Деякі негативні явища сучасної української мови

Євтюшкіна А.Б., Кривошеєва І.В.

Науковий керівник Грабовенко І.С.

Источник: «Мовна культура фахівця у контексті сучасності» матеріали докладів конференції. Донецьк, 2009 р. – с. 15-16

Невід'ємною частиною нашої мови й життя є лайки. Але останнім часом лайливі слова все частіше звучать на телебаченні, на радіо, з'являються на сторінках газет, журналів. Нецензурна лексика стала настільки звичною, що незабаром навіть найгрубіші вирази можуть легалізуватися. Таким чином культура мови перебуває під загрозою. При цьому варто врахувати, що більшість із нині вживаних лайок походять від слів, які спочатку мали зовсім невинні значення.

Проведемо етимологічний аналіз деяких слів. Так, наприклад, слово «зараза» раніше носило позитивний зміст і було синонімом слова «вразити». У XVIII столітті так називали прекрасних жінок, які своєю красою, «заражали», «вражали» чоловіків. Тепер це слово перейшло до галузі медицини й уживається для позначення хвороби.

Але буває, що слово змінило значення та із грубого й образливого стало майже компліментом. Так, модне сьогодні слово «стерво», у яке вкладають зміст «фатальна жінка», насправді означає «падло», «м'ясо, що гниє». Цим словом раніше чоловіки із презирством називали особливо підлих і шкідливих повій. Інше зовсім не образливе слово «чувак» у перекладі із циганської мови значить кастрований баран або верблюд, а «чувиха» – його підстилка.

Значна частина лайок спрямована на те, щоб скривдити людину і указати при цьому на її слабкі розумові здатності. Наприклад, слово «ідіот» у давній Греції позначало «приватна особа». «Ідіотес» називали людину, що не ходила на голосування. Пізніше це слово придбало новий зневажливий відтінок – «обмежений», а у римлян воно почало позначати – «невіглас». «Кретин» на діалекті жителів з гірських районів Франції значить «християнин». Значення «недоумкуватий» це слово прийняло у зв'язку з тим, що в цих районах часто зустрічалися розумово відсталі люди через недолік йоду в воді. З іноземної мови до нас також прийшло слово «дебіл», що у перекладі з латинського означає – «слабкий».

«Лохом» два сторіччя назад називали лосося: знесилена після нересту риба спускалася вниз за течією річки й легко попадалася в мережі до рибалок. Пізніше цим словом торговці називали мужика-селянина, що приїжджав із села до міста і якого було легко обдурити.

Перенесення властивостей тварини або рослини на людину з метою її образити – досить часте явище. Наприклад, як відомо, дуб є дуже твердою породою дерева. У зв'язку із цим дубом часто називають не дуже розумну людину. А от слово «бидло», яким поляки називали поневолених селян західної України, позначає худобу.

Слово «сволота» утворилося від давньослов'янського «сволочати» і означало зволакувати. Сволотою спочатку називали сміття, що згрібали до купи, а вже потім покидьків суспільства – злодіїв, бурлаків. «Негідник» – слабкий і немічний чоловік «не придатний» для армії. «Жлобом» раніше називали людину, що пила жадібно захлинаючись. А «шаромига» походить від французького cher ami (любий друже) – так зверталися до росіян французи, коли жебрачили під час відступу в 1812 році.

Зазначені явища словотворення та перекручування змісту вже добре відомих слів тривають у мові й сьогодні – від уже поганих слів утворюють нові слова, змінюючи в них літеру або додаючи яку-небудь частину. Наприклад, слово «фіга» (дуля) пішло від французького «підлість». Пізніше до цього слова додали суфікс і вийшло «фігня». Це слово також більш грубим способом заміняє в контексті інші слова «ні фіга» – «ні чого», «на фіга» – «навіщо».

Лайки використовувалися не тільки в усній мові, а й в літературі. Багато українських письменників зверталися в своїх творах до евфонії (лайки) з різною метою, здебільшого для висміювання ворогів. Шевченко використовував лайки з метою підкреслити внутрішню вульгарність зовні «високого» (наприклад, царського двору у «Сні»), Котляревський в «Енеїді» – з гумористичною метою («Юнона суча дочка»), Нечуй-Левицький – щоб підкреслити і висміяти оточення того часу.

Таким чином можна стверджувати, що раніше наша мова була більш чистою. Лише брутальність, безграмотність і порочні сфери людського життя перетворили зовсім невинні слова на грубі й жорстокі лайки. Тільки гарне виховання, повага до рідної мови сприятимуть очищенню мови або хоча б допоможуть зупинити її подальше засмічення. Кожен повинен стежити за своїм мовленням, інакше лайки й жаргонізми зовсім витіснять з мови свої цензурні аналоги.

Література

1. Етимологія і історія слів [Электронный ресурс]/ Етимологічні словарі і книги http://etymolog.ruslang.ru/
2. Словарі та енциклопедії «Рубрікон» [Электронный ресурс]/ Энциклопедичечский ресурс интернета «Рубрикон» http://www.rubricon.com/