ДонНТУ   Портал магістрів ДонНТУ
РУС ENG
Шаповалова Любов Вікторівна

Факультет: комп'ютерні інформаційні технології та автоматика (КІТА)
Кафедра: автоматики і телекомунікацій (АТ)
Спеціальність: телекомунікаційні системи та мережі
Тема кваліфікаційної роботи магістра: дослідження та розробкамоделі передачі даних в мережі радіодоступу по технології WiMAX з позиції якості та безпеки
Науковий керівник: к.т.н., доцент кафедри АТ Хорхордін Олександр Володимирович






Реферат за темою випускної роботи


«Дослідження та розробкамоделі передачі даних в мережі радіодоступу по технології WiMAX з позиції якості та безпеки»

Актуальність теми

Постіндустріальний устрій економіки, при якому знання, інформація і їх передача стають найпотрібнішим товаром і найвигіднішим бізнесом, затверджується і в Україні. Капіталізація наших провідних мобільних операторів вже порівняна з вартістю найбільших вітчизняних фінансово-промислових груп, що володіють активами в металургії, хімії і машинобудуванні. Порівнялися чаші вагів, на одній з яких — величезні заводи, переміщення по планеті мільйонів тонн руди і заліза, спалювання мільярдів кубометрів газу і викид незчисленої кількості шкідливих речовин в атмосферу, а на іншій — надання телекомунікаційних послуг бажаючим.
Але найбільшим бонусом, який країна отримала від розвитку галузей інформаційно-комунікаційної економіки, стало значне посилення конкуренції, що стимулює компанії до впровадження нових технологій і маркетингових рішень. Крім того, ця конкуренція призводить до помітного зниження цін на їх послуги і продукцію.
Сучасні тенденції розвитку телекомунікацій пов'язані з появою нових послуг та сервісів, що є більш вимогливими до існуючих мереж. З кожним днем ці послуги стають більш актуальними серед користувачів. Таким чином побудова, сучасної мультисервісної бездротової мережі є дуже вигідним рішенням для існуючих провайдерів, як результат - залучення ще більшої кількості абонентів, а значить й збільшення прибутків. За останні роки розвиток мережних технологій привів до значного розширення списку й можливих способів об'єднання персональних комп'ютерів у мережі, і видів підключень до глобальної мережі Інтернет.
На сьогоднішній день Україна має у своєму розпорядженні зовнішні канали зв'язку з достатньою пропускною здатністю, практично в кожному населеному пункті є провайдери послуг доступу в зовнішню мережу, однак з'єднання між ними й кінцевим споживачем дотепер здійснюється в основному або по що комутуючим, або по виділеним лініям. Як результат - низька швидкість обміну інформацією, ненадійність з'єднання, обмежені можливості підключення. Досить значною проблемою є прокладка кабельних ліній, часом вона неможлива, незручна й економічно недоцільна, особливо у великих містах. Важністю та актуальністю даної теми є питання про впровадження нових технологій у сучасні телекомунікаційні мережі. Основною вимогою для проектування такої мережі є вибір найбільш вигідної і якісної технології передачі даних. Останнім часом у сфері телекомунікацій широко стало розглядатися покоління бездротових технологій WiMAX, стандарт IEEE 802.16. Тобто дуже актуальним і важливим є питання про дослідження самої технології WіMAX і розробки моделі, за допомогою якої можна одержати зручний математичний апарат для розрахунку покриття залежно від параметрів системи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, концепціями

У рамках реалізації стратегії розвитку міста Донецька по створенню сприятливих умов у сфері електронних засобів обробки, передачі й поширення інформації, надання послуг всім категоріям споживачів, створення єдиної мультисервисной мережі міста, створення й розвитку сучасної інфраструктури в різних сферах, виконкомом Донецької міської ради було ухвалене рішення № 235 від 17.05.09 р. про узгодження концепції "Цифрове місто". Дана концепція спрямована на соціально-економічний розвиток міста Донецька, зокрема , на розвиток інфраструктури зв'язку, підвищення інвестиційної привабливості галузей інформатизації, істотне вдосконалювання міської мережі телекомунікацій на базі новітніх технологій, їхня інтеграція в глобальні інформаційні ресурси, створення для доступу широких верств населення до сучасних телекомунікаційних послуг й інформаційних ресурсів. У рамках проекту "Цифрове місто", досить актуальним і вигідним є розгляд технології WіMAX.
Так само моя магістерська робота пов'язана з розробками, проектами, які виконуються на кафедрі АТ.

Мета й завдання роботи

Основною метою даної магістерської роботи є дослідження й розробка моделі передачі даних у мережі радіодоступу за технологією WіMAX з урахуванням якості й безпеки. А так само вивчення технології на фізичному, канальному й транспортному рівнях. Вивчення залежності параметрів середовища передачі й самої технології при розрахунку проектування покриття WіMAX. А головне, побудова математичної моделі WіMAX й одержання зручного математичного апарата для розрахунку мережі залежно від параметрів якості й безпеки системи.

