Магістр ДонНТУ
Вища школа економіки і менеджменту
Литвин Юлія Олександрівна

Факультет:   економіки

Кафедра:   економіки підприємства (ЕПР)

Спеціальність:   Управління інноваційної діяльності (ДІ)

Тема кваліфікаційної роботи магістра:

Розвиток потенціалу підприємства на інноваційній основі

Науковий керівник:   к.е.н., доцент кафедри ЕПР Крапивницька Світлана Миколаївна

АВТОРЕФЕРАТ

Введення

Успішний розвиток бізнесу - це результат раціонального менеджменту, заснованого на використанні інформації про можливості підприємства [3]. Отже, розвиток бізнесу обумовлено наявністю у підприємства відповідного економічного потенціалу. При цьому для ефективного розвитку підприємництва необхідно мати адекватну ринковим відносинам систему економічної інформації, розкриває його можливості. У свою чергу, можливості будь-якого економічного суб'єкта (підприємства), іншими словами його потенціал, в ринкових умовах господарювання визначаються різними факторами, і перш за все наявністю власності підприємства. Результат використання власності, залежить від підприємливості менеджерів, має на увазі ефективне використання потенціалу підприємства. Визначення стратегії розвитку підприємства базується на наявності у нього потенціалу.

Наукові та практичні проблеми, піднімаються в дослідженні, безпосередньо пов'язані з вирішенням конкретних завдань щодо формування і розвитку і впровадженню інноваційної активності у використанні потенціалу промислових підприємств як основи підвищення не тільки їх конкурентоспроможності, а й ефективності в цілому.

Актуальність теми дослідження. У сучасних умовах високої конкуренції, відповідність внутрішнього середовища підприємства вимогам ринку, є найважливішим чинником успішної діяльності та викликає необхідність її постійної трансформації. Головною рушійною силою економічного зростання сьогодні є інновації, що впроваджуються як на виробництві, так в експлуатації і споживанні. Світова практика показує, що розробка і впровадження нововведень - це не тільки шлях до підвищення конкурентоспроможності підприємства, а й серйозний стимул економічного розвитку країни.

Наукова значимість роботи. Запропоновано системну оцінка розвитку потенціалу підприємства дозволяє з різних сторін контролювати діяльність господарюючого суб'єкта

Практична цінність результатів роботи. Проведено аналіз підприємства за наступними напрямками: аналіз майнового стану компанії, налізе платоспроможності на основі показників ліквідності, аналіз поточної діяльності, аналіз рентабельності. Розроблено конкретні пропозиції щодо підвищення ефективності використання виробничого потенціалу підприємства. Практична значущість дослідження визначається можливістю використання окремих положень дипломної роботи при розробці нормативно-правового, науково-методичного та інших видів забезпечення державної підтримки МПП.

Цілі і завдання дослідження. Розвиток теоретичних положень і обгрунтування рекомендації з формування комплексної оцінки виробничого потенціалу підприємства. Досягнення поставленої мети вимагає вирішення основних завдань:

1. Визначити виробничий потенціал підприємства як економічна категорія;
2. Обгрунтувати методичні підходи до оцінки виробничого потенціалу підприємства;
3. Запропонувати рекомендації з розробки системи оцінки виробничого потенціалу підприємства.

Об'єктом досліджень є процес формування системної оцінки розвитку виробничого потенціалу підприємства в сучасній економіці України.

Предметом досліджень є теоретичні положення та методичне забезпечення оцінки розвитку виробничого потенціалу підприємства.

Теоретичні та методологічні питання формування потенціалу промислових підприємств, його структури, організації використання, розробки методів діагностики, вибору напрямку розвитку потенціалу поки не отримали свого вирішення. Саме це вважається актуальною проблемою на сьогоднішній день.

Методологічною базою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних вчених і фахівців. У дисертаційній роботі використані нормативні правові акти та стандарти, що регламентують діяльність суб'єктів підприємництва, а також дані регіональної і муніципальної статистики (2006-2008рр), матеріали з'їздів представників підприємництва, результати соціологічних досліджень.

Основна частина магістерської роботи

У першій частині науково - дослідної роботи проаналізовано сутність потенціалу та виробничого потенціалу підприємства, зміст і роль потенціалу підприємства - інноватора, а також проведена оцінка ефективності інноваційних програм економічного значення [13].

