Російська
Українська
Англійська
ДонНТУ
О. Бальзак
Дитинство
Я, Татолов Євген Робертович, народився 30 жовтня 1989 року в чудовому місті Донецьку, столиці Донбасу, що на той момент був частиною Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР). Мої мати – Татолова Ольга Олександрівна, та батько – Татолов Роберт Георгійович, оточили мене турботою, теплом та любов'ю з раннього дитинства. Цю підтримку я відчуваю постійно, що допомогає долати життєві, іноді нелегкі, випробування.
В Донецьку я й провів перші роки свого – ще несвідомого та необтяженого знаннями – життя. Внаслідок того, що мої батьки родом із славного міста Горлівки, недивно, що невдовзі я став мешканцем саме цього населеного пункту поблизу Донецька. Завдяки своїм рідним, дитячий садок я не відвідував, проводячи час у безтурботних забавах, заняттях гімнастикою в місцевій ДЮСШ, читаючи казки та дивлячись мультфільми. І якщо з гімнастикою не склалося, а мультфільми швидко набридли, то читання стало найголовнішим моїм хоббі, чим залишається й сьогодні.
З раннього віку мені прищепили любов до тварин, особливо до кішок. З того часу, я вважаю категорично неприйнятним будь-яке жорстоке відношення до братів наших менших.
Школа та баскетбол
У 1996 році, в віці шести років, я вступив до загальноосвітньої школи I-III ступенів №14 міста Горлівки. Моєю першою вчителькою стала Олена Вікторівна Тарасюк, чудова людина та педагог. Я завжди з теплотою згадую шкільні уроки, на яких Олена Вікторівна вчила нас принципам добра, справедливості, чесності.
Після того, як я перейшов до п'ятого класу, сталася визначна для мене подія – я почав активні заняття спортом. Саме тоді, восени 2000 року, мій майбутній тренер – Олександр Миколайович Сєров, почав набір до шкільної секції баскетболу. Довідавшись про відкриття секції від однокласника, я зацікавився, й незабаром чотирьохразові баскетбольні тренування міцно війшли до мого життя на довгі сім років.
Калейдоскопом змінювалися тренування, змагання, турніри... Наша команда ставала досвідчинішою, майстеровитішою, непоступливішою, по-спортивному злішою. Поступово налагоджувалася й тактична гра: гострі індивідуальні дії у атаці та колективний пресинг у захисті, поставлені нашим тренером, допомогли нам перетворитися з аутсайдера міських ігор у триразових чемпіонів області та учасників Всеукраїнського чемпіонату. Перший дорослий спортивний розряд з баскетболу й колекція грамот і медалей – моя гордість та нагадування про особливий період мого життя. Я гадаю, що саме спорт допоміг мені виховати характер, непоступливість, віру в себе – ті якості, котрі незамінні в сучасному світі високої конкуренції та суперництва.
Що стосується школи, то я вчився на четвірки та п'ятірки, більшість уваги приділяючи гуманітарним предметам: літературі, історії, правознавству, економіці. Після закінчення дев'ятого класу, я обрав найбільш престижну спеціалізацію нашої школи – економіко-правову. Навчаючись у такому класі, мені вдалося вперше познайомитися з основами підприємництва, бізнес-плануванням і економічною теорією.
В старших класах найбільш за все мені подобалися уроки літератури з директором нашої школи – Людмилою Вікторівною Ісакієвою. Її енциклопедичні знання та щира захопленість, чудова педагогіка та розуміння школярів залишили тільки приємні спогади про шкільні роки.
Бакалаврат
Вперше про подальший напрям своєї освіти я замислився в старших класах школи. Розуміючи, що ринок праці перенасичений фахівцями гуманітарного профілю, я вирішив пов'язати свою діяльність із технічними науками, а саме – з комп'ютерними технологіями, що знаходяться в стадії розвитку. На той час я вже мав досвід роботи з комп'ютером і був достатньо вправним користувачем глобальної мережі Інтернет.
Рішення вступати до Донецького національного технічного університету (ДонНТУ) було прийнято після тривалого аналізу, сумнівів, невпевненості, а вибір технічної спеціальності – «Системне програмування» – надзвичайно мотивував мене посилено зайнятися математикою. Гарна людина, математик і вчитель – Олександр Миколайович Курносов, вперше показав мені красоту та елегантність математики. Завзяті заняття дозволили скласти вступний іспит на «відмінно» та стати студентом першого курсу.
Саме перший курс виявився, як це не дивно, найбільш важким. Причиною цього стало невміння правильно та грамотно розподілювати свій час між багатьма, цілковито різними, предметами. Після старанного вивчення теорії не залишалось можливості застосувати отримані знання на практиці, а автоматичне запам'ятовування методів розв'язання без осмислення їх теоретичної складової – суть поверхневі знання.
