Тема роботи актуальна у зв'язку з тим, що зона зчленування Донбасу з Приазов'єм являє собою глибинний розлом, по якому йде сток глибинної речовини. Розривні порушення, велика різноманітність порід, численні рудопрояви і невеликі потужності покривних відкладень сприяють накопиченню багатьох важких металів у ґрунтах. Розломні зони, що перекриті четвертинними відкладеннями, мають різну активність і проникність і по-різному впливають на накопичення токсичних речовин у ґрунтах. На склад грунтів впливє також склад корінних грунтоутворюючих порід, більшість з яких містять елементи в небезпечних для людини концентраціях. У зв'язку з цим актуальною проблемою є встановлення таких небезпечних ділянок комплексом нових геофізичних (структурно-геодинамічних) і традиційних геохімічних методів.

1.2. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Робота пов'язана з науково-дослідницької роботою кафедри КК і ЕГ Н8-07 “Дослідження геологічних особливостей і будови зон екологічного ризику Донецькій області і розробка методики їх прогнозування”, з темою “Збереження навколишнього середовища та сталий розвиток” основних наукових напрямів і найважливіших проблем фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних і гуманітарних наук на 2009-2013 р.

1.3. Мета роботи

Метою досліджень є встановлення геофізичних і геохімічних особливостей порід і ґрунтів зони зчленування Донбасу з Приазов'єм, які дозволяють виявляти екологічно небезпечні ділянки земель сільськогосподарського призначення.

1.4. Завдання досліджень

1. Аналіз сучасного стану проблеми за літературними даними і фондовими матеріалами.

2. Проведення польових геофізичних досліджень методом СГДК-А і встановлення особливостей прояву розломних зон в електромагнітному полі, оцінка їх проникненності для токсичних елементів.

3. Встановлення характеру впливу складу корінних порід на концентрацію токсичних елементів в ґрунтах за геохімічних даними.

4. Побудова карт геохімічних аномалій елементів, що перевищують ГДК та регіональний фон.

5. Розробка рекомендацій за прогнозуванням екологічно небезпечних ділянок земель сільськогосподарського призначення.

1.5. Об'єкт дослідження

Породи і ґрунти Комсомольської, Камишовахської і Петровської ділянок зони зчленування Донбасу з Приазов'єм.

1.6. Предмет дослідження

Геофізичні та геохімічні особливості гірських порід і ґрунтів зони зчленування Донбасу з Приазов'єм.

1.7. Методи досліджень

Геофізичні методи (азимутальний спосіб структурно-геодинамічного картування); літогеохімічні методи, методи математичної статистики обробки даних.

;1.8. Наукова новизна

Встановлено особливості впливу геологічних, тектонічних і геодинамічних факторів на формування екологічно небезпечних концентрацій хімічних елементів у ґрунтах зони зчленування Донбасу з Приазов'єм.

1.9. Практичне значення

Проведені дослідження дозволяють виділити екологічно небезпечні ділянки, що пов’язані з природними аномаліями елементів геологічної і тектонічної природи в ґрунтах. Такий підхід дозволяє диференціювати землі сільськогосподарського призначення за їх цінностю і екологічною безпекою.

1.10. Особистий внесок автора

Проведення польових геофізичних досліджень і виявлення геофізичних аномалій, встановлення характеру залежності складу ґрунтів від типу підстилаючої породи; виявлення особливостей накопичення хімічних елементів в ґрунтах над зонами розломів; побудова еколого-геохімічних карт і встановлення ділянок забруднення.

1.11. Апробація результатів

Результати досліджень доповідалися на конференції “Географія, геоекологія, біологія, геологія: досвід наукових досліджень у контексті міжнародного співробітництва”, 2010 р., ДНУ ім. Олеся Гончара, Дніпропетровськ; на конференції “Географія, геоекологія, біологія, геологія: досвід наукових досліджень в контексті міжнародного співробітництва», 2011 р., ДНУ ім. Олеся Гончара, Дніпропетровськ; на конференції “Сучасні тенденції наукової парадигми географічної освіти України”, 2010 р., ДІСО, Донецьк; на конференції “Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів”, 2010 р., ДонНТУ, Донецьк. За темою роботи є 4 публікації.

