Реферат за темою випускної роботи

Вступ

Теорія мультиплікатора-акселератора є однією з основних теорій макроекономіки. Вона широко використовується для обгрунтування рішень урядів різних країн. В той же час, подібно теорії відносності у фізиці, вона майже не застосовується для вирішення прикладних завдань.

В основу свого дослідження автор поклав наукові підходи, розроблені такими економістами, як Дж.М.Кейнс, Р. Харрод, Е. Хансен, П. Самуельсон, Дж.Р.Хікс, Г. Хаберлер, Е. Лундберг, Д.Х. Робертсон, Дж.М.Кларк. Саме ці автори приділили найбільшу увагу проблемам відтворення, економічного зростання, пошуку адекватних йому методів державного регулювання. Вони розкрили економічний зміст ефектів мультиплікації автономних витрат і акселерації інвестицій, доповнивши класичну теорію інвестицій, визначили контури розвитку національних економік з метою подолання спаду та забезпечення економічного зростання.

На жаль, вітчизняна економічна наука не приділяла уваги конструктивному розвитку теорії мультиплікатора і забезпечення на його основі збільшення обсягів валового випуску продукції. З точки зору критичного аналізу явище мультиплікатора і можливості його використання в регулюванні капіталістичної економіки розглядалися в роботах Л. Б. Альтера, В. Е. Шляпентоха, Р. Х. Хафізова, С. С. Носовий, І. М. Осадчої. Останнім часом з'явилися роботи, присвячені різним аспектам використання мультіплікаторной теорії в регулюванні зайнятості (Є. В. Балацький), а також теорії механізму господарського регулювання (Ю. М. Осипов) і його еволюції (І.Є Крисіна).

Міжгалузевий баланс виробництва і розподілу продукції — інструмент аналізу та планування структури суспільного виробництва, що враховує комплексні взаємозв'язки галузей виробничої сфери. Міжгалузевий баланс характеризує процес формування і використання сукупного суспільного продукту в детальному галузевому розрізі. Деталізуючи загальні народногосподарські пропорції, що відображаються найважливішою складовою частиною балансу народного господарства — балансом суспільного продукту, міжгалузевий баланс в той же час синтезує в єдину систему приватні баланси, які характеризують джерела формування ресурсів і використання в народному господарстві окремих видів продукції.

Цілі і завдання, які повинні вирішуватися

Мета даної роботи полягає в обгрунтуванні і реалізації методів розробки міжгалузевого балансу на основі використання економіко-математичної моделі мультиплікатора, а також побудова та вдосконалення методу «витрати-випуск» (Input-Output), макроекономічної взаємозалежності, що дозволяє визначити і підвищити ефективність народного господарства в цілому і його окремих складових.

Для досягнення поставлених цілей необхідно вирішення наступних завдань:

1. Дослідити та класифікувати економічні моделі;
2. Сформулювати можливість та умови застосування теорії мультиплікатора для практичних розрахунків;
3. Вивчити основні поняття методу «витрати-випуск».

Об'єктом дослідження є основні процеси, що вивчаються методами міжгалузевого аналізу.

Предмет дослідження: доступна для дослідників статистична база міжгалузевих досліджень, методичні принципи її формування та поповнення, а також експериментальна їх реалізація; рішення прикладних задач, наприклад, аналізу і прогнозування процесів галузевого ціноутворення, заміщення матеріальних ресурсів при зміні відносних цін і взаємозаміщення між вітчизняними та імпортними ресурсами з використанням матеріалів, що доповнюють офіційні статистичні дані.

Актуальність теми роботи

Актуальність цієї роботи зумовлена, з одного боку, великим інтересом до теми мультиплікатор в сучасній науці, з іншого боку, її недостатній розробленості. Розгляд питань пов'язаних з даною тематикою носить як теоретичну, так і практичну значимість. «Теорія загальної рівноваги, — пише В.В. Леонтьєв, — тобто аналіз взаємної залежності всіх виробляють і споживають одиниць, які складають національну (чи світову) економіку, є стрижнем сучасної економічної науки»[1].

