Автобиография  
Реферат  
Библиотека  
Ссылки  
Отчет о поиске  
Индивидуальный раздел  
 
 
 

УДК 330.133.7 В.О. Олімпієв

Керівник доцент, к. є. н. С.М. Крапивницька

Донецький Національний Технічний Універсітет

Розвиток ринкової економіки України проходить дуже складний і тривалий шлях. Важко прогнозована динаміка ринку, велика численність нових директивних рішень і законодавчих актів створюють для українських підприємств багаточисельні перешкоди для розвитку. Сьогодні провідними економістами світу визнано, що головною фінансовою метою стратегічного управління підприємством є збільшення його вартості. Однак існуючі методики оцінки вартості не пристосовані для умов невизначеності, яка незмінно присутня при створенні інноваційного підприємства. Підтвердженням цьому служить те, що традиційні методи дохідного підходу не дозволяють урахувати ефекти, що випливають із умов ринкової економіки, такі як високі темпи зростання, слабка прогнозованість результатів діяльності. Як наслідок, сучасні методи оцінки не дозволяють визначити вплив управлінських рішень на підвищення вартості підприємства. У науковій літературі викладені основні принципи оцінки вартості підприємства в роботах Л.І. Абалкіна, М. Олександра, І. Ансоффа, Р. Брейлі, Дж. Бэйлі, А. Дамодарана, Д. Хея, Р. Келлі, Т. Коллера, Т. Коупленда, В.Н. Лівшиця, М. Міллера, Ф. Модільяні, Дж. Фішмена, К. Уілсона, С.В. Валдайцева, Ю.В. Козиря. На жаль, доводиться констатувати, що накопичений переважно за рубежем досвід не завжди можна застосувати у сучасних українських умовах. У зв'язку із цим необхідно знайти способи вирішення специфічних проблем української економіки перехідного періоду. Метою даної роботи є вдосконалення методів оцінки вартості інноваційного підприємства. Існує декілька базових підходів до оцінки вартості майна підприємства: дохідний, витратний і порівняльний, у рамках кожного з яких є декілька методів, що враховують ті або інші особливості об'єкта оцінки й цілей оцінки. Крім цього, останнім часом при оцінці майна компаній усе частіше став застосовуватися опціонний підхід.

Специфікою витратного підходу являється його націленість на виявлення й урахування усіх наявних активів і зобов'язань підприємства. Його аналіз привів до висновку про те, що використання підходу зручно на великих матеріалоємних виробництвах, в умовах недостатньо ефективної комерційної діяльності або нестачу інформації про фінансово-економічну діяльність підприємства й цінах операцій з акціями або активами підприємств-аналогів.

Певні види підприємств, як правило, оцінюються на основі їх комерційного потенціалу, доходу. Дохідний підхід представляє собою процедуру оцінки вартості, що виходить із принципу безпосереднього зв'язку вартості бізнесу компанії з поточною вартістю його майбутніх доходів, які виникнуть у результаті використання власності або можливого подальшого його продажу. У тому випадку, коли існує ринок бізнесу, подібний оцінюваному, можна використовувати для визначення ринкової вартості підхід порівняльний, що базується на виборі порівнянних об'єктів, уже проданих на даному ринку. На відміну від витратного підходу, порівняльний підхід базується на ринковій інформації й ураховує поточні дії потенційних продавців і покупців.

На відміну від традиційних дохідного, порівняльного й витратного підходів, останнім часом використовуються підхід, пов'язаний із застосуванням опціонних моделей оцінки вартості. Застосування опціонних моделей оцінки дозволяє моделювати й оцінювати вартість найбільш складних фінансово-економічних об'єктів зі змінним рівнем ризику, оцінка й моделювання яких іншими підходами некоректна й практично неможлива. У якості об'єктів оцінки, до яких може застосовуватися опціонний підхід, можна віднести права на розробку й комерційну експлуатацію природних запасів природних копалин, вартість патентів, вартість акціонерного капіталу компаній, що знаходяться на грані банкрутства, і компаній, чия діяльність тільки починається й пов'язана з виводом на ринок продукції інноваційних підприємств. Принципова значимість опціонного підходу для українського бізнесу полягає в наступному. В умовах українських змін традиційні способи оцінки, і, насамперед, метод дисконтованих грошових потоків, недооцінюють потенціал українського бізнесу: високий рівень ризику характерний для українського ринку приводить до підвищення ставки дисконтування грошових потоків і зниженню оцінки вартості майна. На відміну від традиційних методів оцінки, опціонний підхід дозволяє враховувати високу мінливість ринку більшою мірою як позитивний фактор (за рахунок зниження вартості зобов'язань компаній та можливості росту вартості активів), що підвищує вартість акціонерного капіталу компаній.

Практичне застосування запропонованого інструментарію дозволить підвищити ефективність використання капіталу й у кінцевому результаті призведе до збільшення вартості підприємств. Основні результати та висновки дослідження можуть бути використані при оцінці вартості інноваційних підприємств, оцінці бізнесу в умовах невизначеності, а також при вирішенні інших задач операційної, інвестиційної й фінансової діяльності з позиції підвищення вартості компанії.