2. АНАЛІЗ РАНІШЕ ПРОВЕДЕНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Комплекс методів структурно-геодинамічного картування (СГДК) був розроблений в 70-і роки минулого сторіччя для можливості оцінки сучасної активності тектонічних структур. Засновниками цих методів є Ю. С. Рябоштан і Є. П. Тахтамиров. Один з найбільш експресних методів цього комплексу – електромагнітний азимутальний [1, с. 97]. З метою вивчення енергомасопереносу дослідження даним методом були проведені В. І. Альохіним [2, 3]. Автором встановлено, що уздовж тектонічних активних структур відбувається стік енергії і глибинної речовини, здійснюється формування родовищ і рудопроявів ендогенного генезису різного віку.

В межах зони зчленування Донбасу з Приазов'єм геофізичні дослідження методом СГДК-А проведені у недостатньому обсязі. На досліджуваних же ділянках зони зчленування Донбасу з Приазов'єм (Комсомольський, Камишовахський, Петрівський) дослідження даного роду раніше не проводилися і будуть проведені вперше.

Вивченню геології і рудоносності зони зчленування Донбасу з Приазов'єм (Волноваської зони розломів) присвячені дослідження І. С. Усенко, Л. Г. Бернадської, Г. А. Макухіної, Д. Є. Айзенберга, Ю. Б. Устинівського, Б. С. Панова і багатьох інших [4]. Узагальнений підсумок багаторічних досліджень даної площі наведено в монографії С. В. Нечаєва “Мінералізація Волноваскої зони розломів”. Дослідниками цієї зони встановлено, що більшість виявлених рудних комплексів тяжіють до розривних структур ділянки. До цих комплексів відносяться жили кобальтистського піриту, кальцитові, доломітові жили, зони окварцування, точки ртутної та флюоритової мінералізації та інших металів.

Накопиченню руд свинцю на досліджуваній площі присвячена робота Б. С. Панова і В. І. Альохіна “Структурно-тектонічні особливості і мінеральний склад нового поліметалічного прояву зони Південно-Донбаського глибинного розлому” [5]. Авторами встановлено, що формування поліметалічного зруденіння приурочено до розривних порушень.

В. А. Корчемагіним, В. А. Дудніком, Б. С. Пановим, В. І. Альохіним встановлено зв'язок полів деформацій і напруг з рудної мінералізацією [6].

Проблемі впливу розломів на склад грунтів присвячена робота М. В. Пристинської, П. В. Койнаша, В. І. Альохіна [7], стаття В. І. Альохіна, Б. С. Панова, П. В. Койнаша [8]. Авторами встановлено, що деякі геохімічні аномалії в ґрунтах контролюються розривними структурами. При цьому в ґрунтах площі досліджень виявлені екологічно небезпечні аномалії багатьох хімічних елементів: цинк, миш'як, фосфор, кобальт, нікель та ін.

Результати досліджень грунтів в зоні впливу розривних структур Приазов'я представлені також у роботі Є. М. Шеремета, К. В. Волкової, А. А. Омельченко. Проведені дослідження дозволили виявити аномальні концентрації в ґрунтах токсичних елементів, що розташовані у зоні впливу Малоянисольської і Кальміуської зони розломів [9].

3. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1 Методика геохімічних досліджень

У роботі використані дані геохімічних зйомок за вторинними ореолами розсіювання елементів в ґрунтах, що виконані Приазовської геолого-знімальною партією. Аналізи проб ґрунтів виконані спектральним полукількісним методом.

