Чесноков Віктор Ігорович

Факультет: Комп'ютерних наук та технологій
Кафедра: Автоматизованих систем управління
Специальнiсть: Iнформаційні управляючі системи та технології
Тема магістерської роботи: Розробка комп'ютерної системи планування гідрофізичного експерименту
Науковий керівник: доцент Світлична Вікторія Антонівна

КОРОТКО ПРО СЕБЕ

Середній бал у період навчання в бакалавраті: 4.65
Володіння мовами: російська, українська, англійська (технічний).

Професійні навички:

Мови програмування: Java, Assembler, Pascal, C/C++, Visual C++, C++ Builder, Visual Basic;
Web-програмування: HTML, CSS, PHP, JSP;
СУБД: MySql, Microsoft Access, FoxPro, Microsoft SQL Server, Cache;
Робота з графікою: CorelDRAW, Macromedia Flash;
Математичні пакети: Mathworks Matlab;
Пакети моделювання: Rational Rose;
Case-засоби: BPWin, ERWin;
Робота з ОС: Windows /98/Me/2000/XP/Vista/7/Linux;
Побудова мереж: Boson NetSim, NetCracker;
Засоби Office: MS Office, MS Visio, MS PowerPoint, MS Project.
Особисті якості: комунікабельність, старанність, цілеспрямованість.

АВТОБIОГРАФIЯ

Дитинство

    Я, Чесноков Віктор Ігорович, народився 14 лютого 1988 року о 3ій годині ночі. З тих пір, я всі свої справи залишаю на ніч. Тому я не люблю рано вставати і, відповідно, не люблю перші пари в університеті.
    З перших днів життя почало підносити сюрпризи. Батькам у пологовому будинку випадково вручили іншу дитину. Приїхавши додому, вони виявили підміну та повернулися за мною. Добре, що в пологовому будинку не діє правило: товар поверненню та обміну не підлягає. Моя перша пригода закінчилася добре.
    Потім я ріс, навчався говорити і ходити. Але всього цього я не пам'ятаю. Бувають у житті такі періоди, які були, але ти про них нічого не пам'ятаєш. Загалом, про те, що дитинство дійсно було, я знаю з розповідей батьків: Чеснокова Вадима Миколайовича і Чеснокової Наталії Вікторівни. Якщо вірити їх свідченнями, то ходити я почав у 10 місяців, а говорити коли мені було півтора року.
    Потім був дитячий сад. Персонал прозвав мене «директором» за серйозний вираз обличчя. Таку мою поведінку можна пояснити тим, що ходити в дитячий сад я не хотів. І моя мрія незабаром здійснилася — його закрили. Залишок днів до школи я провів вдома. Я рано навчився читати, і вивчав відповідну до свого віку літературу. Гарний був час. А потім почалося.

Школа

    Потім була школа № 77. Там я провчився перші 9 класів. Протягом усього цього терміну був відмінником, і що ще гірше — старостою. Паралельно навчанню в школі, я з 3го класу займався танцями у зразковому ансамблі народного танцю «Барвінок». Ці 6 років репетицій, концертів і оглядів вбили у мені будь-яке бажання не тільки танцювати, але й просто ритмічно рухатися.
    Вчитися в школі було весело, але щоб було ще веселіше, я вирішив вступити до ліцею при Донецькому Національному Університеті. У школі одним з найбільш шанованих мною предметів була математика. Саме тому я вибрав математичний клас ліцею. Для вступу необхідно було здати тест на рівень IQ, що я успішно і зробив, набравши 126 балів з 130.На другому етапі необхідно було скласти іспит з математики. Як виявилося, конкурс в математичний клас був дуже великий, і за результатами іспиту я туди не пройшов. Мені запропонували вступити до фізичного класу. Імовірність успіху, як мені здавалося, була не велика, так як з вчителями фізики в моїй школі було зовсім туго. Але мабуть така проблема по всій області, і тому я набрав потрібну кількість балів і став ліцеїстом.
     У ліцеї я весело і захоплююче провів наступні 2 роки. Захоплююче, тому що рівень викладання технічних предметів був набагато вищим ніж у школі. Весело було тому, що клас вийшов досить недисциплінований, веселий і галасливий. Вчителям, звичайно, було важко, ну а нам те, що потрібно. Врешті-решт, я досить успішно закінчив навчання в ліцеї. Медаль звичайно не отримав, але можу сказати що поміняв шкільну медаль на хорошу базу знань, яка мені потім неодноразово допомагала.

Унiверситет

    Ще в ліцеї я визначився зі своєю майбутньою професією. Ухил у навчанні був на фізику, але з нею у мене не склалося, і я став цікавитися іншими технічними дисциплінами. Вибір припав на інформатику, тим більше, що з нею ніколи не було проблем. У середині 11го класу, я здав рейтинги в ДонНТУ, і, набравши 43 бала, ще до закінчення ліцею вступив до університету.
    Тут мені одразу все сподобалося. Я зрозумів, що з вибором спеціальності не помилився. З технічними дисциплінами я справлявся без проблем, а ось завдання з гуманітарних предметів відкладав у довгу шухляду. Де вже лежали курсові роботи, для яких я так і не навчився виділяти час. Тому до сесії у мене накопичувалося багато роботи, але я завжди успішно виходив з цього стану (за винятком одного семестру).
    Після 4-го курсу я успішно здав бакалаврський іспит, і вступив до магістратури. Вчитися стало ще цікавіше. Темою для своєї магістерської роботи я вибрав «Розробку комп'ютерної системи планування гідрофізичного експерименту». Це дуже цікава задача, яка застосовується в екології, гідрофізиці та інших галузях. Я впевнений, мені вдасться впоратися з поставленим завданням під керівництвом доцента Світличної В.А.

Плани на майбутнє

Паралельно навчанню в університеті, я вивчав мову програмування Java. У майбутньому я збираюся знайти цікаву і захоплюючу роботу java-програміста. Також я маю намір вступити до аспірантури ДонНТУ і продовжити там навчання.