И 
сточник: Збірник матеріалів ІІІ Міжвузівської студентської науково-практичної конференції «Мовна культура фахівця у контексті сучасності» — Донецьк, ДонНТУ — 2010, с. 56-57.

 
Деякі лінгвістичні характеристики лексичного складу комп’ютерного дискурсу

 

Молодих Олександр Геннадійович, гр. - СП-06б ДонНТУ

Науковий керівник – доц. Лазарєва Л. К.

 

У сучасному суспільстві, коли розширюються можливості контактів на різних рівнях і в різних областях, зростає роль глобальної системи Інтернет. У цьому зв’язку, одним з актуальних є питання щодо особливостей комп’ютерного дискурсу.

Комп'ютерним дискурсом вважається спілкування користувачів чи спеціалістів-комп'ютерників безпосередньо чи в комп'ютерних мережах.

Зазначимо деякі лінгвістичні характеристики комп'ютерного дискурсу, зокрема лексичні.

Для лексичного оформлення текстів комп'ютерного дискурсу характерна, насамперед, насиченість мовлення термінами серед яких 1) вузька комп'ютерна термінологія, вживана тільки фахівцями, (server, modem, біт, байт); 2) слова, запозичені у комп'ютерну термінологію з інших галузей, що набули іншого значення в комп'ютерному дискурсі (domain – у математиці – область або інтервал, у фізиці – домен, у комп'ютерному дискурсі – це заключна частина Інтернетної адреси); 3) загальнолітературні слова, що у комп'ютерному спілкуванні набули термінологічного значення (flame – полум'я, яскраве світло, пристрасть, у комп'ютерному дискурсі – «суперечка, що поступово переходить із предмета дискусії на особистості»).

Залежно від теми комп'ютерних конференцій у комп'ютерному дискурсі зустрічається різноманітна термінологія – наукова, філософська, політична, медична й ін. Наприклад: радіохвилі, електрон, білкові молекули, біополе, дерматома, точки акупунктури, фотон, сенсорика, relativism, orthogonal, kingdom of god, ontogenesis, neutrino, opposition і ін.

Лексика, вживана у комп’ютерному спілкуванні, характеризується рядом ознак: 1) активне вторгнення (інкрустація) англійських термінів, виразів у латинському написанні (Привіт All!; Прийшли мені file, plz); 2) використання транслітерації і транскрипції для передачі англійських слів (мануал – від англ. manual, спам – від англ. spam; гейт – від англ. gate, сабж – subj; 3) використання словотворчих і семантичних кальок (залізо – hardware); 4) обігравання англійських слів (найчастіше з метою створення гумористичного ефекту (бебеска – BBS – Bulletin Board System/ Система Електронних Дощок Оголошень; яга – EGA – Enchanced Graphics Adapter); 5) інвенція – вигадування слів, виникнення слів на чужому грунті (зафіксити – від англ. to fix; юзати – від англ. to use).

Специфіка комп’ютерного дискурсу полягає у вибірковому комбінуванні здавалося б, непоєднуваних елементів, інколи надає іронічно глузливого тону аналізованим повідомленням, часто властивого молодіжному середовищу.

Окремо слід зазначити особливості неофіційної лексики, вживаної у цьому середовищі. Український комп'ютерний жаргон, похідний від комп'ютерних термінів і жаргонних слів англійської мови, характеризується великим розмаїттям форм, розвиненими синонімічними і словотворчими рядами, незрівнянно більш високим емоційно експресивним забарвленням ніж англійський. При цьому основна маса слів містить жартівливо-іронічну, негативну оцінку. В англійському комп'ютерному жаргоні переважають метафоричний і метонімічний переноси, не пов'язані, як правило, із словотворчими діями, а сама виразність слів значно нижча. Багато жаргонних виразів не виходять за рамки літературної норми (Trojan horse / «Троянский кінь» – приховані команди, введені у вже існуючу програму, яка до певного моменту працює нормально). В українських жаргонізмах важливу роль відіграють звукові асоціації (клава – клавіатура, e-mail – мило і ін.). У появі таких слів наявний елемент гри, такий привабливий для молоді. Саме молоді користувачі обіграють звучання слова, вишукуючи найбільш виразний, жартівливо-іронічний варіант

Розвиток мови – об’єктивний процес, у якому значну роль завжди відіграє молодь, що є найменш консервативною частиною суспільства. Найбільш активно ці процеси проявляються за умови стрімких соціальних змін. І основою такої метаморфози словникового складу мови є неформальне мовлення, коли до активного словника входять своєрідні групи лексики – професіоналізми, жаргонізми, сленг і навіть арго.