Методика геохімічних досліджень включає в себе, в першу чергу, підготовку і формування вибірок елементів по кожній ділянці і в залежності від типу підстилаючої породи. За допомогою програмного пакету SPSS проводиться розрахунок статистичних характеристик по кожній ділянці і по кожному типу гірських порід. Потім отримані характеристики порівнюються з метою встановлення особливостей накопичення елементів в ґрунтах над різними типами підстилаючих порід. Нормування змістів елементів за ГДК та регіональним фоном проводиться за наступною формулою:

n=C/Сф (ГДК), (3.1);

де n – коефіцієнт перевищення регіонального фону або ГДК; С – вміст елементу в конкретній пробі; Сф (ГДК) – значення регіонального фону або ГДК для досліджуваного елемента.

У разі якщо n=2 і більше, вміст елементу можна вважати екологічно небезпечним.

Картування ділянок забруднення здійснювалося з використанням комп'ютерної програми SURFER. Моноелементні карти в ізолініях будувалися для елементів, концентрації яких на ділянці зазнають найбільших коливань і перевищують ГДК або 2-х кратний рівень регіонального фону [10].

3.2 Методика геофізичних досліджень

Для проведення польових геофізичних досліджень було обрано метод структурно-геодинамічного картування азимутальным способом (СГДК-А). Вибір даного методу обгрунтований тим, що він призначений саме для виявлення і картування геодинамічних зон. Метод пройшов перевірку в різних країнах, є легким в освоєнні і застосуванні, оперативний та економічно вигідний, а також володіє високою точністю і достовірністю.

Спосіб СГДК-А заснований на явищі азимутальної неоднорідності електропровідності поверхневого шару покривних відкладень у зв'язку з геодинамічними процесами в надрах. Для реалізації способу СГДК-А розроблений прилад – електронний фіксатор аномалій (ЕФА). Прилад ЕФА дозволяє оперативно виявляти геодинамічні зони за зміною анізотропії електропровідності в покривних відкладеннях до глибини 2,5-3м [11].

На кожній точці (пікеті) профілю установка ЕФА орієнтувалася за допомогою компасу на північ. Потім у цьому положенні вимірювалася електропровідність, і брус переміщувався в горизонтальній площині за годинниковою стрілкою для зняття вимірів в інших напрямках. Виміри проводилися з кутовим кроком у 30 градусів. Кожному фіксованому положенню приймача привласнювався порядковий номер (код) від 0 до 12. Вихідна позиція мала номер 0. Останній вимір брався в позиції 12. Останній вимір дублював вимірювання у вихідній позиції і був контрольним. У разі відмінності першого і останнього виміру більш ніж на 4 одиниці виміри на точці спостереження повторювалися. Такий прийом забезпечував високу якість спостережень [11].

Зняті виміри відображають електропровідність ґрунтів у різних напрямках. Їх аналіз дозволяє встановити напрямок з максимальною електропровідністю в межах кожного з 4 квадрантів (секторів) кола на кожному польовому пікеті зйомки.

Для виявлень аномальної анізотропії електропровідності ґрунтів використовувалися три показники: К1 – ступінь стійкості орієнтувань максимальної електропровідності за профілем; К2 – ступінь відмінності орієнтувань максимальної електропровідності на пікеті від глобального фону; К3 – ступінь відмінності орієнтувань максимальної електропровідності на пікеті від фону ділянки зйомки [11]. За цими трьома показниками будувалися графіки. Аномальні ділянки інтерпретувалися як геодинамічні зони, що пов'язані з розривними порушеннями.

4. ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ

4.1 Результати геохімічних досліджень

З метою визначення залежності формування складу ґрунтів від типу підстилаючої гірської породи, були досліджені ґрунти Комсомольської, Камишовахської і Петровської ділянок зони зчленування Донбасу з Приазовським кристалічним масивом (рис 4.1).

Рисунок 4.1 – Схема розташування досліджуваних ділянок на території зони зчленування Донбасу з Приазов'єм.

