валентин Дмитрович

Обґрунтування та дослідження структури електронної системи виміру витрат питної води в напірних трубопроводах великого діаметру

Коротке резюме

У 2009 році закінчив бакалаврат ДонНТУ за фахом «Електронні системи». Середній бал за період навчання склав 4,63. У даний момент продовжую навчання в магістратурі ДонНТУ. Вільно володію російською, українською мовами. Трохи володію французькою мовою. Маю досвід розробки електронних пристроїв і систем з мікропроцесорним управлінням.

На сьогодні маю досвід роботи з ПЗ різної спрямованості:

• програмування: Borland Pascal, Borland C++, Borland Delphi 7;
• програмування мікроконтролерів: MPLab, ProView32;
• моделювання електронних систем: Proteus, LabView, Electronics Workbench;
• графічні пакети: Visio, Компас;
• математичні пакети: MathCad;
• САПР: P-Cad.

Цікавлюся всім. Захоплююсь електронікою та звукотехнікою. Зрощую велетенського африканського сухопутного равлика Achatina fulica.

Коротка біографія

Дитинство

Я народився 26 травня 1988 року в місті Горлівка Донецької області, Україна. Мати, Ірина Миколаївна, завідувачка бібліотекою школи № 69. Батько, Віктор Матвійович, інженер-механік. У сім'ї ріс єдиною дитиною. Ходив у дитячий садок. Полюбляв машинки, а також конструктори, пластилін і акварель – все те, що спонукає до творчості. Не подобалися мені тиха година в дитячому садку і морквяні котлети, якими нас часто там годували після тої ж тихої години.

Школа

У школу пішов з 7 років. Навчався досить легко й невимушено. У перші роки навчання у вільний від уроків час займався бальними танцями, двічі займав призові місця у змаганнях. За останні роки навчання отримав гарні навички в справі інженерної графіки, саме завдяки цьому при вивченні даної дисципліни в університеті іспит був складений успішно. В цілому, про школу в мене залишилися позитивні враження та спогади, за що спасибі всім вчителям!

Ще коли я був школярем, я визначив для себе інтерес на все життя – радіоелектроніку. У дитинстві мій батько, як і багато хто в той час, паяв радіоприймачі (тоді це було модно, та й розваг інших було не дуже багато). Коли я навчався в школі, ми кілька разів намагалися (я здебільшого спостерігав за процесом) зібрати прості радіоприймачі з прямим підсиленням для СВ-діапазону. Але спроби нічим грандіозним не закінчувалися. Незабаром нам (тут я вже активно допомагав у пошуку та здобутті деталей з усякого старого радіохламу) все ж таки вдалося зібрати УКХ-приймач, який цілком собі симпатично співав на кухні деякий час. Потім він чомусь перестав працювати, мені цей факт не давав спокою, і тут сталося те, через що проходить кожен радіоаматор: процес руйнування перейшов у процес створення. Я вирішив зібрати свій власний приймач. Після першого зібраного вже практично повністю мною і відразу ж працюючого приймача зупинитися було неможливо ... До речі, це захоплення дуже допомогло в університеті: «абстрактна» для багатьох теорія являлася мені цілком практичною. А завдяки університету моє радіохоббі стало цілком усвідомленим.

Університет

Навчання в школі невблаганно підходило до кінця, актуальним стало питання: куди піти вчитися далі? Роздуми з цього приводу були недовгими, і після аналізу існуючих варіантів навчання зупинив свій вибір на ДонНТУ. Чому саме цей ВНЗ? По-перше, це потужна освітня організація технічної спрямованості, що для мене було важливим. По-друге, це єдиний ВУЗ області, який готує фахівців в галузі електроніки. Саме з електронікою, без якої важко уявити життя сучасної людини і суспільства, я хотів пов'язати свою майбутню професійну діяльність.

Перші роки навчання в університеті були завантажені, що називається, «під зав'язку». Наша навчальна програма була насичена фундаментальними і точними науками – фізика, математика, основи теорії кіл, теорія поля. З цими науками в наших студентських головах нерозривно пов'язані імена таких яскравих особистостей, як Олександра Леонідовича Редько, Ігоря Костянтиновича Локтіонова, Віталія Петровича Чорноуса і, звичайно ж, Володимира Івановича Фурсова. З кінця другого курсу до числа серйозних дисциплін додалася метрологія, а з початку третього – аналіз електронних схем, викладав які мій теперішній науковий керівник – Валентин Дмитрович Коренєв.

Зовсім новою областю знань і умінь для мене стало програмування. Втім, воно ж стало найцікавішою і найбільш творчою дисципліною всього навчання.

Не можна не згадати курс твердотілої електроніки, що читався нам Миколою Григоровичем Винниченком, на практичних заняттях якого ми з колегами вперше завдали страшної шкоди матеріально-технічній базі університету – спалили цілий транзистор ... Чи то наука така складна була, чи то незвичне (соромно, живемо в Україні!) для більшості студентів україномовне викладання пана Миколи Григоровича, але викладаємий ним же в наступному семестрі курс вакуумної електроніки був засвоєний набагато легше. То може й читати треба було навпаки? Мабуть, що так. Але, не зважаючи на ці дрібниці, було цікаво вивчати основи майбутньої професії.

У плані «фундаментальності» набутих знань окремо стоїть третій курс. Тут нарешті стався довгоочікуваний перехід кількості знань в їх якість. «Лікбези» з електроніки, які проводив нам Олександр Володимирович Вовна, схаменули всю ту плутанину з-за великої кількості інформації, яка творилася в наших головах. А заняття Віктора Федоровича Сенько змусили нас навчитися застосовувати теоретичні знання на практиці.

Ось, мабуть, увесь той «кістяк», на який спиралося все подальше навчання. Я із задоволенням пройшов би все це знову.

Варто зазначити, що густа суміш з технічних (фундаментальних і прикладних) дисциплін постійно розбавлялася безліччю різношерстих предметів гуманітарного характеру. Взагалі кажучи, створюється враження, що з нас протягом п'яти років готували фахівців у всіх областях знання і галузях науки, які тільки існують. Це служить свого роду доказом вдалого вибору спеціальності: електроніка всемогутня, всеосяжна, застосовувана.

Після закінчення бакалаврату вирішив продовжити навчання в магістратурі. Завдяки цьому існує сайт, який Ви на даний момент переглядаєте. Власне кажучи, цій мій перший подібний досвід роботи з інтернет-технологіями.

Навчання в магістратурі, як відомо, завершується захистом випускної роботи, а випускна робота, як відомо, має певну тематику. Тема моєї роботи може бути сформульована таким чином: «Обґрунтування та дослідження структури електронної системи виміру витрати питної води в напірних трубопроводах великого діаметру». Цю область науково-дослідної роботи мені запропонував мій теперішній науковий керівник Валентин Дмитрович Коренєв, що має значний запас досвіду та знань у цій області. Тематика роботи досить актуальна, тому що вода, такий важливий і необхідний людству ресурс, вимагає по відношенню до себе дбайливого ставлення та достовірного обліку. Тому важливим і необхідним є створення ефективних засобів обліку, що вирішують поставлену задачу високоточного визначення витрати води.

Плани на майбутнє

Професійні та творчі плани на найближче майбутнє прості – закінчення навчання в магістратурі і успішний захист магістерської роботи, а потім – працевлаштування, становлення себе як повноцінного члена суспільства і здобуття своєї ніші діяльності.

У майбутньому хочу застосувати свої знання та вміння в діяльності, що приносить задоволення від творчого процесу та саморозвитку.