RUS  UKR  ENG     ДонНТУ Портал магистров ДонНТУ
Магістр ДонНТУ Федоров Олексій Євгенійович

Федоров Олексій Євгенійович

Факультет екології і хімічної технології

Кафедра прикладної екології охорони довкілля

Спеціальність: Технологія тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів


Виробництво марганць-цинкових феритів і вплив складу на їх властивості

Науковий керівник: д.т.н., проф. Прилипко Юрій Степанович

Резюме Біографія Реферат
 
 

Біографія

Дитинство

Я народився 29 червня 1987 року в місті Бугуруслан Оренбурзької області. Місто нічим не примітне, але отримало певну популярність серед старшого покоління завдяки книзі Веніаміна Каверіна «Два капітана». Народився я вранці. Про те, яким було це ранок у моєї коханої матері (Федорової Олени Василівни) і шанованого батька (Федорова Євгенія Вікторовича) залишилися особливі яскраві спогади. Перші роки мого життя для батьків пройшли як у пісні: «Ни минуты покоя, ни секунды покоя…». Я ріс дуже допитливою і непосидючою дитиною. Завжди йшов на поводу у своєї невгамовної цікавості. Іноді вона призводила до приголомшливих, для мене, відкриттів, а іноді до появи синців і саден.
Коли мені було 3 роки, ми переїхали жити в Костянтинівку (Україна, Донецька область). Це місто відоме набагато більшому числу людей, ніж Бугуруслан. Адже Костянтинівка - промислове місто всесоюзного значення (на жаль, це в минулому), місто в якому виготовили зірки для Кремля. А ще, Костянтинівка - місто, в якому пройшло моє дитинство. Батьки зробили все, щоб воно було щасливим. Їм це вдалося з блиском, більше того - мама з татом виховали мене, прищепили мораль і розуміння духовних цінностей, поступово допомагаючи мені розширювати свій кругозір.
Роки дитсадка вже майже повністю стерлися з пам'яті. Лише кілька спогадів з того часу яскраво закарбувалися в моєму розумі. Одне з них - ласкавий і терплячий погляд матері, яка вчить мене читати. Соромно зізнатися, я був одним з відстаючих з читання в детсадовской групі. Рівно до тих пір, поки вихователька не повідомила про це батькам. Стараннями моєї гаряче улюбленої мами, я незабаром став одним з кращих. Мабуть, саме тоді я прийняв рішення бути кращим завжди й у всьому. «Наївно, - скажуть скептики - не можна бути кращим у всьому!». Нехай так. Досконалість дійсно недосяжна, але я до цього дня дотримуюся цього рішення.



Школа

У віці шести років пішов у загальноосвітню школу № 13 м. Костянтинівка. Початкові класи пролетіли, наче один день. Під час одного з уроків, на сьомому році навчання, в клас зайшла Обеденко Людмила Миколаївна - керівник туристичного гуртка в місцевому «Будинку піонерів». Після знайомства з гуртком вирішив його відвідувати і наступні три роки чимало часу проводив у походах по Донецькій області і Криму. Важкий рюкзак на плечах і пісні ввечері біля багаття, краса столітніх дубів у лісах і велич гір, під якими стелиться біла рівнина з хмар - все це стало частиною мене. Ті, хто не з чуток знайомий зі спортивним орієнтуванням знають, спорт в цій справі не найголовніше. Атмосфера маленького світу, яким стає на час походу загін, значить куди більше і залишається з вами на все життя.



Подальше навчання

Після закінчення 11 класу, вступив до Костянтинівський індустріальний технікум («КИТ») за фахом «Виробництво тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів і виробів». Програма навчання передбачає поглиблене вивчення технології отримання різних стекол. Дізнаватися маленькі секрети технології і проводити різні досліди під час лабораторних занять виявилося дуже цікаво.
Через два роки і вісім місяців - в травні 2007, закінчив «КИТ» з червоним дипломом, і отримав розподіл на «Артемівський завод скловиробів». На завод прийшов якраз до початку виводки скловарної печі на робочий режим і на посаді технолога цеху приступив до роботи під керівництвом польських фахівців. Після виводки печі дружним колективом регулювали роботу печі, усували аварійні ситуації і раділи отриманню якісної продукції. Досвід роботи, який я отримав на заводі залишиться зі мною назавжди. З-за нещасного випадку, що стався з генеральним директором, завод залишився без керівника, його роботу зупинили. У серпні того ж року я вступив на другий курс Донецького національного технічного університету. Тут я продовжив навчання спеціальності «Виробництво тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів». Навчання в університеті давалося легко. Давалася взнаки підготовка в технікумі і робота на підприємстві, які дали мені не тільки широку базу знань за технологією виробництва, а й навчили наполегливій праці.
За час навчання в університеті брав участь у двох олімпіадах, на яких зайняв третє місце. Захистив на відмінно кваліфікаційну роботу бакалавра на тему «Фізико-хімічні особливості виробництва марганець-цинкових феритів методом спільного осадження». Після вступу до магістратури продовжив вивчення феритів і вплив різних компонентів складу на їх властивості під керівництвом професора нашої кафедри - Прилипко Юрія Степановича.

Плани на майбутнє  

У найближчому майбутньому готуюся до захисту дипломної роботи. Надалі планую проводити дослідження за спеціальністю, реалізувати себе в науці і творчості.



 
 


РезюмеБіографіяРефератНагору