1 – граніти; 2 – базальти; 3 – трахіти; 4 – андезити; 5 – вапняки доломітизовані; 6 – вапняки; 7 – піщано-глинисті сланці; 8 – ультрамафіти; 9 – розривні порушення 10 – передбачувані розривні порушення; 11 – Комсомольська ділянка; 12 – Камишовахська ділянка; 13 – Петровська ділянка.

Всього по Комсомольській ділянці було вивчено 218 проб ґрунтів, що було відібрано за 9 профілями (рис. 4.2); по Камишовахській – 1120 проб, що відібрано за 52 профілями; по Петровській – 805 проб ґрунтів, відібраних за 26 профілями.

Рисунок 4.2 – Схема відбору проб на Комсомольській ділянці.

1 – граніти та мігматити протерозою; 2 – базальти девону; 3 – трахіти пермського віку; 4 – точки відбору проб; 5 – номера профілю; 6 – розривні порушення.

У пробах було досліджено вміст наступних елементів – P, Pb, Ti, W, V, Mn, Ni, Cr, Ge, Co, Bi, Be, Ba, Nb, Mo, Sn, Li, Cu, Zr, Yb, Y, La, Zn, Ag, Sr. З використанням геологічної карти проби були розділені на групи за відповідними типами підстилаючих порід ділянок, що досліджувалися (граніти, трахіти, базальти, андезити). Для кожної групи проб з використанням програмного пакету SPSS були розраховані описові середні і максимальні значення.

Крім того, зміст елементів у пробах було зіставлено з ГДК і регіональним фоном з метою оцінки екологічної безпеки ґрунтів досліджуваної території.

Результати статистичного аналізу проб ґрунтів Комсомольської ділянки виявили явні зміни характеристик таких елементів як P, Ti, Mn, Ni, Cr, Sr в залежності від типу підстилаючої породи (табл 4.1). Так, середній вміст P у ґрунтах менше над гранітами (60*10-3%) у порівнянні із трахітами (66*10-3%) і базальтами (66*10-3%).

Таблиця 4.1. Статистичні характеристики елементів в ґрунтах Комсомольської ділянки над різними типами підстилаючих гірських порід (значення вмістів n*10-3 %).

Хім. ел-т	Граніти			Базальти			Трахіти
Хім. ел-т	Сер. знач.	Мін. знач.	Макс. знач.	Сер. знач.	Мін. знач.	Макс. знач.	Сер. знач.	Мін. знач.	Макс. знач.
P	64,05	25	100	66	50	100	66	50	70
Ti	505,4	300	1000	540	300	700	540	300	700
Mn	69,9	30	150	70	70	70	58	30	70
Ni	5,3	1,5	20	6,5	5	15	4,6	3	5
Cr	8,3	3	30	8,2	7	10	10,4	7	15
Sr	7,7	7	15	13,6	7	50	8,2	7	10

Середній вміст Ti також менше в ґрунтах на гранітах (500*10-3%), ніж на базальтах і трахітах. На базальтах і трахітах це значення становить 550*10-3%. Значення вмісту Mn менше в ґрунтах на трахітах (58*10-3%), ніж на базальтах і гранітах, де вони складають в середньому 70*10-3 %. Максимальні значення Ni приурочені до базальтів, де вони в середньому дорівнюють 7*10-3 %. У трахітах його середнє значення дорівнює 4,5*10-3 %, а в гранітах – 5*10-3 %.

Середній вміст Cr в ґрунтах досягає великих значень на трахітах (10,5*10-3 %), базальти і граніти характеризуються меншим середнім вмістом даного елементу (8*10-3 %).

Середній вміст Sr у ґрунтах на базальтах практично вдвічі перевищує вміст даного елементу в ґрунтах на трахітах і гранітах.