Методологія й методи досліджень

У ході написання магістерської роботи будуть використатися основні методи дослідження й розробки:
• методологія оцінки параметрів системи WіMax на основі математичної моделі,
• методика передачі даних,
• методика розрахунку покриття мережі WІMAX,
• багатокритеріальний аналіз існуючих математичних моделей для бездротових систем зв'язку,
• методи розробки технічних пропозицій,
• методи економічного аналізу.

Наукова новизна

1. Подальший розвиток методів оцінки параметрів системи WіMax на основі розробленої математичної моделі;
2. Подальший розвиток методик розрахунку покриття мережі WІMAX.

Огляд розробок і досліджень по темі

При переході до створення систем широкосмугового радіодоступу з інтеграцією послуг стало зрозуміло, що основні принципи, закладені в безпровідникові системи на попередніх етапах, потребують значної корекції. На сигнальному рівні першочергове значення дістало оптимальне використання спектрального ресурсу радіоканалу при будь-яких співвідношеннях "швидкість – завадозахищеність". На рівні протоколів стало необхідним забезпечувати заданий рівень якості обслуговування(QoS) будь-якому абоненту мережі. З цією метою в 2004 році був розроблений стандарт IEEE 802.16-2004[164], що являє собою розраховану на введення в міських бездротових мережах (WirelessMAN) технологію без провідного широкосмугового доступу операторського класу. Часто використовується комерційна назва стандарту WiMax(Worldwide Interoperability for Microwave Access), що походить від назви міжнародної організації WiMax Forum, в яку входять ряд передових комунікаційних і напівпровідникових компаній.

Основне призначення даних мереж - це надання послуг абонентам по високошвидкісній і високоякісний безпровідній передачі даних, голосу і відео на відстані в декілька десятків кілометрів. У жовтні 2007 року International Telecommunication Union ( ITU-R) включив технологію WIMAX стандарту IEEE 802.16 в сімейство стандартів мобільного зв'язку 3G. У мережах WIMAX реалізовані найостанніші досягнення науки і техніки в області радіозв'язку, телекомунікацій і комп'ютерних мереж. Стандарт IEEE 802.16 визначає застосування:
• на фізичному рівні широкосмугового радіосигналу OFDM з множиною піднесучих;
• на канальному рівні використовується сучасний протокол множинного (багатостанційного) доступу Time Divion Multiply Access (TDMA) і Scalable OFDM Access (SOFDMA);
• на мережевому (транспортному) рівні в мережах WIMAX застосовується IP-протокол передачі даних, що широко використовуваний в більшості сучасних мережах передачі даних, зокрема, в мережі Інтернет.

На фізичному рівні стандарту IEEE 802.16 передбачено три принципово різні методи передачі даних – метод модуляції одної несучої(SC, в діапазоні нижче 11 ГГц - SCa), метод модуляції за допомогою несучих OFDM(orthogonal frequency division multiplexing) і метод мультиплексування (множинного доступу) за допомогою ортогональних несучих OFDMA(orthogonal frequency division access)[2] .

Режим OFDM – це метод модуляції потоку даних в одному частотному каналі(шириною 1-2МГц і більше) з центральною частотою fc. Ділення на канали – частотне. При модуляції даних під дією ортогональних несучих в частотному каналі виділяється N піднесучих так, щоб fk=fc+k*?f, де k - ціле число із діапазону [-N/2,N/2]. Відстань між ортогональними несучими ?f=1/Tb, де Tb – тривалість передачі даних. Крім даних в OFDM-символі передається захисний інтервал, що являється копією кінцевого фрагмента символу. Його тривалість може бути 1/4, 1/8, 1/16 та 1/32 від Tb.

Модуляція OFDM основана на двох основних принципах: розбиття одного каналу із змінними параметрами на паралельні гаусівські канали із різними співвідношеннями сигнал-шум і точне вимірювання характеристик каналу. У відповідності із першим принципом OFDM кожна несуча модулюється незалежно під дією квадратурної амплітудної модуляції. Загальний сигнал вираховується під дією зворотного швидкого перетворення Фур'є як


[1]


де Ck – комплексне представлення символу квадратурної модуляції. Комплексне представлення зручне, оскільки генерація радіосигналу проходить відповідно до виразу

Sk(t) = Ik*cos(2Пfc)-Qksin(2Пfc) [2],

де Ik і Qk – синфазна і квадратурна складова комплексного символу.