Оскільки потенціал підприємства в основі своїй це приховані можливості підприємства, для аналізу і подальшого впровадження інновацій слід спочатку визначити основну структуру потенціалу підприємства (Рис.1).

Рисунок.1 - Структура потенціалу підприємства

(анімація: об'єм - 72 932 байт; розмір - 794х559; складається з 9 кадру; затримка між кадрами - 1c; затримка між останнім і першим кадрами - 5c; кількість циклів повторення - 0)

Основна проблема в дослідженні виробничого потенціалу підприємства полягає в тому, що всі його елементи функціонують одночасно і в сукупності. Тобто виробничий потенціал є система, причому складною і динамічною, оскільки саме взаємозв'язки між окремими складовими потенціалу здійснюють безпосередній вплив на його елементи, модифікуючи вихідні властивості і закономірності їх функціонування, сприяючи тим самим переходу потенціалу в новий якісний стан як єдиного цілого, тобто системи вищого порядку. Таким чином, тільки з відомих особливостей і закономірностей функціонування окремих елементів неможливо вивести особливості і закономірності функціонування виробничого потенціалу як системи в цілому.

Динамізм виробничого потенціалу промислових підприємств обумовлений впливом інновацій, нестабільністю зовнішніх чинників господарювання, кон'юнктурними умовами виробництва. Внаслідок впливу цих факторів постійно відбуваються певні структурні зрушення всередині виробничого потенціалу, а також якісні і кількісні зміни техніко-економічних показників, які характеризують його.

Загалом ефективність функціонування виробничого потенціалу визначає ступінь досягнення деякого потенційного результату діяльності підприємства за певний період часу.

Що ж стосується фінансової складової [22], то до теперішнього часу так і не сформовано єдиного підходу до її оцінки, тому вона вважається найскладнішою.

У другій, практичній частині науково-дослідної роботи проаналізовано виробнича діяльність досліджуваного підприємства, викладені методичне забезпечення і проведені взаємозв'язку факторів формування ефективності виробничого потенціалу.

Будуть розглянуті методичні рекомендації щодо формування комплексного потенціалу підприємства, а саме прибутковий, витратний, ринковий підходи.[23]

Прибутковий підхід при оцінці об'єктів нерухомості включає два методи:

1. Mетод капіталізації доходів;
2. Метод дисконтованих грошових потоків.

Вартість нерухомості розраховується за формулою:

С = ЧОД / Коефіцієнт капіталізації

Застосування витратного підходу включає кілька етапів:

1. Визначається вартість земельної ділянки, на якій знаходяться будівлі, споруди.
2. Оцінюється відновлювальна вартість або вартість заміщення будівлі та споруди на дійсну дату оцінки.
3. Розраховуються всі види зносу будівель і споруд з урахуванням їх фізичного, функціонального, технологічного та економічного старіння.
4. Визначається залишкова вартість будівель і споруд як різниця між вартістю відтворення (вартістю відновлення або вартістю заміщення) і сукупним зносом.
5. Розраховується повна вартість об'єкту нерухомості за допомогою додавання до залишкової вартості будівель і споруд вартості земельної ділянки.

Порівняльний (ринковий) підхід представлений:

1. Методом порівняння продажів;
2. Методом валового рентного мультиплікатор.

Третя частина науково-дослідної роботи присвячена рекомендацій щодо вдосконалення механізму підвищення виробничого потенціалу підприємства, один з яких запропоновано до розгляду. [14]

Метод дозволяє системно встановити кількісні та якісні зв'язки між окремими елементами потенціалу, рівень його розвитку та конкурентоспроможності і на основі цього своєчасно обгрунтувати та реалізувати управлінські рішення щодо підвищення ефективності функціонування підприємства. Він має декілька теоретичних аспектів, які необхідно враховувати при обгрунтуванні управлінських рішень.

Графоаналітичний модель потенціалу підприємства дає можливість встановити причинно-наслідкові зв'язки між окремими складовими елементами потенціалу підприємства, здійснити оптимізацію, обгрунтувати й реалізувати управлінські рішення для підвищення ефективності господарської діяльності.