За результатами зіставлення змістів елементів з регіональним фоном і ГДК можна зробити наступні висновки. Вміст Ti незначно, але повсюдно перевищує регіональний фон. Проте на 10 точці 18 профілю спостерігається подвійне його перевищення, що може бути пов'язано з техногенним забрудненням ґрунтів. В окремих точках спостерігається потрійне перевищення фону таким елементом як Ni. 8 і 11 точка 21 профілю характеризуються подвійним перевищенням ГДК цим елементом. Подвійне перевищення фону в точках 19, 21 профілю 17 обумовлено впливом Василівського розлому, що відокремлює базальти від гранітів. Вміст Со повсюдно перевищує фонові концентрації. В окремих точках спостерігається потрійне і подвійне перевищення ГДК таким елементом як Cr, що також може бути пов'язано з розривними порушеннями і базальтами. Перевищення регіонального фону відзначені і для См, Zn, Sr, Ba.

Результати статистичного аналізу проб ґрунтів Камишовахської ділянки виявили явні зміни характеристик таких елементів як P, Ti, Mn, Sr в залежності від типу підстилаючої породи (табл. 4.2).

Таблиця 4.2. Статистичні характеристики елементів в ґрунтах Камышовахської ділянки над різними типами підстилаючих гірських порід (значення вмістів n*10-3 %).

Хім. ел-т	Граніти			Базальти			Трахіти			Андезити
Хім. ел-т	Сер. знач.	Мін. знач.	Макс. знач.	Сер. знач.	Мін. знач.	Макс. знач.	Сер. знач.	Мін. знач.	Макс. знач.	Сер. знач.	Мін. знач.	Макс. знач.
P	67	50	150	75,2	50	200	76,4	50	150	72,9	50	150
Ti	515	300	1000	618,9	300	1000	584,5	500	1000	654,4	500	1500
Mn	69,5	30	100	71,8	30	150	70,7	50	100	73,1	70	20
Sr	7,6	2,5	10	7,5	2,5	20	8,1	2,5	30	9,2	7	20

Мінімальні значення P приурочені до грунтів над гранітами, де його середній вміст становить 67*10-3 %, в той час, як над андезитами, базальтами і трахітами воно відповідно дорівнює – 72,9*10-3 %, 75,2*10-3 %, 74,6*10-3% .

Максимальні значення Ti спостерігаються в ґрунтах над андезитами (654*10-3 %), а мінімальні над гранітами – 515*10-3 %. Вміст Sr досягає своїх максимальних значень в грунтах, що приурочені до андезитів (9,2*10-3 %), а ось над гранітами і базальтами його значення середнього вмісту падають до 7,6*10-3 % і 7,5*10-3 % відповідно. Значення вмісту Mn менше в ґрунтах на трахітах (70,7*10-3 %) і гранітах (69,5*10-3 %), ніж на базальтах і андезитах, де вони складають 71,9*10-3% і 73,1*10-3 %.

Зіставлення вмістів елементів з регіональним фоном і ГДК показало наступні результати. Вміст у ґрунтах Ti перевищує регіональний фон на всій ділянці, в окремих пробах спостерігається подвійне перевищення. 1-7 проба 2 профілю характеризується подвійним перевищенням ГДК таким елементом як V, що може бути обумовлено техногенним забрудненням ґрунтів. Подвійне перевищення ГДК вказаними елементом спостерігається і в пробі №1 51 профілю, що може бути пов'язано з переходом ґрунтів на андезити. До речі, у цій же пробі P перевищує фон у 2 рази. Cu і Ba також перевищують регіональний фон незначно, але повсюдно.

Результати статистичного аналізу проб ґрунтів Петровської ділянки виявили явні зміни характеристик таких елементів як P, V, Mn, Sr в залежності від типу підстилає породи (табл. 4.3).

Таблиця 4.3. Статистичні характеристики елементів в ґрунтах Петровської ділянки над різними типами підстилаючих гірських порід (значення змістів n*10-3 %).