Для роботи алгоритмів ШПФ/ОШПФ зручно, щоб кількість точок відповідала 2^m. Тому число несучих вибирають рівними мінімальному числу Nfff = 2^m. В режимі OFDM стандарту IEEE 802.16 N=200, відповідно Nfff=256. З них 55 створюють захисний інтервал на границі частотного інтервалу каналу. Інші 200 – інформаційні[8].
У відповідності до другого принципу OFDM для точного визначення параметрів каналу необхідні так звані пілотні несучі частоти, метод модуляції і передаючий сигнал, що точно відомий всім станціям в мережі. В OFDM передбачено використання 8 пілотних частот(з індексами 88, 63, 38 та 13). Інші 192 несучі розбиті на 16 підканалів по 12 несучих в кожному. Ділення на підканали необхідне, оскільки в режимі WirelessMAN-OFDM передбачена можливість роботи не у всіх 16, а в 1, 2, 4 чи 8 підканалах – тобто закладені передумови OFDMA. Для цього кожний підканал і кожна група має свій індекс(від 0 до 31).
Тривалість корисної частини Tb OFDM-символу залежить від ширини смуги каналу BW та системної тактової частоти(частоти дискретизації) Fs. Fs=Nfff/Tb. Співвідношення Fs/BW=n нормується і в залежності від ширини смуги каналу приймає значення 86/75(BW кратне 1.5МГц), 144/125(BW кратне 1.25МГц), 316/275(BW кратне 2,75МГц), 57/50(BW кратне 2МГц) та 7/8(BW кратне 1,75МГц і у всіх інших випадках).

Також на фізичному рівні вирішується питання вибору модуляції. Важливим є те, що технологія WIMAX має найвищі в класі BWA (Broadband Wireless Access) енергетичні параметри каналу зв'язку, що забезпечує задану високу швидкість передачі даних (пропускну здатність) на найбільшій дальності і ,навпаки, - на заданій дальності мережа WIMAX має найвищу пропускну здатність. Тим самим, системи WIMAX забезпечують найвищу щільність потоку даних, вимірювану пропускною здатністю в Mbps в перерахунку на один км2 території, що покривається. Висока пропускна здатність систем WIMAX досягається за рахунок можливості підтримки на великих дальностях високої символьної швидкості унаслідок високої енергетики системи. Символьна швидкість, або по іншому швидкістю модуляції (або кодова швидкість), характеризує швидкість передачі інформації (даних) на фізичному (радіо) рівні мережі і є швидкістю передачі послідовності символів, що реалізовується модуляцією сигналу. Енергетика системи визначається величиною параметра системного підсилення (System Gain). Символьна швидкість передачі повністю визначається використовуваним типом модуляції, тобто кожен тип модуляції забезпечує певну символьну швидкість. Тим самим, висока щільність потоку даних в мережах WIMAX досягається за рахунок можливості підтримки на великих в порівнянні з іншими системами дальностях високошвидкісних типів модуляцій.

У системах WIMAX застосовується квадратурна амплитудно-фазова модуляції QAM, а також фазова модуляція QPSK і BPSK. На сьогоднішній день QAM є одному з найефективніших методів модуляції, що дозволяє досягати максимально можливі швидкості передачі даних[7].

QPSK (Quadrature Phase Shіft Keyіng - квадратурна фазова маніпуляція) являє собою метод, у якому генерується складна послідовність двійкових цифр, що відповідає символам більше високого порядку. На першому етапі перетворяться символи більше високого порядку модуляції, і генерується вихідний сигнал QPSK-модуляції, що відповідає першим крапкам сузір'я. На другому етапі модуляції відбувається перетворення символів більше високого порядку в другі крапки сузір'я, і генерується вихідний сигнал, що відповідає другим крапкам сузір'я. Крапки сузір'я більше високого порядку модуляції виходять шляхом додавання вихідних сигналів першого й другого етапів модуляції. В QPSK-модуляції оцінка якості зв'язку проводитися за допомогою граничних значень. Оцінний блок видає граничні значення компонентів QPSK-модуляції. У цьому методі здійснюється послідовний прийом сигналів, і розраховується псевдобитовый коефіцієнт помилок при передачі шестнадцатеричных QAM-сигналів.

OFDMA (Orthogonal Frequency Dіvіsіon Multіple Access) є багатовикористованою версією схеми цифрової OFDM-модуляції. Підмножини що піднесуть призначаються окремим абонентам, щоб забезпечити одночасну низкоскоростную передачу даних від декількох користувачів. БС одержує пакети з більше високого рівня, транслює їх на кілька мобільних станцій (МС) і виконує кодування каналів окремо для кожного пакета, що буде передаватися на різні МС. БС самостійно чергує й модулює закодовані пакети широкомовної служби. По завершенні модуляції БС сегментирует кожний з пакетів широкомовної служби на деяку кількість блоків переданих даних, причому число цих блоків перерозподіляється усередині пакета, щоб змінити зміст. Після сегментації БС виконує мультиплексування, завдяки якому сегментированный сигнал передається послідовно або через заздалегідь установлені інтервали часу. При передачі сигналу з тимчасовим поділом МС вибірково одержує тільки одиничний кадр передачі. Після цього МС поєднує весь сигнал для формування необхідного пакета. Для розпізнання пакетів МС використає метод призначення унікальних ідентифікаторів з'єднання (CІ) широкомовним службам. БС записує інформацію з відповідним ідентифікатором CІ в інформаційну частину фізичного рівня (DL-MAP), що є у кожному кадрі передачі. МС (прийнявши спеціальний кадр) одержує інформацію про передачу на фізичному рівні відповідного кадру й визначає CІ, що відповідає заданим службам. МС може одержати необхідний символ широкомовної служби.