Передбачувана наукова новизна

Теоретично важливі якісні результати отримані при дослідженні макроекономічних відтворювальних процесів в гранично агрегованої однопродуктовой системі (Дж. Кейнс, Р. Харрод, Є. Домар, Ф. Рамсей, Р. Солоу, П. Самуельсон, Дж. Хікс, Н. Калдор і ін) і з виділенням структури відтворення по секторах економіки (К. Маркс, В. І. Ленін), що заклало фундамент макроекономічного моделювання. Але методологія міжгалузевого аналізу, введена В.В. Леонтьєвим і отримала надалі великий розвиток у нас в країні (А. Г. Аганбегян, К. А. Багріновскій, В. Д. Бєлкін, Е. Ф. Баранов, О. Г. Гранберг, BC Дадаян, Ю. П. Іванілов , А. А. Петров, В. В. Косов, В. Л. Макаров, BC Немчінов, AM Рубінов, Ю. М. Черемних, С. С. Шаталін, М. Ф. Шатілов) і за кордоном (А. Гхош , А. Картер, П. Кларк, Ж. Маршаль, X. Ніка до, В. Петерсон, Р. Стоун, П. Ріц, X. Ченере, Дж. Цукуі), дозволила включити в межі аналізу структурні питання міжгалузевих взаємодій, а також наблизити теоретичні дослідження до практичного їх використання при плануванні і прогнозуванні розвитку міжнаціональних, національних і міжрегіональних економічних систем [2].

Плановані практичні результати

Передбачається отримання динамічних траєкторій капіталовкладення зі змінними параметрами мультиплікатора, а також формування рекомендацій при розподілі, диверсифікації капіталу.

Огляд досліджень і розробок по темі

Найвідомішими є моделі міжгалузевого балансу (МОБ). Попередниками МОБ були: економічна таблиця Ф. Кене (1758) і схеми суспільного відтворення К. Маркса (XIX ст.). Російський економіст В. К. Дмитрієв (1868-1963), вивчаючи міжгалузеві зв'язки, вперше використав для цієї мети лінійні рівняння і запропонував технологічні коефіцієнти.

Автором сучасної моделі міжгалузевого балансу (в англомовних країнах він має назву «input-output analysis») є В.В. Леонтьєв (1906-1999). Книга Леонтьєва «The Structure of American Economy» («структура американської економіки») з'явилася в 1941 р. Цитата з неї: «Ця скромна праця описує спробу застосувати економічну теорію загальної рівноваги... до емпіричного вивчення взаємозалежності між різними галузями народного господарства, що виявляється в коваріації справ, обсягів виробництва, капіталовкладень і доходів». У 1985 р. В.В. Леонтьєву була присуджена Нобелівська премія з економіки [3]. В. Леонтьєв виховав кілька поколінь блискучих дослідників. У Гарвардському університеті серед його студентів були майбутні нобелівські лауреати П. Самуельсон і Р. Солоу. Його школу у Гарвардській лабораторії пройшли такі відомі фахівці, як У. Айзард, X. Ченере, П. Кларк, Д. Дюзен-бері, Л. Мозес, К. Алмон, А. Картер, К. Поленські, П. Петрі і багато інших, які продовжують його діяльність [4].

Міжнародна Асоціація Витрати-Випуск займається вдосконаленням знань у галузі аналізу за моделлю «витрати-випуск», включаючи розвиток інформаційної бази, теоретичних обгрунтувань і моделювання, традиційного і новаторського застосування даного методу. Асоціація сприяє обміну ідеями, проводячи конференції та семінари, випускаючи журнал і довідник учасників Асоціації, також стимулює створення і спілкування регіональних та спеціалізованих асоціацій витрати-випуск, взаємодіє з ученими і встановлює контакти з підприємствами, урядами та міжнародними організаціями, зацікавленими у використанні міжсекторної, міжрегіонального і міжнаціонального моделювання [4].