Хім. ел-т	Граніти			Базальти			Андезити
Хім. ел-т	Сер. знач.	Мін. знач.	Макс. знач.	Сер. знач.	Мін. знач.	Макс. знач.	Сер. знач.	Мін. знач.	Макс. знач.
P	71.4	50	150	76.1	50	300	71.1	70	100
V	7.7	1.5	15	8.2	1.5	20	10	10	10
Mn	69,8	20	100	71.8	50	100	73.1	70	70
Sr	8.6	7	15	8.75	2.5	30	9.5	7	20

Максимальні значення вмісту Р характерні для ґрунтів над базальтами (76,1 *10-3%), в порівнянні з гранітами і андезитами, де вони складають 71,4*10-3 % і 71,1*10-3% відповідно. V, Mn та Sr досягають максимальних значень вмісту в ґрунтах над андезитами (10*10-3 %, 73,1*10-3 % і 9,5*10-3 %).

Результати зіставлення вмістів елементів з ГДК і регіональним фоном наступні. Повсюдно спостерігається перевищення фону для P. На точках 20-27 19-го профілю, точках 22-31 20-го профілю, точках 5-9 25-го профілю відзначені подвійним перевищенням фону, що може бути обумовлено впливом базальтів на формування аномалій даного елементу. Ti перевищує регіональний фон у 2 рази практично на всій території ділянки (фон для Ti 482*10-3%, а утримання в пробах повсюдно – 1000*10-3 %). На більшій частині ділянки наголошується подвійне перевищення фону таким елементом як Ва.

Таким чином, на всіх досліджуваних ділянках зони зчленування Донбасу з Приазов'єм спостерігається значне перевищення регіонального фону. Враховуючи те, що дані елементи відносяться до першого і другого класів небезпеки, і на даній ділянці здійснюється сільськогосподарська діяльність, їх концентрації представляють екологічну небезпеку.

За результатами аналізу складу ґрунтів і його зіставлення з типом підстилаючих порід можна зробити наступні висновки. Для таких порід як трахіти, характерні великі концентрації вмісту Р, Ti, Cr. Для базальтів характерні підвищені концентрації в ґрунтах Р, Ti, Mn, Sr, Ni, для андезитів – Ti, Sr, Mn, V.

4.1 Результати геофізичних досліджень

Зйомка методом СГДК-А була проведена на Комсомольській ділянці. Було пройдено два профіля : профіль № 1 з кроком спостереження 5 м склав 50 пікетів; профіль № 2 з кроком спостереження 10 м – 84 пікета.

Результати обробки та інтерпретації даних геофізичної зйомки виявили на профілі 1 явну аномалію в районі 25-32 пікетів, що відображає стан Василівського розлому (рис. 4.3).

Рисунок 4.3 – Карта розподілу Co у ґрунтах Комсомольської ділянки

1 – Василівський розлом; 2 – геодинамічні зони за даними СГДК-А; 3 – профіль СГДК-А; 4 – ізолінії концентрацій кобальту; 5 – точки відбору проб ґрунтів; 6 – контур дільниці геохімічної зйомки

Аналіз вмісту елементів в межах зони впливу виявленого розлому показав наступні результати. Значне перевищення ГДК та регіонального фону зазначено для Co (в 2 рази), Zn (в 3 рази), Ni (в 3 рази), Mo (в 2 рази), Be (в 1,5 рази). Графіки зміни змістів елементів в ґрунтах у межах 17 профілю геохімічної зйомки , де геофізичним методом виявлено розлом, представлені на рисунках 4.4, 4.5. Зона розлому (Василівський взброс) виявлена на цих малюнках в межах пікетів 18-20 геохімічного профілю № 17. Ця ділянка відповідає геофізичній аномалії СГДК-А на профілі № 1 (пікети 25-32).

Рисунок 4.4 – Графіки вмісту елементів за профілем № 17 Комсомольської ділянки

1 – Co; 2 – Zn; 3 – Ni.