При реалізації QAM кожна несуча OFDM сигналу моделюється корисним сигналом одночасно по амплітуді і по фазі, утворюючи сигнал, положення якого в просторі координат фази і амплітуди називається діаграмою сузір'я (constellation diagramm) та несе інформацію про закодований в ньому символ. На рисунку 1 представлена діаграма сузір'я модуляції 16QAM.


Рисунок 1 - Диаграмма созвездия модуляции 16 QAM

Рисунок 1 - Діаграма сузір'я модуляції 16 QAM.


Вектор сигналу 16 QAM має 16 можливих позиції в просторі координат амплітуди і фази, що кодує 16 значень символу від 0000 до 1111. Вектор сигналу 64 QAM має 64 позиції, що кодує 64 значення символу. Модуляції BPSK і QPSK кодують 2 і 4 значення символу за допомогою, відповідно, два і чотирьох можливих значень фази. Амплітуда сигналу в модуляціях BPSK і QPSK не міняється. Тим самим ці два типи модуляції можна розглядати як окремий випадок амплитудно-фазової модуляції QAM. Таким чином, модуляція 64qam є найшвидкіснішою, оскільки дозволяє передавати 64 можливих значення в одному символі даних, що забезпечує вищу символьну швидкість і, в результаті, вищу швидкість передачі даних в порівнянні з нижчими модуляціями.

На рисунку 2 представлені зони обслуговування різними модуляціями фіксованих абонентів мережі WIMAX в діапазоні частот 5 Ггц. Так обслуговування абонентів, оснащених зовнішньою направленою антеною на найшвидкіснішій модуляції 64QAM3/4, що підтримує максимальну символьну швидкість і відповідну швидкість передачі даних, забезпечується на дальності до 25 км., 16QAM1/2 - на дальності до 40-45 км. Тим самим, дальність обслуговування на швидкісних модуляціях 64 QAM і 16 QAM в мережі WIMAX в чотири і більше разів більше відповідних дальностей обслуговування на аналогічних модуляціях систем preWiMax.
Здатність підтримки тієї або іншої модуляції залежить від багатьох параметрів зв'язку, і насамперед, від енергетичних параметрів системи.




Рисунок 2 - Зони обслуговування мережі WIMAX.


Як видно з діаграми сузір'я модуляції QAM, чим вище тип модуляції, тим менше по амплітуді і фазі відрізняються вектори сусідніх значень символу, що передається. Тим самим, для безпомилкового прийому символу (прийому з деяким допустимим рівнем помилок) потрібний потужніший сигнал, а точніше, вище відношення потужності сигналу до шуму.

Кожен тип модуляції для передачі символу з рівнем помилок, що не перевищує певного максимального значення, вимагає певного мінімального значення відношення рівня сигналу до шуму Signal/noise Ratio (SNR або S/n). Окрім відношення SNR часто використовується практично ідентичне поняття Сnr Carrier/noise Ratio або C/n.
Кожен тип модуляції характеризується необхідним рівнем відношення сигналу до шуму SNR, необхідного для передачі біт інформації з помилками Bit Error Rate (BER) не вище за деякий допустимий рівень. На рисунку 3 представлені залежності відношення SNR від бітових помилок для кожного типу модуляції.



Рисунок 3 - Залежність відношення сигнал/шум від бітової помилки.

Стандарт IEEE 802.16-2004 визначає для підтримки модуляції 64 QAM на рівні помилок не вище Ber=10e-6 з урахуванням корекції помилок Fec=3/4 значення відношення сигнал/шум для кожної несучої OFDM сигналу SNR рівне 24.4 db. Пізніший стандарт IEEE 802.16e-2005 задає для фіксованих і мобільних мереж WIMAX жорсткіше значення Snr=21 db для 64QAM3/4 з Ber=10e-6.


Розрахунок радіусу комірки для різних видів модуляції є дещо ідеалізований. Для досягнення таких результатів при практичній побудові необхідно оцінити додаткові енергетичні характеристики системи, такі як чутливість приймача та коефіцієнт системного підсилення. Так, для отримання необхідного рівня SNR(а значить і відповідного BER) потужність сигналу на вході приймача системи має бути вище відповідного порогового рівня чутливості.


Модуляція 64QAM.