Теоретичну і методологічну основу дослідження становлять положення теорії та досягнення практики міжгалузевого аналізу і моделювання, теорії і практики використання галузевих виробничих функцій, відображені в дослідженнях наступних вітчизняних та зарубіжних економістів та математиків: В.В. Леонтьєв, Е.П. Баранов, В.З. Бєлєнький, В.Д. Бєлкін, Р.А. Бєлоусов, А.Г. Гранберг. Е.Б. Єршов, Г.Б. Клейнер, Б.І. Клименко, Ф.Н. Клоцвог, В.В. Косов, Н.В. Суворов, І.Д. Масакова, М.М. Узяков, М.Р. Ейдельмана, Ю.В. Яременко, С. Almon, P. de Boer, J. O'Brien, D. Jorgenson, M. Hatanaka, W. Krelle, M. Morishima, R. Preston, J. Sawyer, J. Schumann [5].

Короткий виклад власних результатів

За кордоном у якості інструментарію прийняття рішень у галузі управління соціально-економічним розвитком регіону виступає система регіональних міжгалузевих мультиплікаторів, або RIMS (Regional Industrial Multiplier System) [6]. Ця система є одним з методів моделювання регіональної економіки і розроблена з метою практичного застосування в США в 1970-1980 рр.. Система RIMS дозволяє проводити системний аналіз впливу досліджуваного проекту на стан економіки регіону. Пропонована система грунтується на вже відомому в регіональній економіці методі матриць міжгалузевих балансів (таблицях «витрати-випуск»), які відображають обсяги проміжного споживання і випуску для кожної з галузей економіки [7].

При використанні моделі «витрати-випуск» розглядається кінцеве число галузей-виробників у регіоні. Кожна з них може вважатися при цьому залежною від будь-якої іншої. Випуск галузі 1 може бути використаний у якості витрат у галузі 2. Продукція 2-й галузі може бути, у свою чергу, використана в якості виробничих витрат 3-й галузі і т.д. Це дозволяє відстежувати ефекти мультиплікатора, що виникають внаслідок зовнішнього впливу на економіку.

Центральным элементом матричных моделей является так называемый межотраслевой баланс. Он представляет собой таблицу, характеризующую связи между различными отраслями экономики страны. Общая структура межотраслевого баланса представлена в таблице

Виробнича сфера економіки представлена в балансі у вигляді сукупності n галузей.

Баланс складається з чотирьох розділів (квадрантів).

Перший квадрант являє собою матрицю, що складається з (n +1) рядки і (n +1) стовпця. Цей розділ є найважливішою частиною балансу, оскільки саме тут міститься інформація про міжгалузевих зв'язках. Величина x_ij, що знаходиться на перетині i-го рядка та j-го стовпця, показує, скільки продукції i-й галузі було використано в процесі матеріального виробництва j-й галузі. Величини x_ij характеризують міжгалузеві поставки сировини, матеріалів, палива і енергії, обумовлені виробничою діяльністю.

У i-му рядку величини x_i1, x_i2, ..., x_ij, ..., x_in описують розподіл продукції i-й галузі як засоби виробництва для інших галузей.

Величини x_1j, x_2j, ..., x_ij, ..., x_nj j-го стовпця в цьому випадку будуть описувати споживання j-й галузs сировини, матеріалів, палива та енергії на виробничі потреби. Таким чином, перший розділ балансу дає загальну картину розподілу продукції на поточне виробниче споживання всіх n галузей матеріального виробництва.

Залежно від того, в яких одиницях вимірюються потоки продукції в балансі, існують різні його варіанти: в натуральному вираженні, у грошовому (вартісному) вираженні, в натурально-вартісному, у трудових вимірниках. Ми розглянемо баланс у вартісному вираженні, у якому потоки продукції вимірюються на основі вартості виробленої продукції в деяких фіксованих цінах. Оскільки в цьому випадку величини x_ij відображають вартість продукції, тобто вимірюються в одних і тих же одиницях, їх можна підсумувати.

Величина   представляє собою суму всіх поставок i-й галузі інших галузях.

Сума за стовпцем   характеризує виробничі витрати j-й галузі на придбання продукції інших галузей.

На перетині (n +1)-го рядка і (n +1)-го стовпця знаходиться величина   — так званий проміжний продукт економіки.