Рисунок 4.5 – Графіки вмісту елементів за профілем № 17 Комсомольської ділянки

1 – Mo; 2 – Be.

Положення геодинамічної зони в плані, яка супроводжується аномаліями багатьох елементів в ґрунтах, показано на рисунку 4.6.

Анимация: объем – 87,2 Кб; количество кадров – 3;
продолжительность – 6 прогонов.

Рисунок 4.6 – Графіки показників СГДК-А за профілем № 1 Комсомольської ділянки.

1 – К1; 2 – К2; 3 – К3.

Таким чином, проведені дослідження показали тенденцію накопичення токсичних елементів у межах зон впливу розломів і тріщинуватості, а також вплив на склад грунтів особливостей складу гірських порід. Найбільші вплив на склад грунтів за більшістю елементів надають базальти і трахіти. Ці фактори разом з техногенними визначає виникнення екологічно небезпечної ситуації на досліджуваних дільницях. Ці ж фактори слід враховувати при оцінци вартості земель сільськогосподарського призначення.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алехин В. И., Аноприенко А. Я., Анциферов А. В., Купенко В. И., Панов Б. С., Приходько С. Ю. Геодинамическое картирование: методы и апаратура. – Донецк : ДонНТУ, Технопарк ДонГТУ «Унитех», 2007. – с. 144.

2. Алехин В. И. Энергомассоперенос в геодинамических структурах локального уровня и его практическое значение // Проблемы общей и региональной геологии. – Новосибирск: Наука, 1971. – с. 33-36.

3. Алехин В. И. Проницаемость и неотектоническая активность разломов Приазовского блока Украинского щита в связи с оценкой их рудоносности // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: гірничо-геологічна. Випуск 45. – Донецьк, ДонДТУ, 2002. – с. 38-44.

4. Нечаев С.В. Минерализация Волновахской зоны разломов. – Киев: Наукова думка, 1970. – с. 172.

5. Алехин В. И., Панов Б. С. Структурно-тектонические особенности и минеральный состав нового полиметаллического проявления зоны Южно-Донбасского глубинного разлома // Науковий вісник національного гірничого університету. – № 6. – Днепропетровск, 2005. – с. 12-15.

6. Корчемагин В. А., Дудник В. А., Панов Б. С., Алехин В. И. О связи полей тектонических деформаций и напряжений с рудоносностью в Донбассе // Геофизический журнал. – № 1, т.27. – 2005. – с. 97-109.

7. Пристинская М. В., Койнаш П. В., Алехин В. И. Влияние разломов на формирование экологически опасных аномалий химических элементов в почвах // Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів. Зб. доп. 2 міжнар. наук. конф. аспірантів і студентів. – Том 2. – Донецьк, 2003. – С. 117-118.

8. Алехин В. И., Панов Б. С., Койнаш П. В., Коренев В.В. Геохимические особенности почв на карбонатных породах в зоне влияния Южно-Донбасского глубинного разлома // Наук. Праці ДонНТУ. Серія гірничо-геологічна. Вип. 55. – 2003. – с. 120-125.

9. Шеремет Е. М., Волкова К. В., Омельченко А. А. Эколого-геохимические исследования Приазовья с учётом влияния геодинамически активных разломов // Проблеми гірського тиску. Випуск № 12. – Донецьк, ДонНТУ, 2004.– с. 43-53

10. Методические указания к выполнению курсового проекта по дисциплине «Эколого-геохимическая съемка». Составил: В. И. Алехин. – Донецк, ДонНТУ, 2006. – 22с.

11. Алехин В. И., Ребенко Я. В., Шелест К. В. Экологически опасные геодинамические зоны и геофизический метод их выявления // Сучасні тенденції наукової парадигми географічної освіти України/ Зб. наукових статей VI міжвуз. науково-практичн. конф. – Донецьк: ДІСО, 2010. – с. 94-97.

Резюме Біографія