Пороговий рівень чутливості Rx приймача для систем OFDM для модуляції 64QAM3/4 визначається як:

Rx 64QAM3/4 = No + Snr64qam3/4 + 10 Log (Bwef) + Nf + Implementation Loss, dbw; [3]

де Snr64qam 3/4 - необхідний рівень відношення SNR для модуляції 64QAM3/4=21 db;

No = 10 log (kto) = -144 db (W/mhz) - Receiver Noise Floor спектральна густина потужності теплового шуму приймача, kto - закон рівномірного розподілу;

Nf - значення власного шуму приймача (noise figure) рівне - 8 db (IEEE 802.16e-2005).


Implementation loss рівне 5 db. Ця величина відображає так звані втрати реалізації, що враховують неідеальність приймача, фазовий шум і ін.

Bwef - ефективна ширина спектру групового сигналу OFDM. Ця величина пропорційна кількості піднесучих в спектрі групового сигналу. За рахунок наявності захисного інтервалу між під несучими ефективна ширина спектру OFDM сигналу декілька менше смуги пропускання приймача (ширина каналу). Для каналу шириною 10 Мгц без subchannelisation (використовуються всі піднесучі) Bwef = 9.15 Мгц, 10 Log (Bwef) = 9.6 Мгц.

Отже

Rx 64QAM3/4 = -101 + Snr64qam3/4 +10 Log (Bwef), dbm; [4]


Тим самим, необхідний пороговий рівень чутливості системи WIMAX стандарту IEEE 802.16e-2005 при implementation loss 5 db з шириною каналу 10 Мгц складає 70.4 dbm. За стандартом IEEE 802.16-2004 ця величина раніше складала 68 dbm. Відзначимо, що стандарт IEEE 802.16e-2005 описує вимоги не тільки до мобільних OFDMA мереж WIMAX, а також містить нові жорсткіші вимоги (так званий Rev Cor1) до фіксованих OFDM мереж WIMAX.

Для підтримки деякої модуляції рівень OFDM сигналу на вході приймача Receive Strength Signal Level (RSSL) в смузі пропускання каналу BW повинен на величину SNR відношення сигнал/шум перевищувати рівень теплового шуму з урахуванням внутрішнього шуму приймача і втрат реалізації.

Таким чином, для підтримки модуляції 64QAM3/4 рівень OFDM сигналу на вході приймача Receive Strength Signal Level (RSSL) має бути для систем WIMAX згідно стандарту IEEE 802.16e-2005 не нижче за рівень чутливості 70.4 db (Snr=21 db) в смузі ширини каналу Bw=10 Мгц. Реальні системи WIMAX зазвичай мають вищий в порівнянні з вимогами стандарту рівень чутливості, оскільки значення втрат реалізації implementation loss 5 db в стандарті дещо завищене. Наприклад, чутливість системи Airspan MICROMAX SOC 5 Ghz (стандарт IEEE 802.16e-2005) в каналі шириною 10 Мгц для 64QAM3/4 складає -77 dbm (при Snr=21 dbm), що відповідає практично ідеальному приймачу (Implementation loss близько до нуля) з низьким рівнем власних шумів noise figure менше 6 db. Чутливість системи Axxcelera AB-MAX 5 Ghz (стандарт IEEE 802.16-2004) в каналі шириною 10 Мгц для 64QAM3/4 складає 72.7 dbm (при Snr=21 dbm). Чутливість системи UNIDATA Maxbridge CPE 5 Ghz (стандарт IEEE 802.16e-2005) складає 70.5 dbm (при Snr=20 dbm і для значно нижчого рівня помилок Ber=10-11, що відповідає чутливості для Ber=10-6 порядку -74 dbm)[5].

В принципі, система може підтримувати модуляцію 64QAM3/4 і при значно (на декілька db) нижчих значеннях сигналу, але при цьому рівень бітової помилки буде гірше значення Ber=10е-6. Відповідно, розрахувавши чутливість приймача, можна оцінити певний коефіцієнт погіршення чи покращення якості в каналі зв'язку, а значить – провести зміни розміру комірки.


В реальних системах окрім теплового шуму і внутрішнього шуму приймача присутня інтерференція. Тому SNR оцінюється як С/N+I, де C - потужність сигналу, N - потужність теплового шуму, I - потужність сигналу інтерференції. Вплив інтерференції приводить до деградації рівня чутливості приймача. Чим вище рівень інтерференції, тим на значнішу величину сигнал на вході приймача RSSL повинен перевищувати рівень чутливості для підтримки відповідної модуляції.

Значення показника Snr=с/n+i (зазвичай позначається коротко як C/i) постійно вимірюється в процесі роботи як на базовій станції, так і на кожному абонентському терміналі WIMAX, з метою динамічного призначення найбільш відповідної модуляції для кожного передаваного пакету даних. Цей вимірюваний показник позначається SINR (Signal to interference plus noise ratio) або CINR (Carrier to interference plus noise ratio).