Даний метод передбачає використання рейтингової оцінки потенціалу підприємства на основі вибраних показників. Як база для порівняння вибирається значення показників за декілька періодів або значення показників потенціалу конкурентів.

Що стосується безпосередньо самих методів оцінки, то можна виділити наступні: [16]

1. Метод застосування інтегральної (факторної) моделі;
2. Метод експертних оцінок фінансових коефіцієнтів або фінансових індикаторів;
3. Комбінований метод;
4. Вертикальний і горизонтальний аналіз звітності, аналіз поточної діяльності підприємства.

Заключний етап оцінки інноваційного потенціалу передбачає визначення рівня інноваційної активності підприємства за допомогою узагальнюючого показника - коефіцієнта інноваційної активності підприємства, розрахунок якого проводиться за наступною методикою:

Р ін.акт. = (Рі * Wі),

Оцінку рівня інноваційної активності підприємства доцільно здійснювати за наступною шкалою: від 0 до 4,0 - низький рівень, від 4,1 до 8,0 - середній рівень, від 8,1 до 11,55 - високий рівень. Результати оцінки стану елементів інноваційного потенціалу повинні лягти в основу розробки комплексу заходів, спрямованих на підвищення інноваційної активності підприємства.

Ступінь і проблеми розвитку теми дослідження. Питання пов'язані з впровадженням інновацій у виробничу діяльність та її вплив на підвищення конкурентоспроможності, широко розглядаються у вітчизняній і зарубіжній літературі.

У рамках ДонНТУ хотілося б зазначити роботі:

1. Когтевой Олени Михайлівни. Мета її роботи є вдосконалення методики оцінки фінансово-економічної ефективності інновацій підприємства. [1]

2. Кравченко С.І., Кладченко І.С. Дослідження сутності іноваційного потенціалу / / Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 68. - Донецьк, ДонНТУ, 2003.

   Ця стаття написана у співавторстві з науковим керівником к.е.н. Кравченко С.І. Роботою продовжений аналіз проблеми формування сутності та змісту економічної категорії «інноваційний потенціал» в аспекті переходу України до нової інноваційної моделі розвитку. Авторами уточнено та доповнено сутність цієї категорії, виявлено його структура, і окремі види функціонування в економічному середовищі. Тим самим окреслений обрій проблеми і створений плацдарм для подальших теоретичних і практичних досліджень. [6]

3. Мороз Вікторія Василівна "Формування системної оцінки розвитку потенціалу підприємства" - ДонНТУ, 2009.

4. Василишина Л.М. "Проблеми вдосконалення системи управління виробничим потенціалом підприємства" - ДонНТУ, 2009.

У рамках світового визнання слід відмітити:

1. Лісін Б.К., Фрідлянов В.М. Міждержавне соціально-економічне дослідження інноваційного потенціалу.

   У документі наведено витримки з матеріалів дослідження (виходячи з потреб досліджуваної магістром теми), котрі грунтуються на оригіналі, представленому на сайті www.inti.kz. На цьому сайті представлені результати міждержавного соціально-економічного дослідження інноваційного потенціалу 5-ти країн-учасниць СНД: Росії, України, Білорусі, Киргизстану та Молдови, проведеного в період з 2001 по 2002 рр.. на основі затвердженої 21.06.01. Економічною радою Концепції міждержавної інноваційної політики держав-учасниць СНД до 2005 року.

2. Проблемі інновацій в діяльності підприємств присвячені роботи С.Ю. Глазьєва, А.А. Динкіна, А. М. Жічкіна, П.М. Завліна, С.Д. Ильенковой, А.К. Казанцева, Н.Д. Кондратьєв, В. Г. Мединський, А.М. Мухамедьярова, Л.М. Оголева, А.Г. Поршневі, А.І. Пригожина, В.Я. Горфінкеля, Н.П. Масленнікова, В.М. Гуніна, Ю.В. Яковця та ін

3. Багато аспектів проблеми управління інноваційним процесом розглядаються в роботах зарубіжних вчених: Г. Ансоффа, Р. Зейлера, Г. Менша, Н. Мончева, Б. Санто, Б. Твісса, М. Хучека, І. Шумпетера, Р. Янге, та ін

