Тема випускної роботи:
Моделювання процесів оптимального управління в умовах невизначенності
Науковий керівник: Дмитрієва Ольга Анатоліївна


Про себе


Середній бал за період навчання в університеті склав 4,56

Володіння мовами:


    • російська

    • українська

    • англійська: читання, переписка, розмовний (зі словарем)

Маю досвід роботи з такими програмними пакетами:


    • MathCAD

    • STATISTICA

    • 3D Studio Max

    • MS Office (MS Word, MS Excel, PowerPoint)

    • 1C:Бухгалтерия

    • GPSS

    • MS Project

    • Vsual Basic

    • BPWin

    • 1С Бітрікс


Біографія


Я, Коваль Ірина Степанівна, народилася 5 січня 1988 року в м. Макіївка.

Мама, Синьова Тетяна Сергіївна, 1958 року народження, працює в ДонНТУ провідним інженером. З самого мого народження вона завжди оберігала мене від бід і труднощів, а коли я засмучувалась — завжди була готова мене вислухати, втішити і відразу ж розсмішити, після чого я забувала про погане. Часто згадую, як ночами мама шила мені танцювальні костюми на заняття. Хореограф казала, що ще не бачила, щоб через захоплення дитини мами так поралися.

Папа, Коваль Степан Миколайович, 1959 року народження, працює на підприємстві «ЕЛІС». У дитинстві він називав мене «кнопочкою». Пам'ятаю, як він мене маленьку ніс на плечах в парк атракціонів, і ми багато разів каталися на гойдалках. Вдома разом розв'язували шкільні задачки з математики, а коли я танцювала на святах, він голосніше за всіх кричав «браво», мене це дуже підтримувало.

Старший брат, Юрій, 1983 року народження, колишній студент ДонНТУ, зараз співробітник фірми «Siemens» у Німеччині. Мій улюблений братик завжди був для мене прикладом, він добре вчився, допомагав батькам по господарству, якщо я зроблю щось не те — брав всю провину на себе. У період мого вступу до університету брав активну участь у підготовці, а на молодших курсах вчив дисципліні і прагненню пізнати якомога більше про запропоновані предмети. Зараз я дуже скучу за ним, адже вже 5 довгих років він далеко. Але, коли приїздить у відпустку, ми щосекунди поруч, розмовляємо, сміємося, радимося один з одним.

У садок я пішла досить пізно, в 4 роки, тому трохи важко було знайти спільну мову з групою. Але з часом все устоялося, я подружилася з хлопцями і дівчатками, ми весело грали цілими днями.

 


Школа

 

У сім років я пішла до школи №18 м. Макіївки. Яка була моя радість, коли побачила дітей, які ходили зі мною в садочок. До цього дня у мене в пам'яті залишається мить, коли я зайшла у свою класну кімнату: світлу, чисту, затишну, з білосніжними шторками і ніжно-коричневими партами. Перша класна керівниця Верник Неллі Давидівна стала для мене і всього класу другою мамою. Вона значно вплинула на наше становлення як особистостей, навчала бути добрими і чуйними, уважними до батьків, поважати один одного. У школі я мріяла стати вчителькою молодших класів і бути схожою на Неллі Давидівну.

Я брала активну участь у всіх шкільних заходах, мені це дуже подобалося. У 10 класі мені запропонували взяти участь у конкурсі «Леді Осінь» і подарунком долі стала моя перемога. В 11 класі я серйозно зайнялася підготовкою до вступу в університет. Почала ходити на підготовчі заняття з математики та хімії. Вже через місяць я була впевнена, що математика — це точно моє! Школу я закінчила із золотою медаллю.

 

Університет

 

Настав момент істини — співбесіда в університеті. Оскільки мої батьки працювали в ДонНТУ, брат пройшов там навчання, то звичайно, моє найбільше бажання було піти слідом за ними, і якийсь етап у своєму житті провести в стінах цього закладу. Я поступила на спеціальність «Економічна кібернетика» і до сьогоднішнього дня ні на секунду не пошкодувала про свій вибір.

Перший семестр в університеті змусив мене подивитись на навчання по-новому, тому до кінця четвертого курсу я, як і інші одногрупники, ходила на всі заняття, старанно робила кожну лаборатору работу, намагалася навіть раніше поставленого терміну здавати курсові роботи, брала участь у конференціях, одним словом, робити все, щоб мої оцінки були кращі. Я вдало здала державні іспити після другого та четвертого курсу на п'ять.

У виборі наукового керівника сумнівів не було. У Дмитрієвої Ользі Анатоліївні, я завжди бачила не тільки професійного викладача, але і добру, чуйну людину. Тематика її предметів завжди була мені цікава. Тема моєї магістерської роботи — «Моделювання процесів оптимального управління в умовах невизначеності». На даний момент я активно працюю над написанням диплома, раджуся з Ольгою Анатоліївною і сподіваюся, що в мене не виникне багато труднощів при розробці проекту.

 

Плани на майбутнє

 

Найближчим часом планую успішно закінчити написання магістерської роботи, захистити її на відмінно і отримати довгоочікувану вищу освіту, до якої я прямувала стільки років.

Після закінчення університету головним завданням для мене є звичайно ж працевлаштування. Я не загадую, де конкретно і в якій галузі я хотіла б працювати. Поки що, я тільки визначила критерії вибору роботи. Саме головне - це має бути цікаве для мене заняття. Наступний, не мало важливий пункт — колектив. Я вважаю, що робота на будь-якому підприємстві буде виконуватись якісніше і швидше, якщо працівники будуть дружніми. Мені б хотілося бачити підтримку від моїх колег у скрутну хвилину і, звичайно, я готова давати її сама.

Кожна дівчина мріє вийти заміж, знайти міцну і дружну сім'ю. Я не виняток. Для мене життя буде щасливим, якщо в моєму оточенні будуть дорогі і близькі люди.

Велике бажання поїхати за кордон, побачити світ, поспілкуватися з людьми, дізнатися особливості їхньої культури. Я ще ні разу в житті не виїзжала зі своєї країни, тому будь-яка поїздка буде для мене незабутньою подією.

Мої прагнення у житті: залишатися людиною в будь-якій ситуації; з гідністю долати труднощі; добитися реалізації поставлених цілей; бути щасливою не дивлячись ні на що.

Бажаю всім магістрам подальших випусків ніколи не падати духом і завжди йти з упевненістю до виконання задуманих цілей, як це роблю я!