Я, Добринь Ігор Васильович, народився 27 серпня 1989 року у місті Гірник, Донецької області, у сім'ї шахтаря (Василя Володимировича) та кухаря (Валентини Михайлівни). Батьки були дуже раді моїй появі на світ. Також у мене є старший брат – Толік, який закінчив заочний факультет нашого університету за спеціальностю «Системи управління та автоматики». Тепер він займає посаду ведучого інженера на Петровському машинобудівному заводі.
Коли я був маленьким, часто проводив літо у бабусі в селі. Мама працювала поряд – у дитячому садку, тому я часто зараз згадую себе, наминаючим млинці, разом з іншими дітьми у садку. Чисте повітря і море зелені йшли мені на користь – це незабутні роки мого життя.
Безтурботне дитинство пройшло, і довелося ходити до школи. Батьки вирішили, що знання української мови мені не зашкодять, і я пішов в український 1-Б клас ЗОШ №18. Спочатку до школи ходити не хотів. Через якийсь час звик, а потім навіть сподобалося. Скільки пам’ятаю, літера класу постійно змінювалася, і через 3 роки я вже вчився в 5-Г. Моїм керівником стала Сапунова Олена Йосипівна. Саме вона розвинула мій аналітичний склад розуму і вміння критично мислити, за що їй окрема подяка. У 7-му класі у мене з’явився комп’ютер і життя потекло іншим руслом. Час до 10-го класу пройшов швидко і непомітно. Щоб піти в 10-ий клас, потрібно вже було ходити в ЗОШ № 17, і літера класу знову змінилася - повернулася на колишню «Б». Але тепер вже я самостійно обрав фізико-математичний клас. Тут мені подобалася математика. Завдяки своєму вчителеві, Морозовій Тетяні Анатоліївні, я отримав знання, необхідні для вступу до університету.
Частково дотримуючись порад, частково волею долі, я обрав спеціальність ІУС тоді ще факультету «Комп´ютерних інформаційних технологій і автоматики» (КІТА). І ось я опинився на першому курсі. Так як знань інформатики та програмування явно не вистачало, на першому курсі довелося важко. Зібравши всю свою волю і терпіння в кулак, я вивчив програмування і вже до середини 2-го курсу досить легко в ньому орієнтувався. 3-й курс пройшов легко і спокійно. Саме тоді я визначився зі своїм науковим керівником - я вибрав Привалова Максима Володимировича за його ентузіазм і творчий підхід до навчання, а також за глибокі знання сучасних технологій. Перейшовши на 4-ий курс, я вирішив, що потрібно вступати до магістратури. На цей раз вступати було не складно: просто вчися і здавай іспити.
Остаточно визначився з темою магістерської роботи я вже на 5-му курсі. Вона звучить так: «Розробка інструментальних засобів для моделювання ІАСУ з використанням цілеорієнтованого підходу». Тема цікава і маловивчена. Початок 5 курсу - це участь у тренінгах з цілеорієнтованої автоматизації управління, завдяки яким я отримав необхідний набір знань для написання магістерської роботи.
Написати магістерську, закінчити навчання, продовжити вивчення англійської. Після закінчення знайти гідну оплачувану роботу.