Дата народження: 04 червня 1988
Середній бал у період навчання у бакалавраті: 3,52
Володіння мовами: російська, українська, англійська (спілкування, листування)
Мови програмування: Visual Basic, C++ Builder
Web-програмування: HTML, PHP, CSS
СУБД: Microsoft Access
Робота з графікою: Macromedia Flash, 3D Max, Adobe Photoshop, CorelDRAW
Математичні пакети: MatLab
Пакети моделювання: Rational Rose
Case- засоби: ERWin
Робота з ОС: Windows 98/ME/2000/XP/Seven
Побудова мереж: NetCracker
Засоби Office: MS Office 98/2000/2003/2007, MS Visio, MS PowerPoint, MS Project
Ділові якості: пошук нестандартних рішень завдання, відповідальність, прояв активності, ініціативи, самовладання, можу залишатися коректним у критичних ситуаціях і вирiшувати міжособистісні й інші конфлікти
Особисті якості: позитивний настрой, комунікабельність, дипломатичність, толерантність, з розумінням ставлюся до позицій, що відрізняються від моїх, що не заважає мені якщо буде потреба проявляти твердість, принциповість; у людях мене найбільше приваблює чесність, оптимізм і комунікабельність
Захоплення: англійський, математика, музика, образотворче мистецтво
Особисті дані: громадянин України

Уночі четвертого червня тисяча дев'ятсот вісімдесят восьмого року бушувала гроза. Куранти годинника відбивали три години ночі в такт частим гуркотам грому сповіщаючи початок нового дня. Напівпорожня лікарня обкутана липким мороком. Звуки крапель, що тарабанять по стеклах, заглушають метушню хворих, якi намагаються заснути. Раптово цю ідилію порушив далекий крик із родильного відділення. Через деякий час у моїх батьків, Лозового Сергія Борисовича й Лозової Олени Миколаївни, з'явився син.

Погано пам'ятаю свій перший садок. Ми тоді ще жили з бабусею й дідусем у двоповерховому будинку. Найяскравіші спогади з того часу - це те як я зламав руку впавши з дивана й забіяка з дитячого садка, який постійно пожирав в акваріумі рибок. Коли мені було чотири роки в мене з'явилася сестричка Іріша, мої батьки купили квартиру в іншому районі міста й мені довелося шукати собі друзів у новому садку. Швидко подружившись із декількома хлопцями ми організували своєрідну команду рятувальників, захищаючи слабких і не даючи мучити братів наших молодших - звірів і комах. Потім прийшов час іти до школи... Бабуся з дідусем купили квартиру, а наша родина переїхала назад у великий приватний будинок.

Я пішов в ЗШ № 1. Сумуючи за старими друзями я намагався уникнути спілкування з однокласниками. Незабаром я подружився з хуліганом, з яким я побився в мій перший день у школі за те що він діставав дівчисько. Він виявився веселим малим. У цій же школі вчився мій двоюрідний брат, тому часто я проводив час із хлопцями, якi старше мене. У початковій школі в мене прокинувся недужий інтерес до комах, і я став часто влаштовувати рейди у всякі болітця зі своїми приятелями в пошуках цікавих екземплярів. Тоді я мріяв стати найвідомішим ентомологом.

У середній школі я захопився математикою. Іноді, коли мене відвідувало натхнення, я малював або писав розповіді. Я навіть спробував написати книгу, але із цього нічого не вийшло. Я став ходити на факультативи, займатися з репетитором англійською, по вихідних їздити в математичний коледж… У спробах розкрити свій потенціал я став потроху віддалятися від друзів. У школі я став менше спілкуватися з однокласниками, малюючи на перервах відверто псіходелічні картинки. Увесь вільний час я присвячував комп'ютеру, малюючи в Paint, 3Dmax, читаючи книги або просто розважався граючи в усякi даремні ігри. Тоді я вирiшив що моє майбутнє буде пов'язане з комп'ютерами.

Зрештою це стало мене пригнічувати і я частенько став пропадати в самих веселих і неординарних компаніях. Хоча я став менше приділяти увагу школі, однаково із задоволенням продовжував ходити в коледж і до репетитора.

Навесні 2005 року мені вручили атестат і безліч грамот, і я з жалем покинув школу.

Наприкінці одинадцятого класу переді мною стала дилема: "куди ж, все-таки, вступати?!" Я захоплювався комп'ютерами, математикою, малюванням і англійською мовою. Прочитавши опис спеціальності "Інформаційні управляючих системи й технології", я зрозумів, що це саме те, що мене цікавило. По рейтингах я пройшов на неї на бюджет.

Переїхавши зі Сніжного, селища міського типу, у Донецьк, я був уражений розміром і красою міста, масою сучасних, не закомплексованих і товариських людей. Моя спрага спілкування незабаром призвела до того, що я знайшов своїх кращих друзів - дуже яскравих індивідуальностей. Увесь вільний час я проводив у нашій згуртованій компанії, гуляючи по місту, відвідуючи громадські місця, шокуючи й веселячи людей нашою неординарною поведінкою. Тому що немаловажну роль у моєму житті й життя моїх друзів відіграє музика, з відкриттям альтернативних клубів, у яких виступали українські й закордонні групи, ми стали частенько там пропадати. Деякі із друзів зайнялися власними музичними проектами.

Ближче до сесії я все-таки брався за розум й усе встигав здати. Особливий інтерес із предметів я випробовував до вищої математики, англійського, методам КIТ, технологіям програмування й web-програмуванню.

Одержавши диплом бакалавра, я вирiшив вступити до магістратури, тому що я хотів знайти роботу за кордоном. Тема моєї магістерської роботи "Розробка інтелектуальної системи підтримки прийняття рішень у веденні фінансово-господарчої діяльності аграрного підприємства". Тема є актуальною, тому що вигідно використовувати подібні системи для зменшення ризику прийняття рішень у веденні фінансово-господарчої діяльності аграрних підприємств. Керівником моєї магістерської роботи я вибрав к.т.н., доцента Секіріна Олександра Івановича - відмінного викладача й людину.

Під час навчання в університеті я часто підробляв. Спочатку на ювелірному заводі, потім мерчендайзером у рекламній фірмі. Звісно мене не влаштовувала ні робота, ні зарплата. Тому після закінчення університету я прагну влаштуватися на роботу за професією, набратися досвіду й переїхати за кордон. Через деякий час відкрити власну справу.