Експериментально встановлено, що якщо рівень інтерференції знаходиться нижчим за рівень теплового шуму Receiver Noise Floor на величину в 6 db, то ця інтерференція не робить впливу на приймач системи. Точніше, при I = No - 6 dbm рівень зниження (деградації) рівня чутливості приймача не перевищує 1 db.

Рівень теплового шуму з урахуванням внутрішнього шуму приймача складає N = 10log(kto)+ Nf = -136 db (W/mhz). Тому рівень інтерференції I в каналі шириною 10 Мгц, чутливості приймача, що не приводить до істотної деградації, рівний


I = -136 + 30 + 10 Log(10) - 6 = -102 dbm


У каналі шириною 5 Мгц рівень інтерференції, що не приводить до істотної деградації чутливості приймача, рівний -105 dbm.

При перевищенні рівня потужності інтерференції порогових величин деградація рівня чутливості збільшується більш ніж на 1 db і інтерференції може впливати на роботу системи. Ступінь негативного впливу залежить від типу сигналу інтерференції (перешкоди). При оцінці чутливості приймача як шум розглядається шум Гауса або "білий шум". Реальний сигнал перешкоди по своїй структурі, природно, може відрізнятися від "білого шуму" і його вплив на роботу системи може бути як сильніший, так і слабкіший за вплив білого шуму. Так наприклад, вузькосмугова перешкода може взагалі не впливати на широкосмуговий сигнал OFDM. Точна теоретична оцінка впливу різних типів перешкод на роботу приймача системи є достатньо складним завданням. Більш менш точно оцінити взаємний вплив інтерференції можливо для однотипного устаткування при аналізі електромагнітної сумісності. На практиці для оцінки можливості роботи систем в умовах інтерференції різного типу зазвичай оперують граничними значення CINR[5].

WIMAX є системою з автоматичним регулюванням потужності Aтpc. На базових станціях задається максимально можливий рівень вхідного сигналу RSSL. Для 5 Ггц систем з шириною каналу 5 або 10 Мгц даний рівень зазвичай встановлюється рівним 65-70 dbm. При мінімально достатньому рівні сигналу на вході приймача RSSL в 65-70 dbm (близькому до рівня чутливості з урахуванням fade margin) і при відношенні сигнал/шум + інтерференція С/n+i >= 21 + 6 = 27 db на модуляції 64QAM3/4 досягається деградація рівня чутливості приймача не вище 1 db для BER = 10E-6. Таким чином, зміряне в процесі роботи WIMAX значення CINR >= 27 db при мінімально достатньому рівні RSSL гарантує, що інтерференції знаходиться нижчим за рівень теплового шуму приймача на величину не менше 6 db і незалежно від типу сигналу інтерференції практично не робить впливу на роботу системи.

При роботі в умовах сильної інтерференції або по інших причинах максимальний рівень вхідного сигналу на базовій станції може бути підвищений до 65-60 dbm. В цьому випадку, при підвищенні рівня сигналу на вході приймача, вимоги до рівня CINR для підтримки модуляції 64QAM3/4 декілька знижуються аж до мінімально необхідного рівня 21 db.

Тим самим, в умовах присутності інтерференції для підтримки, наприклад, модуляції 64QAM3/4 абсолютно недостатньо мати рівень сигналу RSSL, що перевищує рівень чутливості приймача для 64QAM3/4 на величину fade margin. Тобто, тільки за значенням рівня сигналу RSSL за наявності інтерференції неможливо визначити який тип модуляції може підтримуватися системою. Наприклад, рівень вхідного сигналу RSSL може бути рівним - 65 dbm, що в умовах відсутності інтерференції більш ніж достатньо для підтримки модуляції 64QAM3/4 при будь-якій ширині каналу. Проте за наявності інтерференції реально отримуваний CINR може бути менше величини 20 db, що не дозволяє підтримувати модуляцію 64QAM3/4 з рівнем помилок Ber=10e-6.


Оцінка впливу зон Френеля на якість сигналу в межах траси WiMax



Рисунок 4 - Побудова 1 зони Френеля


Радіохвиля в процесі розповсюдження в просторі займає об'єм у вигляді еліпсоїда обертання з максимальним радіусом в середині прольоту, який називають зоною Френеля. Природні (земля, горби, дерева) і штучні (будівлі, стовпи) перешкоди, що потрапляють в цей простір послаблюють сигнал.

Це надзвичайно важливо особливо для стандартів 802.16 та 802.16а, що працюють лише при наявності прямої видимості між передаючою та приймаючою антеною[9].


Радіус 1-ї зони Френеля бути розрахований за допомогою наступної формули:




Тут n=1 – номер зони Френеля, R1 і R2 – відстань від передаючої та приймаючої антен до місця обчислень радіуса r і r - радіус зони Френеля в метрах.

Звичайне блокування 20% зони Френеля вносить незначне загасання в канал. Понад 40% - загасання сигналу буде вже значним, тому слід уникати попадання перешкод на шляху розповсюдження.