4. Питанням конкуренції та конкурентних переваг, конкурентоспроможності товарів і підприємств присвячені праці Г.Л. Азоева, Б. Альстренда, І. Ансоффа, А.П. Градова, І.Б. Гуркова, В.С. Єфремова, Ф. Котлера, Н.Ю. Кругловою, М.І. Книш, Дж. Лемпела, Г. Мінцберг, М.К. Масовий, М. Портера, А.Г. Циганова, Р.А. Фатхутдінова, та ін

Основні наукові результати, що характеризуються новизною, полягають у наступному:

- Виділено, поряд з загальносистемними, спеціальні принципи активізації інноваційної діяльності (визнання пріоритетності інноваційних факторів, правова охорона інноваційних ідей, інформаційна взаємозв'язок, новаторське участь, зацікавленість у результатах своєї праці, державна підтримка) , дотримання яких дозволить підвищити конкурентоспроможність та ефективність діяльності промислових підприємств;

- Обгрунтовано методи стимулювання діяльності з пошуку та реалізації нових ідей шляхом формування груп з активізації інноваційної діяльності на підприємствах;

- Виділено основні етапи і процедури щодо висування нових ідей: організація відбору і створення банку інноваційних ідей; розробка офіційного бланка інноваційних пропозицій; створення умов для прояву ініціативи; забезпечення ефективного зворотного зв'язку з розробниками інноваційних пропозицій;

- Розроблено кількісні і якісні показники за оцінкою активізації інноваційної діяльності, що забезпечує її результативність та мінімізує ризики;

- Обгрунтовано процес послідовності етапів активізації інноваційної діяльності на промислових підприємствах (визначення шляхів; розробка системи заходів, забезпечення постійного моніторингу), що дозволяє оцінити реальні ресурсні можливості підприємств і забезпечити можливість коректування прийнятих рішень;

- Розроблені методичні рекомендації з оцінки кадрового потенціалу інноваційного підприємства, який дозволяє розрахувати розмір премії конкретному працівникові залежно від його особистого внеску в процес активізації і у підвищення ефективності, результативності та якості інноваційної діяльності.

Висновок

Потенціали промислових підприємств прямо пов'язані з темпами соціально-економічного розвитку країни [17]. Поліпшення їх використання сприяє зростанню виробництва інвестиційних ресурсів і товарів народного споживання за одних і тих самих витрат суспільної праці. А якісні їх характеристики визначають ступінь задоволення матеріальних і духовних потреб народу і сама якість економічного і соціального зростання.

Високо оцінюючи внесок вищеназваних вчених і отримані ними результати, слід зазначити, що рівень розробленості проблеми розвитку потенціалу підприємства на основі інновацій, стосовно до сучасної дійсності, є недостатнім. Швидко змінюється ситуація вимагає більш детального вивчення теми, що розглядається, пошуків нових підходів і методів.

Важливо врахувати, що активізувати інноваційні процеси на підприємствах можна, тільки постійно контролюючи їх готовність до перетворень. Необхідно стимулювати як керівників, так і фахівців досліджуваних підприємств, їх підприємницькі здібності до застосування нових методів організації та управління.

Перелік джерел

1. Когтева Е. М. Организационно-экономический механизм инновационного технического развития предприятия [Электронный ресурс] / Портал магистров ДонНТУ, -http://www.masters.donntu.ru/2009/fem/kogteva/diss/index.htm
2. Аноприенко А.Я. На пороге информационного общества // Донецкий политехник. - 24 марта 1998. - №3(2034). С. 8 [Электронный ресурс] / Персональный сайт Аноприенко А.Я., - http://masters.donntu.ru/anoprien/publ/1998/donezk98.htm
3. Економічний потенціал підприємств промисловості: формування, оцінка, управління.
   Статья «Економічний потенціал підприємств промисловості: формування, оцінка, управління»
   Автор статьи: Лапін Є.В.
4. Управление реализацией инновационного потенциала в промышленности
   Диссертация на тему «Управление реализацией инновационного потенциала в промышленности»
   Автор диссертации: Решетников А.В.
5. Економічний потенціал підприємств промисловості: формування, оцінка, управління.
   Эскизный проект «Инновационный потенциал предприятия: современное состояние и перспективы развития»
   Автор статьи: Матвейкин В.Г., Дворецкий С.И., Минько Л.В., Таров В.П., Чайников Л.Н., Летунов О.И.
6. Исследование сущности инновационного потенциала
   Кравченко, С.И. Исследование сущности инновационного потенциала / С.И. Кравченко, И.С. Кладченко // Научные труды Донец- кого национального технического университета. Серия экономическая. – Донецк : ДонНТУ, 2003. – Вып. 68. – С. 88 – 96.
   