Другий розділ присвячений кінцевого продукту. Стовпець кінцевого продукту — (n +2)-й стовпчик. Величина y_i — споживання продукції i-й галузі, не йде на поточні виробничі потреби. У кінцеву продукцію, як правило, включаються: накопичення, відшкодування вибуття основних засобів, приріст запасів, особисте споживання населення, витрати на утримання державного апарату, охорону здоров'я, оборону і т.д., а також сальдо експорту та імпорту.

До другого розділу відноситься також стовпець валових випусків (X_i). У межах першого і другого розділів справедливо співвідношення:

 

Третій квадрант міжгалузевого балансу відображає вартісну структуру валового продукту галузей. В (n +2)-му рядку таблиці відображена умовно чиста продукція (V_j), що представляє собою різницю між величиною валової продукції галузі та сумарними витратами галузі:

 

Умовно чиста продукція підрозділяється на амортизаційні відрахування і чисту продукцію галузі. Найважливішими складовими чистої продукції галузі є заробітна плата, прибуток і податки.

Можна показати, що сумарний кінцевий продукт дорівнює сумарній умовно чистої продукції ().

З співвідношень (1) і (2):

   

Просумуємо першу рівність за i, а другу - за j:

Ліві частини виразів рівні, отже рівні і праві:

звідки

що й потрібно було довести.

Таким чином, у третьому розділі також фігурує кінцевий продукт, але якщо у другому розділі він розбивається на величини y_i, що характеризують структуру споживання, то в третьому розділі величини V_j показують, в яких галузях проведена вартість кінцевого продукту.

Четвертий розділ розташовується під другим. Він характеризує перерозподільчі відносини в економіці, що здійснюються через фінансово-кредитну систему [9].

У цілому міжгалузевий баланс в рамках єдиної економіко-математичної моделі об'єднує баланси галузей матеріального виробництва, баланс всього суспільного продукту, баланси національного доходу, фінансовий, доходів і витрат населення [10].

Висновок, перелік основних результатів і перспектив дослідження

Для аналізу і планування виробництва і розподілу продукції на різних рівнях — від народного господарства до окремого підприємства застосовується міжгалузевий балансовий метод. Він забезпечує складання повністю збалансованих, внутрішньо узгоджених планів. Міжгалузевий баланс виробництва і розподілу продукції, як складова частина системи балансу народного господарства, є інструментом аналізу та планування загальноекономічних і міжгалузевих пропорцій в народному господарстві. Представляючи собою розгорнуту схему балансу суспільного продукту і національного доходу, міжгалузевий баланс є економіко-математичної моделлю, що відбиває об'єктивно існуючі в економіці структурні взаємозв'язку між загальноекономічними пропорціями і пропорціями розвитку окремих галузей [10].

Література

1. Бункина М.К., Семенов А.М., Семенов В.А. Макроэкономика: Учеб. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Издательство «Дело и Сервис», 2000.
2. http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/87824.html — библиотечный каталог российских и украинских диссертаций
3. http://matekonomika.narod.ru/data/3.htm — Б.С. Малышев. Математическая экономия: Учебное пособие — Амурский государственный университет, 2003.
4. http://www.wleontief.ru/rus/1.html — Сервер Василия Васильевича Леонтьева
5. Колемаев В.А. Математическая экономика: Учебник для вузов. — М., 2002. — 304 с.
6. Проданова Н.А. Модель мультипликатора-акселератора макроэкономической конъюнктуры региональной социоприродохозяйственной системы// Экономический анализ: теория и практика. 2006. № 5 (62).
7. Гранберг А.Г. Основы региональной экономики. — М.: ГУ ВШЭ, 2001.
8. http://emm.ostu.ru/lect/lect3.html — Экономико-математические методы
9. Экономико-математические методы и модели в управлении производством / А.С, Пелих, Л.Л. Терехов, Л.А. Терехова. — Ростов н/Д: «Феникс», 2005. — 248 с.
10. Экономико-математические методы и модели: Учеб. пособие / Н. И. Холод, А. В. Кузнецов, Я. Н. Жихар и др.; Под общ. ред. А. В. Кузнецова. — Мн.: БГЭУ, 1999. — 413 с.

При написанні даного реферату, магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: грудень 2010 року. Повний текст роботи та всі матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після зазначеної дати.

Тема випускної роботи

© 2010 Буток Катерина, ДонНТУ