Середній бал у період навчання в бакалавраті склав 4,4. Вільно володію українською мовою. У достатньому обсязі для розуміння і читання володію англійською мовою. Маю досвід роботи в Microsoft Office (Word, Exel, PowerPoint), Kompas.
Я, Дерягіна Дар'я, з'явилася на світ 7 березня 1988 в м.Єнакієве, в день народження моєї мами Дерягиної Наталії Петрівни (у той же зодіакальний рік і час, що і мама). При народженні мені довгий час не могли підібрати ім'я, тому мій тато, Дерягін Анатолій Петрович, називав мене «діамантиком». У майбутньому моя старша сестра, Калініченко (Дерягіна) Наталія Анатоліївна, 7 березня 2004 народила сина Ростислава. Тому цифра сім переслідує мене впродовж мого життя і пов'язана з найяскравішими і важливими подіями.
У садок мене відправили в 1,5 року. У дитинстві я була тихою, мовчазною, замкнутою дитиною. Не охоче спілкувалася і на всі питання тільки кивала головою. Дуже сильно любила книги і обожнювала слухати мамине читання вголос, тому на всі свята у подарунок замовляла книги. А так само з дитинства любила співати і постійно щось наспівувала собі під ніс.
У 1й клас я пішла в 1995 році в ЗШ № 6 і в цьому ж році вступила до музичної школи по класу фортепіано. Перші три класи в школі я вчилася на відмінно, але з п'ятого класу скотилася до хорошісток, так як була зайнята громадською діяльністю, і так тривало до самого закінчення школи. Після закінчення музичної школи я відразу ж надійшла в «Школу лідерів» від Донецької обласної адміністрації, в якій мені прищепили лідерські якості, комунікабельність та цілеспрямованість. Я була ведучою практично всіх заходів у школі, а так само брала участь у заходах на міському та обласному рівнях. Була головою дитячої громадської організації, дуже часто виступала на конкурсах читців, брала участь у КВНах. Загалом, жодне міське, а тим більше шкільне захід не проходило без моєї участі. І не дивлячись на всю мою величезну зайнятість, школу примудрилася закінчити з відзнакою.
Після закінчення школи у червні 2005 року надійшла, за співбесідою, на спеціальність ТТР гірничо-геологічного факультету, де раніше вчилася моя старша сестра. Після закінчення першого курсу надійшла до автошколи по категорії «В». І ось уже протягом трьох років успішно воджу автомобіль. У лютому 2006 року почала вчитися на другій спеціальності: «Менеджмент організації» на факультеті «Перепідготовки кадрів». У лютому 2010 року отримала диплом бакалавра і продовжила навчання на спеціаліста.
Не можу сказати, що коли-небудь у мене були якісь задатки до технічних наук, просто завжди намагалася здати все вчасно і вийти на стипендію, у зв'язку з чим бакалаврат з основної спеціальності я закінчила із середнім балом 4,4 і вступила на бюджет до магістратури.
У березні 2010 року брала участь у Всеукраїнському конкурсі наукових робіт, який проводився у місті Івано-Франківську. Познайомилася з величезною кількістю цікавих людей, а також побувала в Яремче і Буковелі. Цю поїздку нам організував Івано-Франківський технічний університет нафти і газу, за що йому величезне спасибі і низький уклін.
Після закінчення університету, звичайно ж, хочеться знайти гарну роботу та здійснити заповітні бажання, яких у мене досить багато. Я назву три найяскравіших: перше – створення міцної і люблячої родини, друге – побувати на семи морях, тому що існує повір'я про те, що люди, які викупаються на семи морях проживуть своє життя щасливо. Я ж поки побувала лише на чотирьох; і третя мрія – це побачити свою рідну сестру Оксану (по батькові), яку я ніколи не бачила у своєму житті і яка знайшла мене через Інтернет у минулому році. Вона живе у Владивостоці, і тому нам зустрітись не так вже й просто, але я сподіваюся, що ця мрія збудеться в недалекому майбутньому. Адже рідні люди повинні бути разом і підтримувати відносини, тому що сім'я – це, мабуть, найважливіше в житті кожної людини.