7. Межгосударственное социально-экономическое исследование инновационного потенциала
   Статистические данные "Межгосударственное социально-экономическое исследование инновационного потенциала"
   Авторы работы: Лисин Б.К., Фридлянов В.Н. Межгосударственное социально-экономическое исследование инновационного потенциала
8. Активизация инновационной деятельности промышленных предприятий для повышения конкурентоспособности.
   Статья "Активизация инновационной деятельности промышленных предприятий для повышения конкурентоспособности"
   Авторы работы: Мишин В. М.
9. Билорус Т.В. Сущность кадровой стратегии предприятия и методологические основы ее формирования / Т.В. Белорус / / Актуальные проблемы економики.-2006. № 1.-С.185-189.
10. Дмитриев Валерий Пути повышения потенциала персонала предприятия / В. Дмитриев / / СхидСхид.-2005 .- № 2.-С.18-20.
11. Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник для вузов.-М: Гардарика 1998.
12. Ищук С. А. Оценка гибкости производственного потенциала промышленных предприятий и ее роль в обеспечении устойчивого экономического развития / / Социально-экономические исследования в переходный период. Региональная политика устойчивого развития: принципы формирования, механизмы реализации (Ежегодник научных трудов). Львов: ИРД НАН Украины, 2002.Вип. 5 (XXXVI). С.342-352.
13. Ищук С. А. Методы определения эффективности производственного потенциала промышленных предприятий / / Труды Одесского политехнический университета: Научный и производственно-технический сборник по технический и естественным наукам.-Одесса, 2004 .- Вып. 2 (22). С318-323.
14. Ищук С. А. Механизм совершенствования организации управления материальными потоками на предприятия / / Вестник Націон. Ун-ту «Львовская политехника». Логистика. № 499.-Львов: НУ «Львовская политехника», 2004.-С.169-174.
15. Попов С.А. Стратегическое управление: 17-Модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации» .- М.: ИНФРА - М, 2000.-Модуль 4.
16. Ищук С. А. Совершенствование методологии выбора инвестиционной стратегии развития производственного потенциала региона / / Региональная економика.-2004 .- № 4.-С.87-94.
17. Ищук С. А. Управление производственной системой на основе критериев технологической целесообразности и экономической ефенктивности / / Социально-экономические исследования в переходный период. Экономические проблемы развития промышленного производства региона (Ежегодник наук. Трудов) .- Львов: ИРД НАН Украины, 2001.-Вип. XXXi.-С.21-30.
18. Организационно-экономическое обеспечение инновационного развития промышленности региона / НАН Украины. Ин-т региональных исследований. Ред. Цвет: наук. ред. д.э.н., проф. Бойко Е.И. .- Львов, 2003.-192с.
19. В.О. Кунцевич Понятие финансового потенциала развития предприятия и его оценки / В.А. Кунцевич / / Актуальные проблемы экономики. - 2004. - № 7. - С. 123-130.
20. О.В. Гривкивська, О.В. О Копец Особенности управления финансовой деятельностью предприятий машиностроения / Актуальные проблемы экономики - 2008 - № 8_с.91-96.
21. Моляков Д.С. Дискуссионные вопросы теории финансов предприятия / / Вестник финансовой Академии. - 1997. - № 4. - С.35.
22. Шумск С.С. Финансовый потенциал Украины: методология определения и оценки / С.С. Шумск / / Финансы Украины. - 2007 .- № 5.-с.55-64.
23. Финансовая деятельность предприятия: Учебник / Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.И., Петрова К.Я. - К.: Лыбидь, 2002. - С.22.

При написанні даного автореферату магістерська робота ще не завершена. Дата кінцевого завершення роботи: 1 грудня 2010 р. Повний текст роботи та матеріали за темою можуть бути отримані у автора або у його наукового керівника після вказаної дати.