Навчання в бакалавраті (базова вища освіта) продовжувалося чотири роки й увінчалося отриманням диплома бакалавра з комп'ютерної інженерії з відзнакою. Більшість предметів, що я вивчав, так чи інакше розвивали професійні навички та знання, уміння вчитися та опановувати нові галузі техніки й технологій.
Серед software-орієнтованих курсів хотілося б відзначити «Об'єктно-орієнтоване програмування» А.В. Молдованова, «Організацію баз даних» Л.І. Дорожка, «Системне програмне забезпечення» О.Г. Шевченко, «Системне програмування» С.В. Теплінського, «Паралельні та розподілені обчислення» В.А. Святного, а також «Програмування в середовищах сучасних операційних систем» С.В. Теплінського та О.Г. Шевченко. Ці дисципліни допомогли набути навичок як низькорівневого, так і високорівневого програмування, створення інтерфейсів користувачів, сучасних методик проектування програмного забезпечення, високопродуктивних обчислень.
Апаратно-орієнтовані дисципліни (hardware-курси) познайомили мене як з аналоговою, так і з цифровою схемотехнікою, показали основи мікропроцесорів, арифметико-логічних пристроїв, мікросхем пам'яті, комп'ютерних мереж, периферійних пристроїв, методів побудови друкованих плат, способів синтезу цифрових автоматів, HDL-проектування та багато іншого. Особливо запам'яталися лекції Б.С. Гусєва, В.О. Краснокутського, В.В. Лапка, Ю.В. Губаря, О.О. Красічкова, І.Я. Зеленьової, О.М. Дяченка, Ю.Є. Зинченка, В.Є. Михайлова, Ю.С. Достлєва.
Виявилися цікавими й деякі гуманітарні предмети, такі як «Політологія» М.П. Рагозіна та «Українська мова за професійним спрямуванням» Т.О. Мачай.
Виробничу практику мені довелося пройти в Горлівській організації «Донбасенерго», де я вперше зіткнувся з обчисленнями в реальному масштабі часу та SCADA-системами. Такий досвід, я впевнений, згодиться мені в подальшій професійній кар'єрі.
Моїм першим науковим керівником був Борис Семенович Гусєв – людина глибоких знань і досвіду в різноманітних галузях науки й техніки. Під його керівництвом я познайомився з логічним моделюванням, системами автоматизованого проектування (САПР), а також опублікував декілька статей та отримав заохочувальний диплом за наукову роботу «Розробка системи цифрового підпису даних» на кафедральному конкурсі.
Магістратура та майбутнє
Після закінчення бакалаврату я вирішив продовжити навчання в магістратурі, щоб підвищити свою інженерну кваліфікацію та отримати повну вищу освіту, оскільки вважаю, що ці фактори мають серйозну вагу в професійному співтоваристві. Крім того, в цей період мною було прийнято рішення змінити тему наукових досліджень і направити зусилля на пошук та реалізацію методів синтезу й оптимізації кінцевих автоматів Мура, що зацікавили мене при прослуховуванні курсу по системах програмної підтримки проектування цифрових автоматів Ірини Яківни Зеленьової. Бажання якісно вивчити та проаналізувати цю предметну область також вплинуло на рішення про вступ до магістратури.
Під керівництвом І.Я. Зеленьової та С.О. Цололо, досвідчених фахівців в області цифрового проектування, я здійснюю дослідження та розробку процесу синтезу кінцевих автоматів Мура для мікросхем FPGA, активно застосовуючи мову опису апаратури Verilog HDL і САПР Xilinx ISE. Головна мета досліджень полягає в зменшенні апаратурних витрат при реалізації логічної схеми автомата Мура. При цьому, мною використовуються алгоритмічні, комбінаторні та схемотехнічні прийоми синтезу. Така задача є вкрай актуальною, оскільки сучасні неоптимізовані проекти цифрових пристроїв є достатньо об'ємними й можуть потребувати значних коштів для своєї реалізації.
Крім того, моя наукова робота «Розробка програмної моделі комп'ютерної мережі Token Ring» була відзначена призовим дипломом на кафедральному конкурсі.
Після закінчення магістратури, мені хотілося б знайти гідну роботу, пов'язану або з розробкою програмного забезпечення, або з проектуванням цифрових систем. Вважаю, що професійний розвиток спеціаліста не може зупинятися після закінчення основного навчання й повинен здійснюватися безперервно. Тому, я буду старатися поглиблювати власні знання та відкривати для себе нові горизонти. Наприклад, я планую серйозно ознайомитися з технологіями .NET та ASP.NET, мовою програмування C#.