Для стандартів WiMax, що працюють і в умовах відсутності прямої видимості максимальна дальність роботи базової станції на частоті 2,5ГГц в закритій зоні Френеля не перевищує 3км.

Не дивлячись на актуальність і затребуваність даної технології при проектуванні мереж, деякі питання й проблеми залишаються дуже важливими й недозволеними. У більшості випадків проектування мереж WіMax є досить складним і неоднозначним процесом. Розрахунок покриття відбувається на основі вимірів рівня перешкод на місцевості. Даний процес залежить від великої кількості параметрів середовища передачі, і параметрів, властивостей і характеристик самої технології WіMax. Серед основних факторів, які впливають на дальність передачі інформації, варто виділити такі як вплив виду модуляції, чутливість приймача, коефіцієнт системного посилення, вплив інтерференції, а так само ряд інших факторів і параметрів. Розрізняють дві стратегії побудови мережевої інфраструктури WІMAX[12].


Перша стратегія орієнтована на отримання максимальної щільності потоку даних на заданій території. Дана стратегія застосовується в великих містах з високою щільністю населення з розвиненою проводовою мережевою інфраструктурою. Основною метою є забезпечення конкурентності з проводовим широкосмуговим доступом DSL і надання мультимедійних послуг.


Друга стратегія, застосовна в умовах відсутності або низького рівня конкуренції з боку дротяних систем, припускає таке розміщення базових станцій, яке забезпечує отримання максимальної зони покриття із забезпеченням заданої щільності потоку даних. Дана стратегія застосовна в сільських районах, а також в містах і обласних центрах з низьким розвитком дротяної інфраструктури, що характерний для більшості регіонів України. Реалізація даної стратегії дозволяє отримувати щільність потоку даних 1-6 Mbps/кв.км. Мета реалізації даної стратегії полягає в забезпеченні потрібної для послуг швидкості, що надаються оператором, передачі на максимальних територіях.


Реалізація стратегії максимізації щільності потоку даних на дозволяє при обмеженому частотному ресурсі отримати конкурентну з DSL густину потоку даних (20-40 Mbps/ кв.км) при високій щільності розміщення базових станцій (БС) Base Spacing,що рівна 1-2 км. При цьому TDD БС мають можливість повторного використання частот на одній БС і можливості collocation БС - синхронізації роботи БС з метою виключення взаємних перешкод. В умовах обмеженості частотного ресурсу це дозволяє TDD БС досягати великих значень щільності потоку даних в порівнянні з продуктивнішим устаткуванням FDD, що вимагає для своєї роботи значного частотного ресурсу.


Реалізація стратегії максимізації площі територій, що покриваються послугою, ускладнюється відносно високими втратами потужності радіосигналу при розповсюдженні радіохвиль в діапазоні порядку частот 5 Ггц. Ці втрати на частоті 5 Ггц декілька вище за аналогічні втрати на нижчих частотах 2.5 Ггц і 3.5 Ггц. Проте, застосування стратегії максимізації території, що покривається, на частоті 5 Ггц для фіксованого безпровідного доступу достатньо ефективно. Річ у тому, що фіксований доступ припускає оснащення абонентських терміналів зовнішніми антенами. У мережах WIMAX це можуть бути антени для використання усередині приміщень, якими оснащуються (self-installable) абонентські термінали, що інсталюються абонентами самостійно, і зовнішні антени, що встановлюються поза приміщеннями, вимагають професійної інсталяції оператором зв'язку. По оцінках фахівців, більшість абонентських терміналів, що працюють в мережах WIMAX фіксованого доступу в діапазоні частот 5 Ггц, будуть оснащені зовнішніми антенами. При цьому зовнішні антени 5 Ггц мають в середньому на 5-7 dbi більше посилення в порівнянні з антенами аналогічних розмірів діапазону 2.5 і 3.5 Ггц. Вище посилення зовнішніх абонентських антен якраз і компенсує підвищені втрати при розповсюдженні радіосигналу.


Таким чином, застосування устаткування стандарту IEEE 802.16-2004 дозволяє покривати послугою широкосмугового доступу обширні території з мінімумом витрат, тобто ефективно реалізовувати стратегію максимізації території, що покривається. При цьому важливою особливістю WIMAX мереж є відносно невеликий радіус обслуговування self-installable абонентських терміналів. Втрати потужності при розповсюдженні радіосигналу в умовах міської забудови поза прямою видимістю в діапазоні 5 Ггц набагато більш значні чим, наприклад, в діапазоні частот 2.5 Ггц. Ці підвищені втрати неможливо компенсувати застосуванням в self-installable абонентських терміналах потужних антен. Тому максимальна дальність обслуговування таких абонентів поза прямою видимістю базової станції значно менша, ніж на нижчих частотах, і не перевищує 1 км. Таким чином, в мережах WIMAX діапазону частот 5 Ггц self-installable абонентські термінали практично застосовуватися не будуть. Установка абонентських outdoor терміналів із зовнішніми направленими антенами (зокрема з інтегрованими в корпус терміналу антенами) вимагає професійних навиків і зазвичай проводиться силами оператора зв'язку. Установка абонентського терміналу не вимагає наявності прямої видимості на базову станцію за умови дотримання двох умов:

1) наявність потрібного для використовуваної модуляції відношення SNR сигнал/шум; 2) необхідного перевищення (fade margin 6-12 db) рівнем корисного сигналу відповідного використовуваній модуляції порогу чутливості. Зазвичай дані умови виконуються для абонентських терміналів, оснащених зовнішньою антеною або інтегрованою антеною з високим посиленням, на дальності не більше 3-5 км. від базової станції. На вищих дальностях при установці абонентських терміналів потрібно забезпечити пряму видимість (без обмежень на ступінь закриття зони Френеля).



Основним завданням, розв'язуваної оператором мережі WіMAX у ході забезпечення якості послуг, є завдання ефективного керування радиоресурсами мережі. Це керування спрямоване на те, щоб ємність мережі була розподілена у відповідних пропорціях між абонентами й послугами в потрібний час у потрібнім місці за рахунок використання ефективних алгоритмів планування трафика, що забезпечують баланс між необхідним QoS для кожного виду послуг і користувача відповідно до доступних ресурсів і потребами абонентів.



Структурна схема мережі WІMAX



Рисунок 5 - Структурна схема мережі WiMAX


(Анімація: обсяг - 91 KБ; розмір - 1000х633; кількість кадрів - 11; затримка між кадрами - 300 мс; затримка між останнім і першим кадрами - 300 мс; кількість циклів повторення - нескінченне)

Результат магістерської роботи

У даній магістерській роботі буде розроблена математична модель WІMAX. А ключовим елементом даной моделі є можливість побудови мереж WІMAX за допомогою отриманого зручного математичного апарата, з урахуванням параметрів системи.

Висновки

У такий спосіб на даний момент обґрунтована необхідність дослідження й розробка моделі передачі даних у мережі радиодоступа за технологією WіMAX. Вивчено залежності параметрів середовища передачі й самої технології при розрахунку проектування покриття WіMAX. І розглянуті методики предачі даних і розрахунку покриття мережі WІMAX. Розроблено структурну схему мережі, визначені основні завдання, що виконуються її компонентами.

Література

1. Прокис Джон. Цифровий зв'язок. - М.: Радіо й зв'язок. 2000.-800 с.: ил.
           Доступ до ел. ресурсу: [http://mirknig.com/2006/02/19/prokis_dzhon_cifrovaja_svjaz.html]
2. Вишневський В.М. Широкосмугові бездротові мережі передачі інформації. -М:. Техносфера, 2005.-592 с.
           Доступ до ел. ресурсу: [http://www.bookshunt.ru/b10699_shirokopolosnie_besprovodnie_seti_peredachi_informacii]
3. Сергієнко А.Б. Цифрова обробка сигналів. Спб.: Питер, 2003.-608 с. Доступ до ел. ресурсу:
           [http://www.rphf.spbstu.ru/dsp/dsp_bas_l.html]
4. Стєкольщіков Б. Цифровий зв'язок. - Москва, Санкт-Петербург, Київ, 2003.-450 с.
5. 5. Васильєв В.Г. Технологія широкосмугового бездротового доступу WіMAX стандарту ІEEE802.16//Васильєв В.Г.//
          Київ - "UNІDATA" - 2007. Доступ до ел. ресурсу: [http://unidata.com.ua]
6. Журнал "МОБІЛЬНІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЇ" // Москва - [8'2009].
7. Комп'ютерні мережі. Принципи, технології, протоколи / У.Г Олифер, Н.А Олифер - СПБ: Питер, 2000 - 672с.
8. WiMAX System Evalution Methodology, V2.1. Created on July, 2008
9. «Технології й засоби зв'язку», №1 лютий-березень, 2008
10. Glore, N. & Mishra, A., Chapter 11 «Privacy and Security in WiMax Networks» in «WiMAX Standards and Security»
          (Edited by M. Ilyas & S. Ahson), CRC Press, June 2007
11. Журнал «Вісник зв'язку»// Киев, [3'2008].
12. Виправлення до стандарту IEEE 802.16e-2005
13. "WiMAX Forum" Доступ до ел. ресурсу: [http://www.wimaxforum.org/ ]
14. Пролетарський А.В., Баскаків И.В., Бобків А.В., Чирков Д.Н., Платонов В.А. Бездротові мережі Wі-Fі// Москва
          - 2007.-178 с. Доступ до ел. ресурсу: [http://avaxsearch.com/]

Примітка

При написанні даного автореферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення - 10 грудня 2010 р. Повний текст роботи й матеріали по темі можуть бути полученны в автора або його керівника після зазначеної дати.